СКЛАД СУДУ ПРИСЯЖНИХ У ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ ЗА СУДОВИМИ СТАТУТАМИ 1864 Р.

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 

О. Сидорчук

Прокуратура Жовківського району

вул. Святої Трійці, 10, 79000 Жовква, Україна

тел. (03252) 2-13-69

Розкрито етапи формування суду присяжних у Правобережній Україні за

статутами 1864 р. Визначено різницю складу суду присяжних для повітових і

губернських міст. Наведені результати дослідження розподілу присяжних

засідателів за майновим станом, віком, освітою та вірою.

Ключові слова: суд присяжних, судові статути, персональний склад, ценз, вік,

освіта, віра.

Ефективність функціонування майбутньої реформованої судової системи в

Україні значною мірою залежатиме від того, наскільки повно буде враховано в її

організації та діяльності досвід розвинутих країн світу й вітчизняний історико-

правовий досвід. Зокрема це стосується діяльності суду присяжних, який

задекларовано і у Конституції України, і у відповідному законі [1]. На теренах

Правобережної України суд присяжних було введено за судовими Статутами 1864 р.

у 1869 р. Він проіснував до 1919 р. Однак історико-правові аспекти його

функціонування ще достатньо не досліджені.

Аналіз результатів дослідження суду присяжних царської Росії [2, 3], а також

особливостей його функціонування в Україні [11] свідчить про відсутність

ґрунтовних наукових знань з цього питання. Зокрема на сьогодні немає дослідження

складу суду присяжних. А тому, метою цієї статті є всебічний аналіз складу суду

присяжних у Правобережній Україні.

Склад присяжних засідателів формувався за декілька етапів: 1) формування

загальних списків присяжних; 2) вибір із цих списків чергових та запасних

присяжних засідателів; 3) формування за жеребом особливого списку чергових і

запасних присяжних засідателів; 4) визначення за жеребом основних та запасних

присяжних для участі в тому чи іншому сесійному засіданні. Кожен з цих етапів

реалізовували відповідні органи. Загальний список присяжних засідателів того чи

іншого повіту, а також список чергових та запасних присяжних створювала

тимчасова комісія на основі чинного цензу за віком, майновим станом, рівнем освіти

тощо. Склад особливого списку чергових та запасних присяжних засідателів

формував на основі жеребу голова окружного суду. Це було зафіксовано у протоколі

публічного засідання суду. Зокрема зазначалося, що голова суду, взявши 60 карток з

іменами чергових присяжних засідателів перевіряв їх і поміщав в урну. Потім з неї

випадково виймав по одній 30 карток, оголошуючи зазначені в них прізвища, які

секретар суду вносив до особливого списку чергових присяжних засідателів для

участі у розгляді кримінальних справ, що мали заслуховувати упродовж сесійного

Склад суду присяжних у Правобережній Україні за судовими статутами 1864 року засідання окружного суду в тому чи іншому повітовому або губернському місті.

Аналогічно із запасних присяжних засідателів чергового списку формували

особливий список із трьох запасних присяжних для участі в розгляді кримінальних

справ, що мали заслуховуватися на засіданні цього суду.

Список комплектних основних та запасних присяжних на те чи інше сесійне

засідання окружного суду формував голова суду на основі жеребу з тих присяжних,

що з’явилися на сесію відповідно до особливого списку чергових і запасних

засідателів.

З огляду на це, для дослідження складу присяжних засідателів користувалися

різними їх списками: загальним списком основних та запасних присяжних

засідателів; списком чергових та запасних присяжних, що планувала тимчасова

комісія на ту чи іншу сесію окружного суду; особливим списком чергових та

запасних присяжних, що формував окружний суд на підставі жеребу.

Загальні та чергові списки присяжних засідателів Вінницького окружного суду

збереглися в державному архіві Вінницької області (ДАВО) [5]. Чергові списки

основних та запасних присяжних засідателів Київського та Житомирського окружних

судів аналізувалися за даними газет, відповідно, “Киевских губернских ведомостей”

[7, 8, 9] та “Волынские губернских ведомостей” [4]. Аналіз складу присяжних

засідателів Одеського окружного суду виконано за опублікованим списком [10].

У результаті опрацювання згаданих списків присяжних засідателів окружних

судів Правобережної України передусім досліджені закономірності розподілу

присяжних за соціальним станом (табл. 1, 2).

З’ясовано, що склад суду присяжних окружних судів у повітових і губернських

містах суттєво відрізнявся. Зокрема для суду присяжних повітових міст характерним

є домінування у його складі селян (понад 40%) та незначна кількість міщан (менше

16%). Водночас у складі суду присяжних губернських міст та м. Одеси (яке на той

час не було губернським містом) домінують присяжні засідателі соціального стану,

означеного як “інші” (понад 38%). До цього стану належать здебільшого різні

фахівці. Відсоток селян дворян у складі суду присяжних губернських міст та їхніх

повітів не перевищує 24%. Зокрема для суду присяжних м. Києва їх відсоток у

складі є майже однаковим (відповідно, 11,78 та 11,3%). Для м. Житомира та м.

