4. Сімейні конфлікти

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 

Родина - найважливіший соціальний інститут протягом усьо­го періоду існування людського суспільства. Уже тільки тому вчин­кам, що приводять до конфліктів у сімейних відносинах, варто приділяти підвищену увагу. Причини сімейних конфліктів завжди багатогранні, надзвичайно заплутані, можуть мати складну і три­валу причину і тому вимагають індивідуального підходу.

Родина постійно знаходиться в процесі розвитку, що пород­жує нові непередбачені ситуації, і членам родини доводиться ре­агувати на всі ці зміни. Серйозний вплив на поведінку в різних ситуаціях справляє темперамент, характер і сама особистість, що цілком закономірно породжує різного роду зіткнення. У сімейно­му житті існують чимало періодів, коли виникають серйозні зміни, здатні викликати конфліктні ситуації. Назвемо основні з них.

Перший період можна назвати адаптаційним, труднощі зви­кання один до одного породжують величезне коло проблем, саме тому близько третини родин розпадаються в цей період.

Другий період пов'язаний з появою дітей, періодом особис-тісних і професійних становлень членів родини. Цей період суп­роводжується величезною кількістю міжособистих конфліктів.

Третій період пов'язаний з віковими трансформаціями в сімейних відносинах, можливими переоцінками своїх минулих дій.

Серед важливих причин конфліктів у родині можна виділити кілька груп найбільш характерних: міжособистісна несумісність; претензії на лідерство; претензії на перевагу; розподілення до­машніх справ; претензії на управління бюджетом; вплив родичів і друзів; інтимно-особистісна адаптація.

Складна причинно-наслідкова характеристика сімейних конфліктів вносить у причини велику кількість різних факторів, кожний з яких може породити конфліктну ситуацію. Назвемо деякі з них:

коли партнер (партнерка) занадто багато чогось очікує від партнера, робить тільки його (її) відповідальним за своє особисте щастя;

помилковість сексуальних вимог у сімейному житті;

заздрість успіхам партнера в житті;

несерйозність відносин до проблем партнера;

непривабливість партнера;

знецінювання взаємин.

У родині повинна бути особистісна воля, що повинна поши­рюватися на всіх членів родини. Подальші міркування з даної про­блеми можуть містити в собі такі фактори:

кожен член родини повинен мати свій життєвий простір;

кожен член родини повинен пам'ятати про необхідність по­важати інтереси іншого;

кожен член родини впливає на навколишнє середовище і сам знаходиться під впливом інших;

кожен член родини повинен мати свої обов'язки і не ухиля­тися від їх виконання.

Народні традиції несуть у собі вікову мудрість сімейного жит­тя, що відкидати, посилаючись на його несучасність, просто не­розумно. Так, вони вчать, що зміцнює родину, сприяє її благопо­луччю вірність один одному, уміння почути один одного, спілкування, гнучкість у взаєминах. Важливим моментом є куль­тивування в родині самостійності і відповідальності, щоб кожен член родини зміг зберегти свою індивідуальність.