1. Об'єкт і предмет конфліктології

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 

Необхідною передумовою будь-якого дослідження є визначен­ня основних його понять, розробка понятійного апарату. Понят­тя та категорії є основними формами мислення, з яких склада­ються дві інші найважливіші його форми - судження й умовиводи.

Під предметом будь-якої науки розуміється уявна ідеальна теоретична модель того об'єкта, частини або сфери дійсності, на який спрямований її головний інтерес. Предмет і об'єкт науки тісно пов'язані між собою, близькі, однак вони не є тотожними понят­тями. Між ними існує не тільки взаємозв'язок, але і певна дис­танція, яка може скорочуватися, проте ніколи не може бути цілком переборена.

Предметом конфліктології є ідеальна модель конфліктної взає­модії, теорія, основою якої виступає понятійний апарат з його центральною ланкою - категорією конфлікту.

Об'єктом конфліктології є саме соціальне життя, вся нескінчен­на розмаїтість реальних конфліктів, якими наповнене минуле і су­часне суспільне життя.

Як самостійна наука конфліктологія існує недавно. Однак не­зважаючи на це можна вже виділити ряд проблем і питань, що вже увійшли в неї як парадигма сучасної конфліктології: сутність соціального конфлікту; типологія і класифікація конфліктів; еволю­ція конфліктів; генезис конфліктів; структура конфлікту; функції конфліктів; інформація в конфлікті; динаміка конфлікту; діагности­ка конфлікту; завершення конфлікту; керування конфліктом; меха­

нізми і способи вирішення конфлікту (розв'язання і попереджен­ня конфліктів).

Становлення конфліктології продовжується безупинно, що цілком зрозуміло, однак це відбувається на комплексній основі. Як теоретико-прикладна дисципліна ця наука має три рівні знань:

а)         загально-теоретичний і методологічний, який пояснює при-
роду конфліктів як соціальних феноменів, аналізує їх струк-
туру, ознаки, елементи в системі суспільних взаємин;

б)         теоретико-праксеологічний, на якому розробляються теорії,
відслідковуються особливості та виокремлюються типи
конфліктів у різних галузях, формах та інститутах громадсь-
кого життя;

в)         емпірично - прикладний, який є підґрунтям конфліктології
й утворюється на основі емпіричних досліджень та скла-
дається із зафіксованих фактів, експериментів, тестувань,
моделювання, тренінгів тощо.

Наявність подібних рівнів вивчення конфліктів дозволяє вия­вити кілька функцій конфліктології як науки: теоретико-пізнаваль-ну, прогностичну, управлінську.

До системи базових категорій конфліктології можна віднести такі поняття: конфлікт, протиріччя, зіткнення, протистояння, дихо­томія, дилема, дезінтеграція, боротьба, аномалія.

На основі цих категорій відбувається формування більшості конфліктологічних понять, а їх кількість залежить від рівня проник­нення в сутність конфліктного явища. Серед цих понять - учасни­ки конфлікту, сторони конфлікту, девіантна поведінка та інші.

Серед зазначених категорій і понять існують і ті, якими опе­рують й інші суспільствознавчі науки, однак залежно від специф­ічних умов використання конфліктологія наповнює їх власним змістом і відповідно інтерпретує.

Протилежність конфлікту - це згода, єдність, інтеграція, співробітництво, злагода. Ці категорії відображають перспективу після завершення конфлікту або ж його альтернативу і так само використовуються у конфліктології.

Мобільність запозичення багатьох категорій і понять у конфл-іктології з інших наукових дисциплін не є чимось особливим, ймовірніше це можна виділити як характерну рису всіх суспіль­ствознавчих дисциплін. Ми повинні розглядати конфлікт, як яви­ще не субстанціональне, яке не може існувати само собою, неза­

лежно від інших явищ і процесів. Конфлікт необхідно розглядати як один з багатьох станів соціальних взаємин, причому він, при всій своїй поширеності, все-таки виступає як тимчасове явище, а в якості постійного стану суспільства виступає згода.