1. Поняття та система принципів міжнародного економічного права

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 

удь-яка діяльність у будь-якій країні або на міжнародному рівні здійснюється на ґрунті певної системи принципів. Безумовно, що і така діяльність, як правове регулювання відповідних суспільних відносин, зокрема між­народних економічних відносин, не є винятком і базується теж на системі певних принципів.

Нагадаємо, що  під принципом взагалі заведено розуміти керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності. Міжнародна економічна діяльність базується на принципах, які виражаються насамперед у нормах міжнародного права, а потім розвиваються і набувають відповідного специфічного змісту у такій його галузі, як міжнародне економічне право. Саме ці принципи, знаходячи своє закріплення у міжнародно-правових актах, і визначають закономірності правового регулювання міжнародних відносин і міжнародних економічних відносин, відбивають з урахуванням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогресивного розвитку.

До найважливіших міжнародно-правових актів, в яких закріплені принципи міжнародного економічного права, слід віднести Статут ООН; Декларацію про принципи міжнародного права, щодо дружніх відносин і співробітництва відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй від 24 грудня 1970 р., яка була затверджена Генеральною Асамблеєю ООН; Хартія економічних прав і обов’язків держав та Декларацію про встановлення нового економічного порядку, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у 1974 р.; Принципи міжнародно-торговельних відносин і торговельної політики, які сприяють розвитку, прийняті на I Конференції з торгівлі і розвитку в 1964 р. та ін.

Аналіз змісту системи принципів міжнародного економічного права дає можливість виділити дві їх групи:

1) основні (загальні) принципи міжнародного економічного права;

2) спеціальні принципи міжнародного економічного права.

До основних (загальних) принципів міжнародного економічного права слід віднести принципи міжнародного права. І це зрозуміло, якщо врахувати, що міжнародне економічне право є галуз­зю міжнародного права, тому і принципи міжнародного права є загальними принципами і для міжнародного економічного права. До цієї групи здебільшого включають такі принципи:

принцип мирного співіснування;

принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканності і політичної незалежності будь-якої держави;

принцип суверенної рівності держав;

принцип рівноправ’я і самовизначення народу;

5) принцип співробітництва держав;

6) принцип невтручання;

7) принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань;

8) принцип взаємної вигоди;

9) принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами.

Група спеціальних принципів міжнародного економічного права включає:

1) принцип розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами;

2) принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;

3) принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків;

4) принцип невід’ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;

5) принцип найбільшого сприяння;

6) принцип національного режиму.

Принципи міжнародного економічного права є основою формування принципів зовнішньоекономічної діяльності багатьох держав. Це — один із прикладів пріоритету не лише норм міжнародного права, а і його принципів над національними нормами і правовими принципами держав як окремо взятих суб’єктів міжнародних економічних відносин. Про це, наприклад, свідчать принципи зовнішньоекономічної діяльності, закріплені в ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ухваленого 16 квітня 1991 р. До них належать такі принципи:

суверенітету України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

юридичної рівності і недискримінації;

верховенства закону;

захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Наведений перелік принципів здійснення зовнішньоекономічної діяльності, закріплений у названому Законі України, як бачимо, майже в усьому співзвучний з принципами міжнародного економічного права. Взагалі слід зазначити, що принципи як інструмент регулювання відносин в основному використовуються в міжнародному праві. Для національних правових систем типовим інструментом регулювання суспільних правових відносин є норми права. Саме вони і віддзеркалюють зміст національного права. Міжнародне ж право не обмежується лише си­стемою правових норм, а включає до свого складу і систему відповідних принципів.