ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ. ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 

Поняття про психологію та педагогіку. Історія формування психології як науки.

Мозок та психіка. Етапи еволюції психіки. Внесок І. М. Сеченова та І. П. Павлова у розвиток світової психології.

Структура сучасної психології. Поняття психології праці та інженерної психології.

Предмет вивчення в психології - людина. Людину вивчає багато наук. Соціальні: соціологія, філософія, політологія. Природознавчі: медицина, антропологія, фізіологія. Психологія вивчає людину з точки зору її психічної діяльності. По-грецьки слово «псюхе» - душа.

Психологія - наука про факти, закономірності та механізми психіки людини. Предмет дослідження - психічна діяльність людини та її особливості. Педагогіка як наука тісно повязана із психологією, це наука про навчання людини та її виховання.

Душею людина почала цікавитися з того часу, як тільки відокремила себе від світу природи та усвідомила себе як людину. Давні люди смерть, сон, непритомність розглядали як однорідні явища. Сон, наприклад, вважали явищем, коли душа тимчасово залишає тіло. Смерть - коли душа зовсім не повертається до тіла. Тому у давніх людей не було трагедії смерті. Душі людей, що вмерли, розглядалися як своєрідні співбратерства, як і у живих.

З появою релігії поняття душі набуває нематеріального змісту.

V-VII ст. до н.е. - Фалес, Анаксімен, Анаксімандр в основу душі покладали те, з чого створений навколишній світ: воду, вогонь, повітря. Вони відокремлювали душу від її носія - людини. Душа становила ту субстанцію, з якої утворено першоджерело світу.

V ст. до н. е. - Геракліт розглядав душу як частину природи. Життя душі, на його думку, підпорядковувалось загальним законам природи.

IV ст. до н. е. - Аристотель написав трактат «Про душу», в якому довів, що душа та тіло - єдине ціле. На його думку, дух присутній в усьому живому: рослинах, тваринах, людях.

Проблемою душі цікавились Декарт, Дидро, Радищев.

Значний внесок у розвиток психології як науки було зроблено російським вченим І.М.Сеченовим у ХІХ ст. І.М.Сеченов довів, що джерелом психічної діяльності людини є мозок, ввів поняття рефлексу як реакції організму на зовнішні подразнення.

Роботу І. М. Сеченова було продовжено російським психофізіологом І.П.Павловим наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. І.П.Павлов відкрив закономірність регулювання мозком взаємодії вищих тварин та людей із зовнішнім середовищем. Йому належить теорія про так звану другу сигнальну систему. Перша сигнальна система - це безпосереднє сприйняття світу: бачити,

слухати, чути. Друга притаманна лише людині, це так званий «образ образу» -слова та думки.

Джерело психіки - зовнішній світ, а сам її зміст формується характером взаємодії із оточуючим середовищем. Психічна діяльність людини відтворюється спеціально пристосованим органом - мозком. Він складається із двох частин: спинного та головного. Так звані безумовні (природжені) рефлекси містяться у спинному мозку, умовні (придбані) - у головному.

У півкулях головного мозку психічні функції людини розподіляються відповідним чином: ліва півкуля контролює логічні операції, мовлення, мислення. Права - уяву, образи, емоції, орієнтацію у просторі. Це явище отримало назву функціональна асиметрія головного мозку.

Психологія як наука займає проміжне місце між природних, соціальних та філософських наук. Структуру сучасної психології можна розглядати залежно від підстав класифікації.

За конкретним видом діяльності людини: психологія праці, педагогічна, медична, юридична, психологія спорту, художньої творчості та ін.

Б. За   різними   аспектами   розвитку: психологія немовлят, підлітків, людей середнього віку, старих людей, порівняльна психологія.

За психологічним аспектом співвідношення особистості та суспільства: соціальна, диференціальна, загальна.

Загальна психологія - своєрідна збірна назва. Загальна психологія вивчає психічні явища, що у тій чи іншій мірі представлені у будь-якому психологічному напрямку дослідження.

Матеріали досліджень загальної психології широко використовуються в окремих її напрямах. Одна з найважливіших галузей - психологія праці. Психологія праці - галузь психологічної науки, що вивчає закономірності формування та прояву психологічної діяльності людини у різних видах праці та проводить розробку практичних рекомендацій щодо психологічної забезпеченості ефективності та безпеки праці.

Інженерна психологія - галузь психологічної науки, що вивчає закономірності процесів інформаційної взаємодії людини та техніки з метою їх використання у практиці проектування, створення та експлуатації систем «людини - машини - середовище».

Предметом дослідження психолог праці та інженерної психології є вивчення психологічних закономірностей трудової діяльності, ролі психологічних функцій та індивідуальних особливостей людини у реалізації трудових задач.