РОБОТА НАД ПІДРУЧНИКАМИ, НАВЧАЛЬНИМИ ПОСІБНИКАМИ і КОНСПЕКТАМИ ЛЕКЦІЙ

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

Самостійна робота студента над модулем «Філософія» розпочинається з систематичної праці над підручниками, навчальними посібниками, які

вказані в навчальних програмах курсів і конспектів лекцій. Вдумливе (часто неодноразове) читання того чи іншого розділу, окремої теми, продумування основних положень, виписка найголовнішого, складання тез прочитаного -все це необхідні засоби оволодіння навчальним матеріалом.

Зазначимо, що процес вивчення повинен бути зорієнтований не стільки на запам'ятовування тих чи інших положень, скільки на їх творче засвоєння і застосування до вирішення поставлених перед студентом проблем

При вивченні філософії студент знайомиться з системою понять, яка є для нього найчастіше новою і потребує досить складної перебудови мислення. Намагайтеся не формально завчати набір поодиноких положень і термінів, а осмислювати матеріал, роздумувати над прочитаним, щоб розвивати теоретичне мислення, оволодівати філософською культурою. Не залишайте невідомі для вас слова, терміни, незнайомі імена, звертаєтеся для їх з'ясування до енциклопедій, довідників і словників з філософи, етики, естетики, історії релігії.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З МЕТОДИКИ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

ПЕРШОДЖЕРЕЛ

Вивчення філософських творів з історії філософії в системі філософії складає основний зміст самостійної роботи.

Списки першоджерел - це твори видатних філософів, мислителів від стародавніх часів до сучасності, наприклад, Платон. "Государство"; Гегель. "Лекції з історії філософії", "Естетика"; Енгельс Ф. "Діалектика природи", "Анти-Дюринг"; Чижевський Д. "Нариси з історії філософії на Україні";. Тойнбі А. "Постижение истории", Швейцар А. "Культура и этика; Фрейд 3. "Психология бессознательного" та ін.

Щоб робота була корисною, треба перш за все уважно прочитати в підручнику і конспекті лекцій матеріал теми, ознайомитися з планом семінару, до якого відноситься першоджерело.

Починати вивчення першоджерел рекомендуємо із змісту, передмови і висновку, які дають загальні уявлення про твір. При читанні треба виділяти основні ідеї, постановку питань, їх обґрунтування і вирішення, методи і форми доказів, найбільш яскраві приклади; з'ясовувати невідомі слова, терміни, незнайомі імена, звертаючись до енциклопедій і словників.

Характер запису залежить від ступеня складності твору. Найчастіше виконують план, тези, виписки і конспект.

1.         План являє собою перелік основних питань, що розкривають зміст
твору. Він може складатися з назв головних розділів твору, з основних
положень.

2.         Тези - це коротко сформульовані принципові положення роботи. Кожна
розгорнута теза являє собою певне узагальнення думок і фактів, що
викладені автором. Складають тези після вивчення матеріалу.

З.Виписки - це переказ чи цитування найбільш важливих положень творів.

4.Конспект - це стислий виклад основних ідей і висновків твору в їх

логічній послідовності з цитуванням найбільш значних думок автора Конспектування - процес творчий. Нерідко студенти роблять великі виписки, що не дає належного ефекту. В конспекті потрібно вказати прізвище і ініціали (ім'я, по-батькові) автора, назву твору, місце і рік видання, номер тому і сторінки; найважливіші положення, ідеї і висновки - підкреслювати, підзаголовки - виділяти. Для заміток необхідно залишати поля. Добре оформлення конспекту полегшує користування ним, допомагає систематизувати знання при підготовці до занять й іспитів.

Існує три види конспектів: текстуальний, вільний, змішаний. Текстуальний конспект передбачає цитування головних положень твору. Він використовується для одержання документально точних виписок з даної роботи. Вільний конспект - це переказ найбільш суттєвих положень твору. Такий конспект вести складніше, але він розвиває здатність самостійно викладати думки. Конспект, який включає поряд з вільним переказом цитування, називається змішаним

Конспектування класичних і сучасних філософських творів - важливий спосіб глибокого засвоєння теоретичних знань, вироблення вміння творчо мислити.

