ПЕРЕДМОВА

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

Гегель назвав філософію духовною квінтесенцією епохи. У ній справді виражені загострені світоглядні пошуки, поглиблені питання до наявної реальності, до людського духу.

Але далеко не завжди філософія в історії була затребуваною. У часи позитивізму, наприклад, не було метафізичної потреби, тобто готовності звертатися до вічних питань, що вимагають людської розгадки. Розвиток природознавства виявився здатним задовольнити інтелектуальну потребу часу.

Релігія обслуговує запити духу. Людина звертає свій погляд до Бога, коли випробує моторошні відчуття самотності, страх перед смертю, напругу духовного життя.

Філософія ж, навпаки, нерідко відбирає в людини останню розраду. Вона вибиває індивіда з життєвої колії, безжалісно пропонуючи йому тверді істини.

Проте в сучасному світі філософія відіграє величезну роль. К. Ясперс відзначає: «Постійна мета філософствування така: стати справжньою людиною за допомогою розуміння буття; чи, що те саме, стати самим собою, завдяки тому, що ми досягаємо впевненості в Бога. Виконання цього завдання визначається незмінними рисами: «Завжди і сьогодні необхідно удосконалювати роботу філософського ремесла: розгортати категорії і методи, структурувати основне знання — орієнтуватися в космосі наук — засвоювати філософію історії, вправлятися в спекулятивному мисленні метафізики, в мисленні екзистенціальної філософії, що просвітлює,)) (Ясперс К. Содержание и назначение. — М., 1994. - С. 500).

Цей навчальний посібник підготовлений відповідно до вимог «Державного освітнього стандарту». Він розглядає класичну філософію. У ньому викладається історія філософії, аналізуються основні філософські категорії і системи.

У результаті філософської підготовки студент матиме уявлення про загальну картину світобудови, про сутність, призначення і сенс життя людини, про різноманіття форм людського знання, про співвідношення раціональні й ірраціонального, віри і знання, про духовні цінності і їхнє значення в повсякденному житті людини. Він прийде до розуміння ролі філософії і науки в розвитку суспільства, усвідомить зміст взаємин природного, соціального і духовного в людині.

Він зможе знайти культуру бачення проблемних ситуацій, зберігати почуття відповідальності за прийняті рішення; навчиться виражати й обґрунтовувати свою позицію ціннісного відношення до минулого, сьогодення і майбутнього.

Автор посібника не перебільшує можливості філософії і не розглядає її як «науку наук», не бачить у ній «абсолютне» керівництво для визначення мети і сенсу життя. Він поставив перед собою завдання представити філософію як цілісну систему знань, звертаючи увагу студента на світоглядну орієнтованість і методологічну спрямованість відношення людини до світу, що не менш важливе для забезпечення повноцінності людського життя, ніж орієнтованість у просторово-тимчасових координатах реального світу. Цьому завданню відповідає і внутрішня логіка посібника. Вона повинна допомогти усвідомити, що може знати людина, що вона повинна робити, на що може сподіватися, співвідносячи знання про світ зі знанням про себе.

Філософія повинна сприяти «перенастрою» мислення з повсякденного, повсякденного на творчий режим, виконувати роль пропедевтики (підготовки) молодої людини до самостійного життя.