Вступ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 

Вік у широкому значенні слова – часова характеристика людського розвитку. Відповідно до основних ліній розвитку людини (як індивіда, суб’єкта, особистості) можна виділити чотири різновиди віку, які пов’язані між собою, але які не завжди співпадають з паспортним віком. Під віком у вузькому значенні мається на увазі часові відрізки чи частини життя, які характеризуються певними особливостями розвитку людини як індивіда.

Паспортний вік – встановлюється від дати народження. Для його визначення, як правило, враховується число повних років.

Біологічний вік визначається рівнем фізичної, і, в першу чергу, статевої зрілості. В період статевої зрілості утворюються три гурпи дітей: акселерати, ретарданти та «біологічні ровесники».

Інтелектуальний вік встановлюється через ступінь відповідності інтелектуального розвитку суб’єкта, який вимірюється за допомогою спеціального набору тестів, віковим нормам, встановленим по даному наборі тестів.

Соціальний вік характеризується відношенням соціального статусу і рівня досягнень людини зі статусом і рівнем досягнень більшості його ровесників.

Психологічний вік визначається через ступінь суб’єктивної реалізованості життя чи співвідношенням в уявленні самої людини значимості її минулого і майбутнього.

Сьогодні не існує єдиної, загальноприйнятої вікової періодизації. Різні автори пропонують для розподілу життя різноманітні біологічні, психологічні та соціальні критерії.

Від античних та середньовічних філософів залишилась доволі значна вікова термінологія. Треба зазначити, що молодість позначала зрілі роки, і таким чином для юності не залишалось місця. Підлітковий період і юність до  XVIII століття потрапляли під поняття дитинство. У латинській мові рuer (хлопчик) та аdolescens (юнак) вживались як синоніми та не мали особливих відтінків.

Крім того, у XVI столітті людина у 24 роки була «сильною та доброчинною дитиною». Вважалось, що дитиною стають у 18 років. Така ж думка поширена і в XVII столітті: у звіті єпископу 1667 року зазначається, що в одному приході «молодой ребенок около 14 лет от роду вот уже целый год по договоренности с жителями вышеназванного места учит читать и писать детей обоих полов и проживает в этом месте».

У сучасній педагогіці та віковій психології вирізняються вік немовляти (від народження до 1 року), передшкільний вік або вік раннього дитинства (від 1 року до 3 років), дошкільний вік (від 3 до 7 років), молодший шкільний вік (від 7 до 10 років), підлітковий чи середній шкільний вік (від 10 до 15 років), старший шкільний вік або вік ранньої юності (від 15 до 18 років). За цими критеріями загальноприйнятої класифікації віку в літературі немає, а спеціально виокремлюється лише старчеський вік. Для кожного віку характерна своя структура пізнавальних, емоціональних та вольових особливостей і якостей, форм поведінки.

З точки зору російської мовної картини світу середини ХІХ століття цікаво навести класифікацію вікових періодів, яка подається у словнику В.Даля: вік «степень возраста или взрослости, молодости и старости; обычно принимают пять таких степеней или возрастов: младенческий, отроческий, юношеский, мужский и старческий; можно бы прибавить: утробный и дряхлый, да вставить еще, после младенческого, ребячий или детский; после юношеского, возмужалый; после мужеского, середовой и нетяглый. Возрастам дают семилетний и полусемилетний сроки» (Даль, Слов. т. І, с. 200).

Широко відомою є і наступна  наукова вікова періодизація:

1. Новонароджений (вік) - від 1 до 10 днів;

2. Грудний вік - від 10 днів до 1 року;

3. Дитячий вік:

1) ранній - від 1 року до 3 років;

2) перший - від 4 до 7 років;

3) другий - від 8 до 12 років (хлопчики), від 8 до 11 років (дівчатка)

4. Підлітковий вік - від 13 до 16 років (хлопчики), від 12 до 15 років (дівчатка)

5. Юнацький вік - від 17 років до 21 року (юнаки), від 16 років до 20 років (дівчата)

6. Зрілий вік:

1) І період - від 22 до 35 років (чоловіки), від 21 до 35 років (жінки)

2) ІІ період - від 36 до 60 років (чоловіки), від 36 до 55 років (жінки)

7. Похилий вік - від 61 року до 74 років (чоловіки), від 56 до 74 років (жінки)

8. Старчеський вік - від 75 до 90 років

9. Вік довгожителів - більше 90 років (БСЭ 1971, т.5, с.270; БМЭ 1976, т.4, с.381-383).

Науковий підхід до оцінювання вікових особливостей може включати й інші, більш вузькоспеціальні критерії. Це додатково ускладнює структурну схему віку і уявлення про внутрішню організацію категорії. Наприклад, період дитячого віку в медично-соціальному аспекті буде мати такий вигляд:

І. Новонародженість - до 4-х тижнів.

ІІ. Грудний або молодший ясельний вік – перший рік життя.

ІІІ. Період молочних зубів - від 1 року до 6-7 років;

1. Переддошкільний, або старший ясельний, вік - від 1 року до 3 років;

2. Дошкільний вік - від 3 до 7 років.

ІV. Молодший шкільний вік - від 7 до 12-13 років.

Віковий етап від 10 до 12-13 років іноді називають препубертатним періодом, у дівчаток він починається в 8-9 років.

V. Період статевої зрілості (старший шкільний, підлітковий, пубертатний вік) - у дівчаток від 12 до 16 років, у хлопчиків від 13 до 17-18 років (БМЭ 1976, т.4, с.381).

Підлітковий вік розуміють як особливий період онтогенетичного розвитку людини, своєрідність якого полягає в його проміжному положенні між дитинством та зрілістю.

Багато авторів поряд з поняттям «підлітковий вік» використовують поняття «перехідний вік» (Л.С Выготский., 1984, Ф. Райс, 2000).

Однак, зустрічаються дослідники, які не згодні з тим, що підлітковий вік є останнім перед приходом зрілості. Вони вводять у вікові періодизацію перехідний вік від підліткового до юнацького, або ж ранній юнацький вік. Деякі дослідники звертаються до більш детальної періодизації у межах самого підліткового періоду, виокремлюючи при цьому ранній підлітковий та та середній підлітковий чи старший (Ф. Райс, 2000).

Варто зазначити ще одну проблему, пов’язану з визначенням поняття «підлітковий вік» - це уявлення про межі. До цих пір немає чіткого уявлення про критерії, на основі яких дитину можна віднести до вже чи ще підліткового віку. Вирішення цієї проблеми, як і проблеми вікової періодизації розвитку кожного разу залежить від теоретичних позицій певного дослідника, які, під час презентації локальних досліджень щодо проблем підліткового віку, в основному важко визначаються.

Таким чином, хронологічні межі підліткового віку на сьогоднішній день не мають чіткого позначення. Ф.Райс вказує на факт постійного подовження цього процесу, позначаючи приблизні хронологічні межі від 13 до 19 років. На подовження цього періоду вказують й інші вчені (Д.Ельконін, І.Дубровіна і т.д.).