КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА ОРГАНИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 

Р. Драгун

Західно-чеський університет в Плзні

Сади Тридцятип’ятидесятників 14, 306 14 Плзень, Чеська Республіка

Email: radimdrragoun@seznam.cz

У статті досліджено функціонування спеціальних поліцейських формувань,

органів прокуратури та судових інституцій у Чеській Республіці, які в межах своїх

правомочностей здійснюють боротьбу з корупцією.

Ключові слова: корупція, кримінальне право, поліція, прокуратура, суд.

Протягом останнього десятиліття корупція в Чеській Республіці вважається

одним з найважливіших антисуспільних явищ, що підтверджується й результатами

неодноразових соціологічних опитувань населення, відповідно до яких більшість

громадян визнають саме корупцію найбільшою проблемою сучасного супільства.

Починаючи це дослідження, варто зазначити, що вирішальним, центральним

інструментом впливу на корупцію мають бути не кримінальні, а інші, наприклад,

господарські, суспільні заходи контролю та впливу. Суттєву роль відіграють і

наявність контролю та якість функціонування державного апарату, а також вимоги

до фінансової звітності громадських та державних діячів.

Кримінальне право не наділене засобами, які б могли повною мірою перебороти

чи хоча б суттєво знизити корупцію або загалом економічну злочинність. Можна

погодитись із думкою, що межі кримінального впливу обмежені принципом

„благочинної ролі кримінальної репресії” [1, c. 14]. Відтак, заходи кримінально-

правового впливу варто застосовувати лише у тих випадках, коли недостатніми або

невпливовими стають цивільно-правові, дисциплінарні, економічні та інші

можливості контролю, тобто лише тоді, коли з погляду захисту охоронюваних

суспільних інтересів інших, крім кримінально-правових варіантів впливу,

застосовувати або не доцільно, або ж немає змоги [2, c. 5].

Однак, зважаючи на зазначене, не потрібно робити висновку, що суспільство

повністю має відмовитися від заходів кримінально-правового впливу у сфері

боротьби з корупцією [3, c. 125].

Зважаючи на це, спробуємо дослідити функції та основні напрями діяльності

загальних і спеціалізованих інституцій, на які покладено обов’язок впливати на стан

корупції в Чеській Республіці. До них традиційно зачислюють органи поліції,

прокуратури та суду.

Орган поліції – це державний орган, завданням якого є активне сприяння

прокуратурі у разі здійснення кримінального судочинства, передусім – у вживанні

заходів кримінального переслідування [4, c. 211].

Орган поліції, відповідно до параграфу 12 Кримінального кодексу Чеської

Республіки (Закон № 141/1961), є „активним органом кримінального судочинства”.

Під органом поліції прийнято розуміти:

а) формування поліції Чеської Республіки загального призначення;

б) формування міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки, на яке

покладено контроль та інспекцію діяльності працівників органів поліції;

в) органи військової поліції, наділені функцією здійснення слідчих дій стосовно

військовослужбовців;

г) органи в’язничної служби Чеської Республіки – щодо злочинів, вчинених її

працівниками;

д) органи служби безпеки Чеської Республіки – щодо злочинів, вчинених її

працівниками;

е) органи митної служби Чеської Республіки – щодо злочинів, вчинених з

порушенням митних правил та про імпорт-експорт товарів.

Центральне місце у боротьбі з корупцією в структурі чеської поліції займає

Відділ з викриття корупції та фінансової злочинності служби кримінальної поліції та

слідства (далі – ВВКФК). Завдання цього відділу чітко врегульовано Обов’язковою

вказівкою президента поліції від 2001 р. (ст. 130), якою роз’яснено функції поліції

Чеської Республіки під час здійснення кримінального судочинства, а також інших

функцій згідно із Законом № 141/1961 Зб. Про кримінальне судочинство

(Кримінально-процесуальний кодекс).

Основним завданням ВВКФК визначено боротьбу зі злочинною діяльністю,

пов’язаною з порушенням бюджетних правил, з господарськими злочинами, що

посягають на державний бюджет, на майно державних органів та органів місцевого

самоврядування, на порушення суспільних відносин у сфері охорони фінансового

ринку, страхового та пенсійного фондів, з розтратою цільових фінансових засобів

держави, на розтрату закордонних дотацій та державних матеріальних резервів. До

сфери діяльності цього підрозділу належить також кримінальна діяльність,

закріплена у параграфі 5 Директиви Міністерства юстиції про кодекс прокуратури

№ 23/1994 Зб.

