ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 

Сутність і структура процесу навчання.

Основні функції процесу навчання.

Процеси навчання і пізнання.

Закономірності та принципи навчання.

У процесі навчання формуються пізнавальні, практичні вміння і навички, відбувається розвиток і виховання студентів.

Процес навчання є формою пізнання об'єктивної дійсності, оволодіння досвідом людства, взаємодією викладача й студента.

Поняття «навчальний процес» охоплює всі компоненти навчання: викладача, форми, методи і засоби навчання, які він використовує; студента, який працює під керівництвом викладача на заняттях та самостійно вдома; забезпечення навчального процесу наочністю й технічними засобами. Він є активною взаємодією між викладачем і студентом, яка складається з двох взаємопов' язаних процесів - викладання й учіння.

Викладання - діяльність викладача в процесі навчання, під час якої він ставить перед студентами пізнавальні завдання дає нові знання, керує їх самостійною роботою, перевіряє якість знань, умінь і навичок.

Результативність його залежить як від умінь і старань педагога, так і від старань студента щодо засвоєння знань, тобто від ефективності учіння.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння студентами знань, оволодіння вміннями і навичками.

У широкому значенні учіння є оволодінням суспільним досвідом з метою його використання в житті.

Отже, система навчального процесу складається із взаємозв' язаних елементів: мети, навчальної інформації, засобів педагогічної взаємодії суб' єктів викладання й учіння, форм їх взаємодії. Системоутворювальними поняттями навчального процесу є мета навчання, викладання, учіння і результат. Змінні складові цієї системи - це засоби управління: зміст навчального матеріалу, методи навчання, матеріально-технічні засоби, організаційні форми навчання.

Структурно процес навчання утворюють такі компоненти:

цільовий - формування мети вивчення матеріалу на заняттях, навчального предмета та освітньої мети навчального закладу;

стимулюючо- мотиваційний - спонукання студентів до активної пізнавальної діяльності, формування в них відповідної мотивації;

змістовий - оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, а також продуманість змісту кожного заняття;

операційно-дієвий - підбір прийомів, методів, форм і засобів навчання;

контрольно-регулюючий - контроль за засвоєнням знань, сформованістю умінь та навичок;

оцінно-результативний - виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного студента, причин неуспішності і їх усунення.

Реалізація кожного компонента і їх сукупності передбачає свідому, цілеспрямовану взаємодію викладача і студента.

Основними функціями процесу навчання є освітня, розвиваюча і виховна.

Освітня функція передбачає засвоєння студентами системи наукових знань, формування вмінь і навичок.

Знання - це узагальнений досвід про дійсність у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій.

Сформульовані вони у поняттях, судженнях, умовиводах, теоремах, концепціях, теоріях.

Розвиваюча функція виявляється у розвитку мислення студентів, формування волі, емоційно-почуттєвої сфери, навчальних інтересів, мотивів і здібностей.

Виховна функція спрямована на формування наукового світогляду студентів шляхом засвоєння системи наукових знань про природу, суспільство і людину, виховання моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості.

Методологічною засадою процесу навчання є теорія пізнання, яка охоплює природу наукового пізнання і його можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми і методи пізнання людиною навколишньої дійсності, умови істинності пізнання.

Пізнання - процес цілеспрямованого відображення об' єктивної реальності у свідомості людей. Навчання - форма пізнання об' єктивної дійсності, набуття суспільного досвіду.

Процес засвоєння знань включає такі ланки: сприймання - осмислення і розуміння - узагальнення - закріплення - застосування на практиці.

Сприймання - відображення предметів і явищ навколишнього світу, що діють у певний момент на органи чуття людини. Для того, щоб цей процес був ефективним, стимулюють психологічну готовність студентів до навчання (створюють емоційний фон), формують активно-позитивне ставлення до майбутньої пізнавальної діяльності, спираються на попередні знання і досвід, зосереджують увагу на об' єкті пізнання.

Осмислення і розуміння навчального матеріалу - процес розумової діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законів. Воно досягається шляхом аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції.

Узагальнення - логічний процес переходу від одиничного до загального, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак явищ дійсності.

Закріплення знань, умінь і навичок - спеціальна робота педагога щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння студентами навчального матеріалу.

Застосування на практиці знань, умінь і навичок - перехід у навчальній діяльності від абстрактного до конкретного, що досягається різноманітними вправами, самостійною роботою на лабораторних і практичних заняттях, у різних видах повторення.

Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації навчально-пізнавальної діяльності. Адже мотив навчання є внутрішньою причиною, яка спонукає студента вчитися, позначається н якості здобутих ним знань.

Мотиви навчально-пізнавальної діяльності можуть бути пізнавальними і соціальними.

Пізнавальні мотиви закладені у самому процесі навчання: допитливість, інтерес до знань, потреба в пізнанні, прагнення вдосконалити свої інтелектуальні здібності.

Соціальні мотиви навчальної діяльності пов'язані з тими відносинами, у які вступає молода особистість як громадянин суспільства. Це комунікативні мотиви, а також мотиви, пов' язані з потребою у самовихованні.

Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображають стійкі залежності між усіма елементами навчання - діяльністю викладача, діяльністю студента і об'єктом засвоєння, тобто змістом навчання.

Закономірність навчання - об'єктивний, стійкий і істотний зв'язок у навчальному процесі, що зумовлює його ефективність.

Навчання здійснюється на основі обґрунтованих і перевірених практикою дидактичних принципів. Зумовлені закономірностями і завданнями виховання й освіти, принципи навчання визначають його спрямованість, зміст, організаційні форми і методи.

Принцип навчання - твердження, що визначає зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи закладу освіти.

Сучасна дидактика, трактуючи навчання як процес передачі, засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності, відповідно розглядає і систему його принципів, яку утворюють принцип науковості,

принцип доступності,

принцип зв' язку навчання з життям,

принцип свідомості й активності студентів,

принцип наочності,

принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок, принцип індивідуального підходу до студентів, принцип емоційності.