Якщо в підручниках викладені переважно висновки, підсумкові істини з тієї чи іншої проблеми, то вивчаючи і конспектуючи першоджерела, студент має можливість простежити за ходом народження істини, одержати навички самостійного мислення, глибоко оволодіти багатим змістом праць великих філософів і мислителів.

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ ПИТАННЯ. ЗАВДАННЯ ТА ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Щоб оволодіти філософськими знаннями, долучитися до вершин морального І естетичного досвіду людства, недостатньо завчити і запам'ятати деякі, хоч і важні, положення, їх треба усвідомити, перевірити і закріпити в практиці логічного вирішення проблем, завдань, які ставить перед людиною реальна дійсність.

Значну допомогу студентам в самостійній роботі можуть надати посібники, які містять проблемно-пошукові питання, завдання і вправи. Вони покликані активізувати творче мислення студентів, розширити і доповнити арсенал засобів, які направлені на оволодіння філософськими знаннями й навичками філософського мислення.

Проблемно-пошукові питання призначені для того, щоб привернути увагу студентів до різних аспектів тієї чи іншої проблеми, допомогти осмислити деякі нетривіальні відтінки смислу понять і проблем. До їх числа включають уривки з творів відомих філософів, літераторів, діячів культури і вчених з метою розвинення у студентів здатності до свідомої оцінки різних рішень проблем філософії.

ПОТОЧНІ ТЕСТИ МОДУЛЯ 1. ФІЛОСОФІЇ 1.1. Змістовий модуль „Історія філософії"

Тест 1

Назвіть три історичні типи світогляду:

Назвіть три основні елементи структури світогляду:

Назвіть три фактори формування світогляду:

Назвіть три основні напрями вирішення одного боку «основного питання філософії»

Назвіть три основні напрями вирішення другого боку «основного питання філософії»

Назвіть основні методи у філософії:

Назвіть не менше п'яти функцій філософії:

Чи може принцип монізму задовольнити ідеалістичну філософію? («Так» чи «Ні»).

Чи може принцип монізму задовольнити матеріалістичну філософію? («Так» чи «Ні»).

Чи всі ідеалісти є агностиками? («Так» чи «Ні»).

Тест 2

Назвіть не менше п'яти міфів Стародавньої Греції:

Назвіть не менше п' яти філософських шкіл Стародавньої Греції:

Назвіть не менше трьох представників «перипатетиків» у стародавній філософії:

Назвіть основні риси діалектики античності:

Вкажіть три основні періоди розвитку античної філософії:

Вкажіть чотири апорії Зенона Елейського:

Вкажіть чотири основні стихії Всесвіту Анаксімандра:

Тест 3

Які дві ідеї лежать в основі християнського монотеїзму? Назвіть основні етапи розвитку філософії Середньовіччя: Назвіть три основні напрями схоластичної філософії: Назвіть головну рису середньовічного мислення: Назвіть три основні риси філософії Відродження:

Тест 4

Назвіть чотири «ідоли» (перешкоди) в процесі пізнання істини за Ф. Б економ:

Назвіть логічний метод, який був розроблений Р. Декартом: Назвіть логічний метод, який був розроблений Ф. Беконом: Назвіть первинні якості матерії за Д. Локком: Назвіть вторинні якості матерії за Д. Локком:

Назвіть відомих представників суб'єктивного ідеалізму у філософії Нового часу:

Назвіть відомих представників об'єктивного ідеалізму у філософії Нового часу:

Назвіть відомих представників дуалізму та плюралізму у філософії Нового часу:

Назвіть відомих представників сенсуалізму у філософії Нового часу:

Тест 5

Назвіть «золоте правило» категоричного імперативу І. Канта:

Назвіть не менше трьох «апріорних форм споглядання»:

Назвіть не менше трьох «апріорних форм мислення»:

Чи можна, за Кантом, пізнати «речі в собі»? („Так" чи „Ні") Назвіть три логічні проблеми пізнання за діалектикою Гегеля:

Назвіть три етапи розвитку абсолютної ідеї за системою Гегеля:

Яку нову «релігію» намагався створити Л. Фейєрбах?

Які дві категорії у філософії І. Фіхте відображають принцип тотожності буття й мислення?

Тест 6

У чому полягає сутність концепції «спорідненої праці» у філософії Г. Сковороди?