Одеси маємо дещо іншу ситуацію. Селян у складі цього суду для м. Житомира є

майже такий же відсоток, як і дворян для м. Одеси (відповідно, 8,5 та 7,7%).

Водночас відсоток дворян для м. Житомира є дещо більшим від відсотка селян для

м. Одеси (відповідно, 23,5 та 18,1%).

Таблиця 1

Розподіл основних присяжних засідателів за соціальним станом у складі

окружних судів повітових міст за даними чергових списків

Назва окружного суду та Відсоток у складі,%

період дослідження

Обсяг

вибірки,

осіб

Селяни Дворяни Міщани Інші

Київський

(1883–1888 рр.)

4532 44,8 23,2 16,0 19,0

Житомирський

(1892–1894 рр.)

3151 42,3 25,3 13,4 19,0

Вінницький

(1909–1918 рр.)

3568 52,2 19,0 15,5 13,3

Таблиця 2

Розподіл присяжних засідателів за соціальним станом у складі окружних судів

губернських міст Правобережної України та м. Одеси

Відсоток у складі,%

Назва міста

Обсяг

вибірки,

осіб Селяни Дворяни Міщани Інші

Київ

(1883–1888 рр.) 1017 11,7 11,2 15,2 61,8

Житомир

(1892 рр.) 684 8,5 23,5 23,2 44,7

Одеса

(1904 рр.) 1721 18,1 7,7 35,7 38,5

Дослідження фаху присяжних засідателів, що належать до соціального стану

“інші”, за даними загального списку міського голови та політцмейтера м. Житомира

 (дані 1892 р.) дало змогу встановити, що більш ніж третина присяжних цього стану є

чиновниками (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл присяжних засідателів соціального стану “інші” за фахом

(Житомирський окружний суд, 1892 р.)

Фах

Показник

Купці

Чиновники

Військові

Позаштатні вчителі

Відставні чини

Без чину

Почесні громадяни

Радники

Інші

Усього

Частота, осіб 42 113 38 20 42 24 13 6 8 306

Відсоток,% 13,7 36,9 12,4 6,5 13,7 7,8 4,2 2,2 2,6 100

Купців та осіб у відставці є однаковий відсоток (13,7%). Майже такий же

відсоток належить особам військового чину (12,4%).

Важливою характеристикою суду присяжних є майновий стан присяжних

засідателів. Його дослідили на прикладі присяжних засідателів Балтського повіту

Вінницького окружного суду, сформованого у 1816 р. [6]. Майновий стан

присяжних оцінювали за трьома категоріями: 1) обсягом земельного наділу (М1);

2) вартістю нерухомого майна (М2); 3) отримуваною платнею та доходом від

капіталу, заняття, ремесла тощо (М3). На підставі аналізу та математичного

опрацювання архівних даних визначене такі характеристики. Майновий стан (М)

кожного присяжного засідателя складається з однієї або декількох (максимально

трьох) категорій (табл. 4).

Склад суду присяжних у Правобережній Україні за судовими статутами 1864 року

Таблиця 4

Розподіл присяжних засідателів за майновим станом

Майновий ценз М1 М2 М3 М12 М13 М23 М123 Всього

Частота, осіб 8 27 15 70 2 7 73 202

Відсоток,% 4,0 13,1 7,0 35 0,9 3,0 36,0 100

У складі суду присяжних є найбільше присяжних з майновим станом, що

складається з усіх трьох категорій (М1,2,3) (36%). Відсоток присяжних з майновим

станом, що складається із земельного наділу та нерухомого майна (М12), становить

35%. Менше ніж одним відсотком присяжних характеризується майновий стан, що

складається із першої (земельного наділу) та третьої (отримуваної плати та доходу)

категорій (М13). Окрім того, з’ясовано, що обсяг земельного наділу змінюється у

великому діапазоні – від однієї до 2684,6 десятин. Вартість нерухомого майна

окремих присяжних оцінюють в межах 250–15000 руб, отримувана плата і дохід від

капіталу, заняття, ремесла – від 100 до 9000 руб.

Однією з характеристик складу присяжних засідателів є їхній вік. Цю

характеристику визначили на підставі архівних даних Вінницького окружного суду

[5] та опублікованого списку присяжних засідателів Одеського окружного суду [10].

Математичне опрацювання цих даних дало змогу з’ясувати розподіл віку присяжних

засідателів відносно їх соціального стану (табл. 5).

