Экономика интересует?

Зеркало дорожное сферическое, 950мм. Дорожные сферические зеркала .
ros-znak.com
Зеркало дорожное сферическое, 950мм. Дорожные сферические зеркала .
ros-znak.com
ahmerov.com
загрузка...

АДМІНІСТРАТИВНЕ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ВЗАЄМОДІЇ ДІЛЬНИЧНИХ ІНСПЕКТОРІВ МІЛІЦІЇ ЗІ СЛІДЧИМИ ОВС

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 

В. Миронова, В. Бевзенко1

Херсонський юридичний інститут

Харківського національного університету внутрішніх справ

вул. Фонвізіна, 1, 73034 Херсон, Україна

В статті розглядаються організаційно-правові особливості форм взаємодії

дільничних інспекторів міліції із слідчими ОВС, критично оцінено окремі форми

взаємодії дільничних інспекторів міліції із слідчими ОВС

Ключові слова: дільничні інспектори, взаємодія, адміністративно-правовий статус.

Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян

нерозривно пов’язані з підвищенням якості і ефективності діяльності

правоохоронних органів і, зокрема, міліції, що пояснюється рядом об’єктивних та

суб’єктивних чинників, зобумовлених новими підходами до вирішення багатьох

важливих завдань, які постають перед молодою незалежною державою [0, с. 3].

Міліція виконує широке коло завдань та функцій щодо забезпечення

правопорядку, попередження і припинення правопорушень та злочинів. Відтак, від

якості її правоохоронної діяльності, узгодженості дій окремих структурних

підрозділів залежить повнота і своєчасність захисту прав і свобод громадян,

забезпечення дотримання національного законодавства, відновлення майнових та

немайнових інтересів фізичних і юридичних осіб.

Щодо питань діяльності дільничних інспекторів, інших працівників міліції

звернуто певну увагу у працях О.М. Бандурки, А.Т. Комзюка, М.О. Тучака,

В.К. Шкарупи, С.В. Пєткова, В.М. Плішкіна. Однак, на відміну від існуючих

наукових досліджень, у яких висвітлено проблеми адміністративно-правового

статусу працівників міліції, методи їхньої діяльності, ми ставимо за мету

обґрунтувати види взаємодії дільничних інспекторів міліції зі слідчими ОВС та

розкрити її правову регламентацію.

У чинному законодавстві форми і особливості взаємодії дільничного інспектора

міліції та слідчого ОВС деякою мірою визначені, хоча про вичерпну регламентацію

цього процесу говорити поки що зарано.

Зокрема, кримінально-процесуальним законодавством передбачена взаємодія

слідчого з органами дізнання у формі надання цим органом обов’язкових для

виконання доручень і вказівок (ч. 3 ст. 114 КПК України).

Слідчий також має право провадити слідчих районах і має змогу доручити

провадження цих дій відповідному органу дізнання, який зобов’язаний виконати це

доручення в десятиденний строк (ч. 1 ст. 118 КПК України).

Про окремі аспекти взаємодії дільничного інспектора міліції і слідчим йдеться у

відомчих нормативно-правових актах. Зокрема, відповідно до п. 2.5, 2.10.4, 4.3

Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30 квітня 2004 року № 458 “Про

затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх

справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості” з метою розкриття

злочинів, що становлять підвищену громадську небезпеку, можуть створюватися

посилені слідчо-оперативні служби, до складу яких залучені: слідчий, у тому числі і

ОВС, та служби дільничних інспекторів міліції [4].

Відповідно до цього наказу слідчий також надає органам дізнання, іншим членам

слідчо-оперативної групи доручення і вказівки щодо виконання розшукових і слідчих

дій, сприяння у провадженні окремих слідчих дій, організовує роботу слідчо-

оперативної групи на місці події та керує діями її членів; інформує членів слідчо-

оперативної групи про виявлення під час роботи на місці події обставин, що мають

значення для розшуку й затримання злочинців; дає доручення стосовно вжиття

невідкладних оперативно-розшукових заходів для розкриття злочину.