Назвіть три світи вчення Г. Сковороди:

Яка мораль була домінуючою у філософії українського романізму:

Назвіть чинники українського менталітету за П. Кулішем:

Назвіть не менше трьох представників української «філософії серця»:

Назвіть не менше двох принципів націоналізму за Д. Донцовим:

Назвіть основні галузі досліджень філософії «червоного позитивізму»:

Назвіть не менше трьох напрямів розробок сучасної логіки Львівсько-варшавської школи:

Тест 7

Назвіть етапи становлення Західної філософії:

Визначте основні напрями сучасної Західної філософії (зазначте не

менше 5):

Визначте періоди становлення неопозитивізму:

Назвіть основні філософські засади позитивізму:

Назвіть періоди становлення екзистенціалізму:

Назвіть основні напрями розвитку філософії екзистенціалізму:

Назвіть основні напрями філософської антропології:

Змістовий модуль 1.2. Система філософії

Тест 1

Назвіть основні принципи конструювання класичних філософських систем:

Назвіть основні принципи розбудови сучасної наукової теорії:

Назвіть основні системи класичної філософії:

Назвіть основні риси некласичного етапу розвитку філософії:

Назвіть основні типи наукової раціональності:

Назвіть основні елементи системи сучасного філософського знання:

Назвіть основні способи філософствування:

Назвіть етноментальні характеристики філософського знання:

Назвіть основні парадигми філософського знання:

Назвіть основні підходи до визначення предмета сучасної філософії:

Тест 2

Назвіть основні форми буття:

Назвіть основні типи, види й форми руху матерії:

Назвіть основні види матерії: Назвіть елементи структури свідомості: Назвіть основні види практики: Назвіть основні функції практики: Назвіть основні принципи діалектики: Назвіть основні закони діалектики:

Тест 3

Назвіть основні принципи пізнання: Назвіть основні форми чуттєвого пізнання: Назвіть основні форми логічного пізнання: Назвіть основні риси інтуїції: Назвіть основні риси емпіричного пізнання: Назвіть основні риси теоретичного пізнання: Назвіть основні методи емпіричного рівня пізнання: Назвіть основні методи теоретичного рівня пізнання:

Тест 4

Перерахуйте основні потреби людини:

Назвіть основні риси суспільного буття:

Назвіть основні елементи соціальної структури суспільства:

Назвіть основні соціальні протиріччя:

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ СЛОВНИКА:

Дати визначення понять:

 

Світогляд

Перипатетики

Діал екти ка Ге геля

Людина

Міфологія

Епікуреїзм

Діал екти ка Мар кса

Суспільство

Релігія

Стоїцизм

Категоричний

Цивілізація

Філософія

Гностицизм

імператив

Культура

Метод

Патристика

Філософська

Прогрес і регрес

Методологія

Номіналізм і реалізм

антропологія

Політична

Онтологія

Теологія

Український роман-

свідомість

Гносеологія

Томізм і неотомізм

тизм

Критерії

Аксіологія

Ренесанс

Діалектичний та іс-

суспільного

Праксеологія

Реформація

торичний

прогресу

Матеріалізм

Антропоцентризм

матеріалізм

Матерія

Ідеалізм

Емпіризм

Екзистенціалізм

Свідомість

Агностицизм

Раціоналізм

Позитивізм

Мислення

Монізм

Сенсуалізм

Психоаналіз

Рух

Дуалізм

Пантеїзм

Герменевтика

Розвиток

Плюралізм

Картезіанство

Буття

Пізнання

Монотеїзм

Монадологія

Платоніки

Істина

Елеати

Софісти

Піфагорійці

Закон

 

 

 

Атомісти

 

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Тема 1.

1.         Характеристика особливості філософії Стародавнього Сходу (Індія,
Китай).

2.         Брахманізм як релігійно-філософська течія.
Тема 2.

1.         «Ведична»  література та її роль у формуванні неортодоксальних
староіндійських шкіл.

2.         Філософські школи Стародавнього Китаю.

Тема 3.

Особливості античної філософії Греції і Риму.

Мілетська школа.

3.Іонійська філософія.

Тема 4.

Діалектика частини і цілого. Проблема цілісності.

Соціальне пізнання та його специфіка.

Тема 5.

Поняття свідомості та генезис її розвитку.

Філософія і релігія.

Тема 6.

1. Основні форми буття, їх специфіка і взаємозв'язок. 2.Вчення про буття і пізнання світу.