Позитивом ВВКФК можна вважати те, що його діяльність поширюється на

територію усієї держави, а також те, що він наділений правом власними силами

готувати працівників з питань боротьби з корупцією та важливими економічними

правопорушеннями. Недоліком його діяльності можна вважати недостатнє

фінансування працівників ВВКФК порівняно з іншими суб’єктами кримінального

судочинства, з огляду на що трапляється періодичний перехід його працівників до

інших підрозділів і служб. Значною проблемою є й недостатня кількість серед

працівників ВВКФК людей з глибокими знаннями у сфері економіки, які б могли,

наприклад, самостійно проаналізувати бухгалтерські документи, фінансові звіти та

ін. Сьогодні такого роду діяльність здійснюють із залученням судових експертів або

спеціалістів місцевих органів фінансовго контролю, які, як свідчить практика,

реагують на такі звернення з великою неохотою та протягом досить тривалого часу.

У межах функціональних обов’язків підрозділи кримінальної поліції та слідчі

управління округів та управління поліції міста Праги мають сприяти працівникам

відділу загальної криміналістики, господарської криміналістики та відділу боротьби

з організованою злочинністю. Обласні та міські управління поліції здійснюють

слідчі дії щодо злочинів, верхньою межею покарання за які є позбавлення волі на

строк до трьох років. Відділи загальної та економічної криміналістики служби

кримінальної поліції та слідства проводять розслідування злочинів, підсудних на

першій стадії районним судам.

Відповідно до Закону № 527/1992 Зб. Про Інформаційну Службу Безпеки, на цю

службу було покладено захист економічних інтересів Чеської Республіки. Цей закон

змінено Законом 154/1994 Зб Про інформаційні служби у Чеській Республіці,

відповідно до якого крім Інформаційної Служби Безпеки створювалось ще й

Управління із закордонних відносин та інформації. На ці служби покладено обов’язок

захисту інформації, важливої для державної безпеки і захисту за кордоном політичних

та економічних інтересів Чеської Республіки. Особливо важливим є залучення

зазначених служб у випадках, коли злочини пов’язуються з важливою економічною

злочинною діяльністю, у тому числі й корупцією, оскільки вони, на відміну від

органів поліції, наділені іншими засобами, мають краще фінансування та ін.

Прокуратура, питанням якої у Конституції Чеської Республіки присвячено лише

одну статтю (ст. 80), належить до органів виконавчої влади, проте її не віднесено ні

до міністерств, ні до інших органів виконавчої влади. До її функцій віднесено

представлення громадського обвинувачення у кримінальному судочинстві та інших

завдань, покладених на неї законом. Більш чітко завдання прокуратури окреслює

Закон № 283/1993 Зб. Про прокуратуру. Згідно параграфу 4 цього закону,

прокуратура:

– є органом громадського обвинувачення;

– виконує інші завдання, які ґрунтуються на кримінально-процесуальному

кодексі;

– виконує у межах, визначених кодексом, нагляд за дотриманням правових

приписів у місцях виконання арешту, позбавлення волі, примусового

лікування та інших місцях, де обмежено особисту свободу;

– бере участь у профілактиці злочинності та надає допомогу жертвам злочинів.

З 2000 р. в системі прокуратури Чеської Республіци було створено відділи з

важливої економічної та фінансової діяльності при головних прокуратурах (далі –

ГП) в м. Празі та м. Оломоуці та при Верховній прокуратурі Чеської Республіки в

м. Брно. Функції цих особливих відділів визначені у директиві 23/1994 Зб, а саме –

здійснення нагляду за дотриманням законності у період слідства в справах,

пов’язаних з умисними злочинами:

а) вчиненими у діяльності банку, інвестиційного товариства або інвестиційного

фонду, у разі торгівлі цінними паперами, страховій діяльності, діяльності пенсійних

фондів, будівельних ощадних кас та кредитних кооперативів, якщо ними було

завдано шкоди на суму не менше 100 млн Кч.;

б) фізичних та юридичних осіб під час здійснення незаконної діяльності

суб’єктів, перелічених у п. а, якщо ними було завдано шкоди на суму не менше

100 млн Кч.;

в) якщо ними було завдано шкоду майну держави на суму не менше 50 млн Кч.;

г) якщо злочини вчинено на користь злочинного угруповання;

д) інші злочини, пов’язані з перевищенням влади державним службовцем

(параграф 158 Кримінального кодексу – Закон № 140/1961 Зб.) або злочини,

пов’язані з підкупом, отриманням хабара чи посередництва у хабарництві

(параграфи 160–162 Кримінального кодексу), якщо це було вчинено в період

відкриття чи провадження кримінального слідства;

е) щодо злочинів, які стосуються фінансових та економічних інтересів

Європейського Союзу.

Створенням цих спеціальних служб законодавство Чеської Республіки

наблизилось до відповідних вимог та рекомендацій, визначених Європейським

Союзом. Дуже важливим є те, що, з огляду на випадки вчинення злочинів проти

фінансів структурних інституцій Європейського Союзу, певну увагу присвячено й

захисту їхніх фінансових та економічних інтересів.