Наказом МВС України № 1600 передбачено організаційні заходи, пов’язані із

забезпеченням своєчасного і якісного виконання доручень слідчих [5].

Зокрема, у п.п. 6.19–6.19.2 визначено, що контроль за виконанням органом

дізнання доручень слідчих у кримінальних справах покладено на начальників органів

внутрішніх справ, які зобов’язані:

– щотижня узагальнювати стан виконання органом дізнання доручень слідчих у

кримінальних справах, вживати заходів що до усунення недоліків, якісного

виконання органом дізнання слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у

кримінальних справах за дорученнями слідчих;

– здійснювати контроль за негайною передачею у встановленому порядку органом

дізнання слідчим відомостей і матеріалів, які одержані підчас проведення оперативно-

розшукових заходів, а також якісним у 10-денний термін виконанням працівниками

органу дізнання доручень слідчих. У разі неможливості своєчасного їх виконання

питання про продовження строку погоджувати зі слідчими.

Як бачимо, попри те, що чинним кримінально-процесуальним законодавством

головно форми взаємодії слідчого з дільничними інспекторами міліції визначені,

хотілось би звернути увагу на низку особливостей такої взаємодії.

По-перше, якщо строки виконання окремих доручень слідчого визначені окремою

нормою права (ст. 118 КПК України), то час, який відводять на виконання вказівок

слідчого, їх сутність, види та особливості, чинним законодавством не передбачені.

По-друге, законодавець абсолютно не розмежовує поняття “окреме доручення” і

“вказівка” слідчого_____, що однак, на нашу думку, принципово впливає на види та зміст

діяльності органу дізнання із виконання розпоряджень слідчого.

По-третє, у кримінально-процесуальному законодавстві немає офіційного закріплення

форми та змісту доручень, окремих доручень та вказівок слідчого. Відсутність визначення

цих понять у кримінально-процесуальному законодавстві, на нашу думку, є принциповим,

оскільки термін “доручення” також широко використовується, наприклад, у цивільному та

цивільному процесуальному законодавстві1.

1Зокрема, у Цивільному кодексі України подано визначення договору доручення (ст.100);

статтею 132 Цивільного процесуального кодексу України передбачено виконання судових

доручень.

По-четверте, не визначені організаційні заходи та процесуальні гарантії

забезпечення виконання доручень і вказівок слідчого.

Питання правової регламентації зазначених проблемних питань характеризується

нагальністю та актуальністю, оскільки безпосередньо впливає на якість та

своєчасність виконання заходів, спрямованих _____на реалізацію доручень і вказівок

слідчого. Тому, з метою усунення існуючих прогалин взаємодії слідчого із

дільничним інспектором міліції пропонуємо закріпити у кримінально-

процесуальному законодавстві таке:

І. Поняття: 1) “окреме доручення” – кримінально-процесуальний документ

слідчого, що приписує органу внутрішніх справ, який знаходиться в іншому районі

чи області, виконати певні організаційно-процесуальні дії у строк, визначений цим

документом; 2) “доручення” – кримінально-процесуальний документ слідчого, який

приписує органу дізнання того самого органу внутрішніх справ виконати певні

організаційно-процесуальні дії у строк, визначений цим документом; 3) “вказівка” –

усне, обов’язкове до виконання розпорядження слідчого органу дізнання, яке дають

безпосередньо перед проведенням або під час проведення ним слідчих дій.

ІІ. Строк виконання доручень і вказівок слідчого органами дізнання.

ІІІ. Випадки, коли органам дізнання можуть бути адресовані доручення, окремі

доручення, вказівки слідчого.

ІV. Способи забезпечення виконання доручень та вказівок слідчого органам

дізнання, правові наслідки невиконання таких приписів.

