ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 

Поняття соціальної групи. Види соціальних груп.

Соціометрія та референтометрія. Лідерство.

Соціальні групи та професійна діяльність.

Соціальна група - товариство людей, що формується на базі відповідної ознаки: вид діяльності, вік, розмір, характер контактів.

За розміром соціальні групи розподіляють на великі та малі, реальні та умовні. За характером контактів - офіційні (формальні) та неофіційні (неформальні).

Реальні групи завжди контактні, характеризуються наявністю спільного часу та місця існування, між членами таких груп у тій чи іншій мірі існує відповідний ступінь контактів. Наприклад, студенти одного курсу.

Умовні групи - завжди великі товариства. Люди, що входять до таких груп, не мають безпосередніх контактів між собою, спільного місця та часу існування, але вони об'єднуються на підставі відповідних спільних соціально-психологічних ознак. Наприклад, студентство, жінки світу, мешканці міста. У ролі таких ознак виступають вид діяльності, вік, місце проживання та інші.

Малі групи - завжди контактні товариства. Вони розподіляються на офіційні (формальні) та неофіційні (неформальні).

Офіційні групи характеризуються наявністю юридично фіксованих прав та нормативно закріпленої структури. Наприклад, студенти академічної групи. Неофіційні не мають вищеназваних ознак та формуються на базі міжособистісних стосунків - дружби, симпатій, взаєморозуміння. Такі групи можуть мати характер ізольованих товариств та існувати всередині груп формальних. Складаються вони також і як самостійні на базі спільних інтересів, цінностей, відповідних захоплень. Формальна група у ряді випадків може мати риси і групи неформальної, що залежить від рівня міжособистісних стосунків представників формальної групи.

Люди, що складають соціальну групу, не можуть мати однакове ставлення як один до одного, так і до діяльності групи в цілому. У психології визначають дві головні системи внутрішньої диференціації групи: соціометричні та референтометричні переваги та вибори.

Американський психолог Дж. Морено запропонував спосіб виявлення міжособистісних переваг та техніку фіксування емоційних переваг, що була названа соціометрією. Завдяки соціометрії можна визначити кількісну міру емоційних переваг, байдужості та неприязні, що виявляють члени групи у процесі міжособистісної взаємодії. Соціометричне дослідження являє собою відповідний тест, в основу якого покладено так зване "лобове питання" про бажаність контактів з тією або іншою людиною у галузі роботи, відпочинку, розваг. Ступінь бажаності вибору чітко диференційований: "не маю бажання спілкуватися" - "буду спілкуватися за відповідних умов" - "мені байдуже" -"буду спілкуватися з охотою" - "буду спілкуватися виключно з цією людиною". Рівень уточнення бажаності контактів поряд із відповідним обмеженням кількості осіб для вибору цих контактів приводять до чіткого віднесення кожної людини до більш або менш емоційно привабливих для всіх. Це так звані соціометричні "зірки" та "парії".

Референтометрія як метод дослідження соціальної групи базується не на вияві особистих симпатій та антипатій між членами групи, а на так званому ціннісному факторі. Даний тест дає можливість всім членам групи, з одного боку, ознайомитись з думкою кожного з приводу значущих та вагомих для кожного подій, планів, шляхів вирішення проблеми, а з іншого - строго обмежити кількість осіб, точка зору та думка яких на поставлені питання враховуються перш за все. Таким шляхом виявляються так звані референтні особи, що далеко не завжди бувають соціометричними "зірками".

Найбільш референтна особа у групі - лідер. Це особа, за якою всі члени групи визнають право приймати відповідальні рішення, що пов'язані із кожним особисто, та брати на себе відповідальність за результати та наслідки даних рішень. Лідер може бути як формальним, так і неформальним. Імовірним є також збіг даних показників в одній особі. Лідерство визначається також наявністю престижу та статусу. Престиж - признання групою заслуг та позитивних рис лідера. Статус - перелік відповідних прав та обов'язків щодо членів своєї групи.

Структуру соціальної групи необхідно враховувати у професійній діяльності: впровадження оптимальних методів організації роботи передбачає обізнаність у соціально-психологічному складі групи, що, в свою чергу, відкриває можливості ефективного індивідуального підходу до тих, з ким доводиться працювати поруч.