УЯВА

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 

Поняття уяви. Взаємозв' язок уяви та мислення.

Види уяви. Образи уяви.

Роль уяви у професійній діяльності.

Уява поряд із мисленням розглядається як вищий пізнавальний процес. Уява являє собою процес утворення людиною на базі її попереднього досвіду образів предметів, об' єктів та явищ дійсності, які вона безпосередньо не сприймала і не сприймає зараз.

Найважливіше призначення уяви - здатність передбачити результат будь-якої діяльності людини ще до її початку. Уява носить характер упередження, орієнтує людину в ході діяльності шляхом створення образів як кінцевого, так і проміжного результатів роботи. Практична цінність уяви як пізнавального процесу полягає в тому, що вона дає змогу прийняти рішення та знайти відповідний вихід навіть при відсутності необхідної повноти знань, що являє собою обов' язкову умову процесу мислення. Завдяки утворенню образу кінцевого результату людина нібито "перестрибує" через відповідні етапи відсутності інформації. Мислення та уява доповнюють одне одного: залежно від ситуації людина використовує у своїй діяльності як систему понять, так і систему образів.

Уява може бути пасивною та активною.

Пасивна уява - це фантазії людини, що ніколи не втілюються у життя та пов' язані з потребами. Наприклад, людині завжди приємно подумати про щось радісне, привабливе, приємне, хоч вона і усвідомлює, що дані образи скоро не будуть втілені у життя, бо на даний час не планується відповідної програми поведінки.

Активна уява представлена уявою творчою та відтворюючою. Творча уява передбачає самостійне створення нових образів, що реалізуються в оригінальних, неповторних та цінних продуктах діяльності людини.

Форми синтезування образів творчої уяви можуть бути різними.

1. Аглютинація, або об'єднання в одному об'єкті ознак різних предметів, що не існують поруч у повсякденному житті. Наприклад, у технічній творчості таким чином створений танк-амфібія. У фольклорі - русалка, кентавр.

Загострювання ознак. Наприклад, шаржі та карикатури.

Гіперболізація - збільшення або зменшення предмета, зміна кількісних частин предмета. Наприклад, міфологічні образи - багаторукі богині.

Схематизація - створення образів на підставі акцентування схожих рис. Наприклад, художник відтворює пейзаж на полотні, безпосередньо спостерігаючи подібну картину природи.

Типізація - виявлення найбільш суттєвого, важливого та узагальнення даних рис у конкретному образі. Наприклад, створення образу літературного персонажу.

Відтворююча уява передбачає створення образів, що відповідають опису. Наприклад, сприймання художнього тексту.

Уява, як пізнавальний процес, набуває великого значення у пошуках нових, оригінальних рішень в усіх галузях людської діяльності. Неабияку роль даний пізнавальний процес відіграє на ранніх етапах наукової та дослідницької діяльності, у художній творчості та мистецтві. Фантазія - необхідна умова пошуку нового, розвитку особистості, виховання творчого ставлення до навчання та праці.