З вище зазначеного, робимо також висновок, що з огляду на імперативність

вказівок слідчого органам дізнання під час проведення ним досудового слідства,

доцільно вести мову не про взаємодію, а про функціональне забезпечення

дільничним інспектором міліції діяльності слідчого з розслідування кримінальних

справ. У таких правовідносинах відсутній зворотний диспозитивний зв’язок,

дільничний інспектор міліції є лише виконавцем управлінського рішення, тоді як

взаємодія обов’язково передбачає обопільний обмін інформацією, узгодження

спільних дій учасників тих чи інших правових зв’язків.

Отже, взаємозв’язок слідчого із дільничним інспектором міліції слід

охарактеризувати як регулювання слідчим діяльності дільничного інспектора (курсив

наш – В.М., В.Б.), оскільки їхня співпраця націлена на забезпечення оперативності

досудового слідства, ефективності цього процесу в умовах постійних зовнішніх та

внутрішніх впливів на нього. Регулювання передбачає розробку та організацію

виконання оперативних управлінських рішень, їх корегування, навчання особового

складу до дій в конкретних ситуаціях. Регулювання є управлінською діяльністю, в

процесі якої відбувається свого роду пристосування вже організованої системи до

зовнішніх та внутрішніх умов її функціонування, що змінюються. Зміна умов

спричинює відхилення системи від заданих параметрів. Усунення таких відхилень,

забезпечення нормального функціонування системи є головним завданням

регулювання [3, с. 89, 99].

Підсумовуючи аналіз взаємодії слідчих та дільничних працівників міліції можна

зробити такі висновки:

1. Чинне законодавство лише у загальному вигляді передбачає основні форми

взаємодії слідчого та дільничного інспектора міліції.

В. Миронова, В. Бевзенко

2. Законодавство, яке б безпосередньо визначало форми та зміст взаємодії

слідчого з дільничним інспектором міліції відсутнє, існуючі норми права поширюють

свою дію і на інші органи дізнання. Відтак, визначальним для розуміння проблеми

взаємодії слідчого з дільничним інспектором міліції є також поняття органу дізнання.

Статтею 101 КПК України до цих органів, поряд із іншими, віднесено і міліцію, до

складу якої відповідно до ст. 7 Закону України “Про міліцію” також входять

дільничні її працівники. Можемо констатувати, що законодавець, дещо ускладнив

розуміння органу дізнання, відсилаючи до інших нормативно-правових актів.

3. Існує значна кількість нормативно-правових актів, різної юридичної сили, які

однаково визначають напрями, зміст взаємодії слідчого з дільничним інспектором міліції.

4. До основних форм взаємодії слідчих з дільничними інспекторами міліції

належать такі: 1) виконання окремих доручень, вказівок слідчого дільничним

інспектором міліції; 2) організація слідчим роботи дільничних інспекторів міліції, які

входять до складу слідчо-оперативної групи; 3) обмін інформацією між слідчими та

дільничними інспекторами міліції під час роботи на місці події, що має значення для

розшуку й затримання злочинців.

Тому, вважаємо доцільним прийняття законодавчого нормативно-правового акту,

у якому були б визначені організаційно-правові засади взаємодії слідчих ОВС із

дільничними працівниками міліції. З огляду на те, що така взаємодія відбувається і з

іншими органами дізнання, доречним є подальше наукове розроблення теми правової

регламентації співпраці слідчого ОВС з працівниками кримінальної, транспортної,

судової, спеціальної міліції, міліції охорони та з представниками інших служб і

підрозділів.

1. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції:

поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред.

проф. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.

2. Тертишник В.М. Кримінально-практичний коментар до Кримінально-процесуального

кодексу України. – К.: А.С.К., 2004. – 1056 с.

3. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд.

юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України,

1999. – 702 с.

4. Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх

справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості: Наказ Міністерства

внутрішніх справ України від 30 квітня 2004 року № 458 // Офіційний вісник України.

– 2004. – № 27. – ст. 1805.

5. Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства

внутрішніх справ України: Наказ Міністерство внутрішніх справ України від 25

грудня 2003 року № 1600.

6. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко.

– К.: Видавництво “Аконіт”, 1998. – Т.І: А-Є. – 910 с.