Таблиця 5

Головні статистичні характеристики розподілу присяжних засідателів

різного соціального стану за віком

Соціальний стан

Назва характеристики

Селяни Дворяни Міщани Інші

Вінницький окружний суд

Середньоарифметичне, років 47,45 46,67 48,54 47,50

Середньоквадратичне, років 8,69 10,85 9,93 8,59

Одеський окружний суд

Середньоарифметичне, років 47,14 44,31 45,83 44,56

Середньоквадратичне, років 9,03 9,92 10,22 10,29

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що присяжні засідателі трьох

соціальних груп Одеського окружного суду в середньому на 2–3 роки молодші від

їхніх колег з Вінницького окружного суду. Лише вік селян обидвох судів є майже

однаковим. Пояснити різницю у віці присяжних засідателів цих двох окружних

судів, очевидно, можна швидшими темпами формування майнового цензу портового

міста (м. Одеси) порівняно з темпами формування майнового цензу населення

повітового міста, яким на той час була Вінниця.

Важливими характеристиками складу присяжних засідателів є їхні освіта та

віра. Очевидно, що ці характеристики певним чином впливають на об’єктивність

вироків, що їх виносить суд присяжних. Початкові дані щодо освіти та віри

присяжних засідателів збереглися у загальних списках Одеського та Вінницького

окружних судів, що є, відповідно, у фондах наукової бібліотеки м. Одеси [10] та

державному архіві Вінницької області [5]. Математичне опрацювання цих даних

уможливило оцінення розподілу присяжних засідателів різного соціального стану за

видом освіти (табл. 6). На основі початкових даних виділено сім видів освіти:

малограмотні, грамотні, з домашньою освітою, із закінченим училищем, з

середньою освітою, із закінченою гімназією, з університетською освітою. У

результаті оцінення розподілу присяжних засідателів різних соціальних станів за

видом освіти визначено такі статистичні закономірності: малограмотних присяжних

засідателів найбільше серед селян (21%).

Таблиця 6

Розподіл присяжних засідателів різних соціальних станів за видом освіти

(Одеського та Вінницького окружних судів)

Вид освіти

Соціальний

стан

Малограмотні

Грамотні

Домашня освіта

Закінчене училище

Середня освіта

Закінчена гімназія

Закінчений

університет

Усього

Частота, осіб

Селяни 168 586 36 6 1 4 0 801

Дворяни 4 74 10 7 25 11 13 144

Міщани 9 207 49 2 3 4 4 278

Інші 6 65 21 12 22 6 33 165

Сума 187 932 116 27 51 25 50 1388

Відсоток

загальний,% 13,5 67,1 8,4 1,9 3,7 1,8 3,6 100

Відсоток відносно соціального стану,%

Селяни 21,0 73,2 4,5 0,7 0,1 0,5 0,000 100

Дворяни 2,8 51,4 6,9 4,9 17,4 7,6 9,0 100

Міщани 3,2 74,5 17,6 0,7 1,1 1,4 1,4 100

Інші 3,6 39,4 12,7 7,3 13,3 3,6 20,0 100

Грамотних селян як і грамотних міщан у складі суду присяжних є майже

однаковий відсоток (відповідно, 73,2 та 74,5%). Окрім того, визначено, що відсоток

грамотних присяжних засідателів є найбільшим для всіх соціальних станів. Із

домашньою освітою найбільший відсоток (17,6%) належить міщанам, а найменший

– селянам (4,5%). Із закінченим училищем відсоток присяжних засідателів, що

належить до стану “інші”, є найбільшим (7,3%). Середню освіту найчастіше мають

дворяни (17,4%). Серед них також найбільший відсоток є із закінченою гімназією

(7,6%). Водночас найбільший відсоток (20%) присяжних засідателів із закінченим

університетом є серед соціального стану “інші”.