Тема 7.

1.Розвиток філософської думки в Україні: від Вишенського до Сковороди (XVI—XVIII ст.). Тема 8.

Явище і сутність.

Активний, випереджаючий характер відображення у свідомост1. Тема 9.

Проблема людини і суспільства у філософії Аристотеля.

Філософські погляди Епікура.

Тема 10.

Діалектика чуттєвого та раціонального в пізнанні.

Сутність практики як критерію істини.

Тема 11.

1..Метафізика як світогляд і метод пізнання.

2. Основне питання філософії та його альтернатива.

Тема 12.

Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.

Категорія причинності. Причинні зв'язки, їх характер і види.

Тема 13.

Особливості філософії середньовічного суспільства.

Боротьба між номіналізмом та реалізмом у середньовічній філософії.

Тема 14.

Проблеми взаємодії в системі «людина — природа— суспільство».

Філософські погляди В. І. Вернадського. Концепція нообіосферогенезу.

Тема 15.

Томізм — вчення Фоми Аквінського.

Проблема людини в християнському віровченні.

Тема 16

1. Необхідність і випадковість, їх діалектичний зв'язок.

2.Закони діалектики: діалектика взаємозв'язку кількісних та якісних

змін.

Тема 17.

Особливості філософії Відродження.

Процес секуляризації людини від церкви та її канонів.

Тема 18.

1. Спосіб матеріального виробництва, його структура та діалектика взаємодії його елементів.

2.Закон єдності й боротьби протилежностей.

Тема 19.

Роль народних мас і видатних осіб в історії.

Суспільно-економічна формація в системі «базис — надбудова».

Тема 20.

Соціальні й культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.

Філософські погляди Ф. Бекона 1 Р.Декарта.

Тема 21.

Соціальна революція та її роль у розвитку суспільства.

Характер і рушійні сили соціальних революцій.

Тема 22.

Культура як предмет філософського осмислення.

Цінності та їх роль у суспільстві.

Тема 23.

Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні й

Росії.

Соціально-філософські погляди Т. Шевченка. І. Франка, М. Драгоманова, М. Грушевського та їх роль у формуванні національної самосвідомості українського народу.

Тема 24

Філософія епохи Просвітництва та її історичне значення. Просвітництво в Україні.

Проблема людини у філософії Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Ф. Вольтера, О. М. Радіщева та ін.).

Тема 25.

Методологія побудови наукової теорії.

Роль оцінки в суспільному пізнанні: істина й омана.

Тема 26.

Французький матеріалізм, його тлумачення людини та суспільства.

Філософські погляди П. Гольбаха, К. Гельвеція.

Тема 27.

Теорія пізнання І. Канта.

Етичні погляди І.Канта.

Тема 28.

Наука та її роль у суспільстві.

Ціннісні орієнтації, їх методологічне значення у науково-дослідній діяльності.

Тема 29.

Філософія тотожності законів природи і мислення у Ф. Шеллінга.

Діалектика та принцип історизму у філософії Гегеля.

Тема 30.

1.Релігія і сучасність.

4. Сутність нової релігії Л. Фейєрбаха.

Тема 31.

Суспільна свідомість, її структура.

Суспільна свідомість та її основні форми.

Тема 32

Діалектика як раціональне зерно філософії Гегеля.

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Тема 33.

Природа як об'єкт філософського осмислення.

Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв'язання.

Тема 34.

Формування і розвиток філософських поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса 2.Розробка К. Марксом і Ф. Енгельсом концепції матеріалістичної діалектики та матеріалістичного підходу до історії суспільства.

Тема 35.

Роль Києво-Могилянської академії в розвитку духовної культури слов'янських народів.

Сутність «філософії серця» Г. Сковороди.

Тема 36.

Філософські погляди Феофана Прокоповича. Революційно-демократичні погляди Т. Шевченка і І. Франка.

Тема 37.

1.         Проблеми моральності й «соборності» людства у філософії В.
Соловйова.

2.         Філософські погляди П. Флоренського, М. Бердяєва.
Тема 38.

Поняття суспільства як соціально організованої системи.

Поняття політичної системи суспільства та структури влади.

Тема 39.

Структуралізм як методологія гуманітарного пізнання.

Герменевтика як метод культурологічного аналізу.

Тема 40.

