5.3.5. Мислення

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 

Пізнання людиною навколишнього світу починається з відчуттів і сприйняття. Однак для того щоб активно діяти у світі, використовуючи досягнення людської культури, цього недостатньо. Людина якимсь чином за досить короткий час має засвоїти частину досвіду всієї цивілізації. Цей досвід передається людині в процесі соціалізації і навчання. Тут велику роль відіграють
мислення і мовлення, які дають можливість людині мислити абс­трактно.

Особливістю мислення є його опосередкований характер. Людина здобуває знання, що містяться в культурі, є результатом наукової і практичної діяльності величезної кількості людей. Одночасно зі знаннями людина засвоює норми мислення і поведінки, наприклад, способи розв’язання розумових завдань чи виконання трудових операцій, вона також отримує установку на пошук творчих нестандартних рішень. Завдяки мисленню людина опановує знання не про будь-які, припустимо, випадкові властивості предметів, а про істотні. Мислення дає можливість людині використовувати узагальнення, поняття.

Створюючи рекламу і прогнозуючи її вплив на людей, важливо знати, на чому ґрунтується формування людиною уявних образів чи понять, тоді можна заздалегідь побачити, на який тип і стиль мислення споживача розрахована реклама, яких індивіду-
альних особливостей мислення людини вона може торкнутися.

Розрізняють три види мислення:

наочно-діюче («думають руками») мислення, яке характерне для таких споживачів, яким необхідно самостійно спробувати оцінити властивості товару у справі;

наочно-образне мислення, яке дуже залежить від сприйняття. Людям з таким мисленням важливо все показати, звертаючи їхню увагу на деталі;

абстрактно-логічне мислення, яке притаманне людям, яким потрібні аргументи, наукові обґрунтування, статистика та ін.

Розрізняють два стилі мислення:

конвергентне (збіжне), коли люди шукають єдине рішення: правильне, заплановане, комусь уже відоме; таких людей у рекламі можна поступово підводити до «потрібного» рішення;

дивергентне (розбіжне), коли люди прагнуть на все дати свою оригінальну, несподівану, небанальну, нестандартну відповідь; вони хочуть з усіх приводів мати своє власне судження; їм не важливо, чи відрізняється воно від думки оточення (зазвичай це творчі люди). На таких людей звичайна реклама практично не діє, але вони активно беруть участь у всіх рекламних акціях (конкурсах, дзвінках у студію, накопичуванні купонів).

І нарешті, треба пам’ятати про існування численних індивідуальних особливостей мислення, таких як:

гнучкість — ригідність (консервативність);

глибина — поверховість;

критичність — некритичність (легковірність);

самостійність — несамостійність.