1. Підприємство як організаційна форма господарської діяльності

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 

Результати проведення економічних реформ за роки незалежності в Україні свідчать, що економічне зростання неможливе без ефективної роботи підприємств різних форм власності, створення законодавчої бази для їх функціонування, розробки методології стратегічного та поточного планування, основаної на законах ринкової економіки.

Відповідно до Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, які визначені у вартісному виразі.

До суб'єктів господарювання належать учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають певне майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна.

До суб'єктів господарювання належать:

1)     господарські організації - юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємстві, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)     громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

3)     філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських  організацій  (структурні  одиниці),  утворені  ними  для здійснення господарської діяльності.

Підприємство як організаційна форма господарювання

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення певних суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної або іншої господарської діяльності у порядку, передбаченому законом. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Господарським Кодексом України визначені такі види та організаційні форми підприємств. Залежно від форм власності, можуть діяти підприємства таких видів:

•       приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання;

•       підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

•       комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

•      державне підприємство, що діє на основі державної власності;

•       підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземні інвестиції становить не менш як 10 %, воно визначається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить 100 %, вважається іноземним підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створене одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує статутний фонд, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. До унітарних належать підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації.

Корпоративне підприємство створене, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором); діє на основі об'єднання майна та (або) підприємницької чи трудової діяльності засновників, їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства. До корпоративних належать кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Малі підприємства виділені в самостійну категорію з метою розвитку малого бізнесу шляхом надання їм певних пільг та переваг (при оподаткуванні, одержанні державних кредитів, створення фондів сприяння розвитку малих підприємств).

До великих підприємств належать підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг протягом року перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

Підприємство складається з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства. Підприємство самостійно обґрунтовує та впроваджує свою організаційну структуру управління, встановлює штатний розпис і чисельність працівників.

При необхідності підприємство створює філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи, а діють на основі положення про них, затвердженого керівником підприємства. Але вони мають право відкривати рахунки в установах банків.

Майно підприємства. До складу підприємства входять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є:

•       грошові та матеріальні внески засновників;

•       доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

•       доходи від цінних паперів;

•       кредити банків та інших кредиторів;

•       капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

•       майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян;

•       інші джерела, що не заборонені законодавством України. Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод.

Володіння і користування природними ресурсами підприємство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а у випадках, передбачених законом, на пільгових умовах.

Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію, яка не увійшла в державне замовлення або державне завдання, на території України і за її межами.

Державні та комунальні унітарні підприємства

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери управління цього органу. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

До державних унітарних підприємств належать державні комерційні підприємства та казенні підприємства

Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств полягають в тому, що таке підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення і державні завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів. Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу майнових об'єктів, що належать до основних фондів державного комерційного підприємства, спрямовуються на інвестування виробничої діяльності цього підприємства.

Списання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного комерційного підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Державні комерційні підприємства за рахунок прибутку (доходу) утворюють спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю. До спеціальних фондів належать:

•       амортизаційний фонд;

•       фонд розвитку виробництва;

•       фонд споживання (оплати праці);

•       резервний фонд;

•       інші фонди, передбачені статутом підприємства.

Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства за умов, коли законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам; основним (понад 50 %) споживачем продукції виступає держава; неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів; переважаючим (понад 50 %) є виробництво суспільно необхідної продукції, яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним. Приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Зінь Е.А., Турченюк М.О., Планування діяльності підприємства