Група іменників, які позначають осіб дитячого віку

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 

Найбільш об’ємною групою слів, яка позначає перший період життя людини, виступає дитинство. Основним словом у даній групі є слово дитина, яке позначає хлопчика чи дівчинку: Лише ось тут, мабуть,  до кінця й відчуваєш, що перед тобою дитина, створіння маленьке й беззахисне… (О.Гончар, 1973, с. 40). А подеколи на неї несподівано находило, і вона дуріла чи пустувала, як мала дитина (І.Багряний. Тигролови).

Діти – рос. дети, пізнє псл. deti є формою множини від майже втраченого в сучасних слов’янських мовах збірного іменника *det , що походить з давнішого * doi-t- < d i-t- «годоване груддю», пов’язаного з іє. *dhei- «годувати груддю», звідки також псл. dojiti, deva, укр. доїти, діва (ет.слов.).  Слова дитина і діти стилістично та емоційно нейтральні, частотні. Вони стояли на снігу, троє білих дітей і чорний він. Сніг топився під дитячими ноженятами, вони підтанцьовували, двоє менших позакладали пальці в рота (В.Шевчук. Дім на горі).

Дитину, яка ще не вміє говорити, грудну дитину, називають немовля. У цьому слові відсутня диференціація за статтю. Воно виступає синонімом до словосполучення грудна дитина, яке частіше зустрічається у спеціальній, медичній літературі: Хай собі довгі язики що хочуть говорять: ротів людям не позамазуєш і слухати — не переслухаєш. А воно, мале немовлятко, одна в світі втіха й надія! (П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?) І знову ці жінки з малими дітками й немовлятами, закутаними в лахміття! Несучи немовлят на грудях і ведучи старшеньких за руку, вони йшли, як на страту (І.Багряний. Людина біжить над прірвою).

До групи слів, які позначають осіб дитячого віку, належить й іменник підліток, який є ядерним у групі слів на позначення осіб пізнього дитинства – отроцтва. Словом підліток називають осіб жіночого та чоловічого роду віком від 12 до 17 років, який є перехідним від дитинства до юності: (Вчителька:) … Сьогодні ти підліток, завтра дорослий. А яким ти йдеш у свою дорослість? (О. Гончар. Бригантина). Підліток місцевий викликався, тямковитий хлоп’як з очима великими, як натхнення (О.Гончар. Собор).

Припускається, що значення слова підліток походить від першопочаткового значення цього слова – «пташеня, яке тільки-но навчилось літати», тобто підліток – той, хто наблизився до межі з дорослим життям. Можна також припустити, що корінь слова літа (роки), тобто підліток – той, хто підростає до певних років, до певного віку.

Ядро групи назв дитини складають: дитина (немовля), підліток з вираженим родо-видовим типом відносин і майже повною відсутністю диференціацією за статтю.

«Уявлення про природу статі переносяться на граматичні властивості слів: іменники, які називають осіб чоловічого роду, які є іменниками чоловічого роду, іменники, які називають осіб жіночого роду, які є іменниками жіночого роду, іменники середнього роду називають недорослих осіб… хоча не всі факти можна пояснити з позиції цієї теорії». Варто зазначити, що і в основі значення роду назв осіб СПВЛ полягає біологічна ознака статі.