ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 

Принципи управління ВНЗ

Система управління

Управлінська діяльність у вищих навчальних закладах України ґрунтується на основних принципах, визначених Законом України "Про вищу освіту". Управління вищим навчальним закладом здійснюється на основі принципів: автономії та самоврядування:

—розмежування прав, повноважень та відповідальності власника (власників), органів управління вищою освітою, керівництва вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;

—поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

—незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

—самостійно визначати форми навчання, форми та види організації навчального процесу;

—приймати на роботу педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників;

—надавати додаткові освітні послуги;

—самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової і науково-виробничої діяльності;

—створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, інститути, коледжі, технікуми, факультети, відділення, філії, навчальні, методичні, наукові, науково-дослідні центри та лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, територіально відокремлені та інші структурні підрозділи;

—здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;

—на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з іншими вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями;

—брати участь у роботі міжнародних організацій;

—запроваджувати власну символіку та атрибутику;

—звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник — ректор (президент), начальник, директор тощо.

Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна.

Для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу створює робочі та дорадчі органи, а також визначає їх повноваження.

Керівництво факультетом здійснює декан. Декан факультету може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам.

Колегіальним органом вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації є вчена рада, що утворюється строком до п' яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років).

Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова — керівник вищого навчального закладу. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами заступники керівника вищого навчального закладу, декани, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів кафедр, професорів, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу мають становити науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу третього або четвертого рівнів акредитації є загальні збори (конференція) трудового колективу.

У вищих навчальних закладах створюються органи студентського самоврядування.     Органи     студентського     самоврядування сприяють

гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника. Органи студентського самоврядування вирішують питання, що належать до їх компетенції.

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

—забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;

—забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

—сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

—сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;

—сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об' єднань, клубів за інтересами;

—організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

—сприяння працевлаштуванню випускників;

—участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.