Таблиця 7

Розподіл присяжних засідателів Вінницького окружного суду за вірою

Віра

Показники

Православні

Католики

Старообрядці

Іудеї

Лютерани

Інша

Усього

Частота, осіб 1068 183 77 56 23 3 1410

Відсоток,% 75,7 13,0 5,5 4,0 1,6 0,2 100

Таблиця 8

Розподіл присяжних засідателів різних соціальних станів

Житомирський окружного суду за вірою

Віра

Стан

Православ-

ні Католики Старообря-

дці Іудеї Лютерани Усього

Частота, осіб

Селяни 431 6 0 1 0 438

Дворяни 71 225 0 0 0 296

Міщани 96 27 3 33 1 160

Інші 184 57 1 15 4 261

Сума 782 315 4 49 5 1155

Відсоток

загальний,% 67,7 27,3 0,3 4,2 0,4 100

Відсоток відносно соціального стану,%

Селяни ___________98,4 1,4 0 0,2 0 100,0

Дворяни 24,0 76,0 0 0 0 100,0

Міщани 60,0 16,9 1,9 20,6 0,6 100,0

Інші 70,5 21,8 0,4 5,7 1,5 100,0

Дослідження розподілу присяжних засідателів за вірою виконували на підставі

архівних матеріалів Житомирського та Вінницького окружних судів. Математичне

опрацювання даних дало змогу визначити суттєву різницю цього розподілу для

зазначених судів (табл. 7, 8). Зокрема, з’ясовано, що для обидвох судів відсоток

присяжних православної віри є найбільшим, однак із значною різницею відносно

цих судів (відповідно 67,7 та 75,7%). На другому місці за чисельністю є присяжні

католицької віри. Водночас, у складі суду присяжних католиків є більше у

Житомирському окружному суді (27,3%) ніж у Вінницькому (13,0%). Така сама

картина із відсотком присяжних іудейської віри (5,7 та 4,0%). Що стосується

присяжних засідателів старого обряду, то у Вінницькому окружному суді їх на

порядок більше, ніж у Житомирському (0,4 та 5,5%). Відсоток присяжних

засідателів лютеранської віри в обидвох судах є майже однаковим (1,5 та 1,6%).

Що стосується розподілу присяжних засідателів різних соціальних груп за

вірою, то на прикладі Житомирського окружного суду бачимо, що найбільше

католиків є серед дворян (76%). Серед усіх інших соціальних станів домінують

присяжні засідателі православної віри. Присяжних засідателів іудейської та

старообрядної віри є найбільше серед міщан (відповідно, 20,6 та 1,9%).

Висновки. 1. Визначена відмінність розподілу присяжних засідателів за

соціальним станом для губернських та повітових міст окружних судів

Правобережної України, яка характеризується домінуванням, відповідно, фахівців

(соціального стану “інші”) та селян у складі суду присяжних, унеможливлювала

забезпечення в окремих сесійних засіданнях його однорідності за станом, що не

виключає впливу цього явища на об’єктивність вироків.

2. Диференціація майнового стану присяжних засідателів на три категорії дала

змогу виявити закономірність їх розподілу за цим станом – найбільший відсоток

присяжних (36%) мають майновий стан, що складається з усіх трьох категорій, а

найменший відсоток присяжних (1%) мають майновий стан, що складається із

земельного наділу та отримуваної платні і доходу.

3. Середній вік присяжних засідателів різного соціального стану окремих судів

відрізняється на 1–3 роки. Різницю у віці присяжних засідателів окружних судів міст

Вінниці і Одеси пояснюють різними темпами набуття ними майнового цензу у

повітовому та промисловому містах.

4. Розподіл присяжних засідателів за рівнем освіти для окремих їх соціальних

станів є неоднаковим. Найчастіше, незалежно від соціального стану, присяжні

засідателі належать до категорії “грамотні”. Зазвичай малограмотними є селяни, а із

вищою освітою (закінченим університетом) – присяжні, що належать до соціального

стану “інші”, де домінують фахівці.

5. Присяжні засідателі окружних судів здебільшого православної та католицької

віри. Присяжних засідателів іудейської та старообрядної віри найбільше серед

міщан.

1. Про судоустрій України // Закон України. – К.: Юринком Інтер, 2002. – 64 с.

2. Афанасьев А.К. Суд присяжных в России (организация, состав и деятельность в

1866–1885 годах). Автореф. дисс… канд. ист. наук. М.: МГУ, 1979. – 22 с.

3. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформа в России. – Саратов: Поволжское

книжное издание, 1969. – 400 с.

4. Волынские губернские ведомости. – 1892. – № 6, 34, 45, 49, 81, 92, 98, 102, 104, 106,

109, 111, 114, 115, 116.

5. Державний архів Вінницької області. – Ф. Д. 172. Оп. 1. – Т. 2. – Справи: 381, 382,

383, 384, 385, 386, 387, 388, 392, 435, 532.

7. Киевские губернские ведомости. – 1883. – № 1, 2, 3, 4.

8. Киевские губернские ведомости. – 1887. – № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15,

18, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 29, 31, 33, 34, 37, 39, 42, 46, 47, 49, 50, 82, 83, 84, 85, 87.

9. Киевские губернские ведомости. – 1888. – № 3, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 18, 19,

20, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46,

47, 48, 49, 50, 51, 56, 60, 63, 64.

10. Общий список лиц, имеющих право быть присяжными заседателями по г. Одессе и

Одесскому уезду на 1904 год. – Одесса: Тип. Торгового дома Г.М. Левинсона, 1903.

– 59 с.

11. Щербина П.Ф. Судовая реформа 1864 года на Правобережной Украине. – Львов:

Вища школа, 1974. – 190 с.