Перевагою зазначених відділів є значно нижча завантаженість прокурорів

великою кількістю справ, що дає змогу значно пришвидшити їх вирішення, а також

те, що прокурорські працівники мають можливість здійснювати нагляд за

діяльністю органів поліції. Для ще ліпшого функціонування цих спеціалізованих

служб було б бажано збільшити кількість їхніх працівників та розширити їх

компетенцію у сфері боротьби з корупцією [5, c. 272].

Систему судів у кримінальних справах передбачено ст. 91 Конституції Чеської

Республіки та положеннями параграфу 1 п. 2 Закону № 6/2002 Зб. Про суди та суддів.

Систему судів Чеської Республіки становлять районні, окружні, Головні суди у

Празі та Оломоуці, а також Верховний суд.

Право ведення корупційних справ покладено на районні та окружні суди.

На рівні першої інстанції справи може вести винятково районний суд.

Окружний суд має право провадити корупційні справи у першій інстанції лише тоді,

коли нижня межа позбавлення волі за злочин є не нижчою п’яти років, або коли за

злочин передбачено покарання у вигляді виняткової міри покарання. Більшість

корупційних справ належать до компетенції судів першої інстанції, тобто до

районних судів. До них зачислюють, наприклад, хабарництво (параграфи 160–162

Кримінального кодексу), зловживання владою державним службовцем

(параграф 158 Кримінального кодексу), порушення правил проведення публічних

кодексів та публічних торгів (параграф 128 а Кримінального кодексу), порушення

обов’язку при управлінні чужим майном (пар. 255 Кримінального кодексу) та ін.

До повноважень окружних судів як судів першої інстанції, відповідно до п. 1

параграфу 17 Кримінального кодексу, законодавець зачислює, наприклад,

порушення положень про операції з підконтрольними товарами та технологіями

(параграф 124 б Кримінального кодексу), зовнішню торгівлю військовими товарами

(параграф 124 д Кримінального кодексу), розголошення інформації у сфері

торговельних відносин (параграф 128 Кримінального кодексу) та ін.

Оскільки районні суди мають повноваження на проведення всіх заходів щодо

попереднього слідства, саме вони найчастіше видають розпорядження щодо

прослуховування та запису із засобів телекомунікації, а також щодо захисту від

незаконного прослуховування засобів телекомунікації відповідно до параграфів 88

та 88 а Кримінально-процесуального кодексу. Вони ж мають право видавати

розпорядження щодо затримання осіб та вилучення особистих речей (п. 3

параграфу 159 д Кримінально-процесуального кодексу). Дозвіл на арешт особи

видає суддя головного суду (п. 3 параграфу 158 д Кримінально-процесуального

кодексу). З огляду на це, вважаємо за доцільне пропонувати створення спеціальних

судів (особливих сенатів), що мали б функції ведення корупційних справ.

Позитивним можна вважати досвід боротьби з корупцією у Словаччині, де зараз

функціонує Управління спеціальної прокуратури як складова частина Генеральної

прокуратури Словацької Республіки. Саме це управління займається кримінальним

переслідуванням у сфері корупції та організованої злочинності. Не менш

позитивним можна вважати й створення Спеціального суду, на який покладено

функцію розгляду справ, що належать до компетенції Управління спеціальної

прокуратури.

На завершення можна констатувати, що у Чеській Республіці наявна фактично

декларативна зацікавленість політичних партій та органів влади у подоланні

корупції, оскільки кожний новий керівник приходить з власним рецептом подолання

корупції. Значною мірою могли б посприяти у цій сфері й засоби масової

інформації, які б могли підштовхувати державних службовців і компетентні органи

до активніших дій.

Водночас варто зазначити, що існуюча нині у Чеській Республіці система

органів боротьби з корупцією є досить функціональною і може успішно виконувати

завдання у цій сфері. Наслідки ж її діяльності можна назвати хоч і не досконалими,

проте задовільними.

1. Novotnэ Oto a kol. Trestnн prбvo hmotnй — I. Obecnб ибst. — Praha : Kodex, 1997.

2. Љбmal Pavel a kol. Podnikбnн a ekonomickб kriminalita v Иeskй republice. — Praha :

C.H. Beck, 2001.

3. Jelнnek Jiшн a kol. Trestnн prбvo procesnн. — Praha : Eurolex Bohemia, 2002.

4. Musil Jan a kol. Tresnн prбvo procesnн. — Praha : C.H. Beck, 2003.

5. Klнma Karel. Ъstavnн prбvo. — Praha : Bohemia Juris Kapitбl, 1999.