Проблема детермінації творчості.

Технологія і культура. Проблема етики науково-технічної творчості.

Контрольні питання й завдання з модуля «Філософії»

I.          Чому саме Греція стала батьківщиною філософії?

Як пояснюють першооснову сущого представники мілетської школи,

піфагорійського союзу й елейської школи?

У чому, за Арістотелем, полягає відмінність філософії від науки?

Чи виправдане віднесення філософії до натурфілософії або до рішення

тільки проблемі людини, її життя, його існування?

5.         Чи є зміст у твердженні Платона про те, що ми не ідеї розміряємо із

предметами, а, навпаки, предмети з ідеями?

Покажіть на прикладі античної філософії зміну предмета й методу

філософії.

У чому суть теоцентризму й теологічного способу мислення?

У чому внутрішнє протиріччя схоластики як філософської системи?

Які основні проблеми схоластики Ви знаєте?

10.       Проведіть   порівняльний   аналіз   точок зору  Августина й Фоми

Аквінського на співвідношення знання й віри.

II.        Визначте основні етапи розвитку філософії Ренесансу й дайте їхню

загальну характеристику. 12.Як вирішується у філософії Ренесансу співвідношення кінцевого й нескінченного?

13.Чим обумовлений інтерес мислителів до проблеми держави? 14. Визначте соціальні й гносеологічні основи філософії емпіризму, розкрийте його сутність.

15.Визначте методологічні можливості індукції і дедукції.

Чому твір Дж. Локка «Досвід про людське розуміння» став настільною

книгою французького матеріалізму й англійського ідеалізму?

У чому сутність агностицизму Д. Юма?

Як філософія Нового часу вирішує онтологічну проблему знання?

Що нового вносить філософія Нового часу в розгляд проблеми людини

і її буття?

Які історичні умови формування німецької класичної філософії.

У чому суть теорії пізнання Канта?

Порівняйте вихідні положення філософії Фіхте й Шеллінга.

У чому принципове розходження філософії Канта й Гегеля?

Чому матеріалізм Фейєрбаха називається антропологічним?

Які причини обумовили різноманіття філософських шкіл XIX- ХХвв.?

Проведіть аналіз філософії позитивізму, виявіть його достоїнства й

недоліки.

Наскільки правомірна тенденція ховати марксизм в умовах, коли

виявилася неспроможність соціалістичного будівництва?

Покажіть загальне й розходження філософії марксизму й прагматизму.

Визначте ті риси прагматизму, які ставлять під сумнів перспективність

цього напрямку.

30.Визначте достоїнства й недоліки шкіл антропологічного напрямку. 31.Визначте   підстави   «живучості»    неотомізму   й привабливості персоналізму.

Які форми держави Аристотель вважає правильними й неправильними?

У чому кініки бачили щастя людини?

На якій підставі скептики закликали до утримання від категоричних суджень?

Що нового вносить Епікур в атомічну концепцію?

Як Епікур ставиться до задоволень і страждань, який спосіб життя пропагує?

Що мали на увазі стоїки, закликаючи жити згідно із природою? 38.Чи відповідає розуміння, коли про людину говорять, що він - стоїк, концепції античних стоїків?

Що таке «Єдине» в неоплатоников?

Про яких два світи говориться у Платона?

Тест підсумковий змістового модуля 1.1. «Історія філософії»

1. У якому сущому буття збігається із сутністю відповідно до Фоми Аквінському ?

а)         Бог

б)         Утвір (світ)

в)         Людина

г)         Сутність і буття ніколи не збігаються

2.Вищим ступенем любові за Платоном є:

а)         Любов до душі

б)         Любов до тіла

в)         Ідея Прекрасного (Блага)

г)         Любов до природи

Онтологія - це наука про:

а)         Буття

б)         Мислення

в)         Свідомість

г)         Релігію

Характер акту розуміння:

а)         Колективний

б)         Несвідомий

в)         Індивідуальний

г)         Демонічний

Характер інтелекту людини відповідно до Аристотеля:

а)         Безпристрасний

б)         Немічний

в)         Не має божественного походження

г)         Емоційний

Як Аристотель вирішує проблему вчинку ?

а)         Акт вибору ставиться до цілей, яких ми хочемо досягти, але не до засобів,
якими ми можемо скористатися

б)         Акт вибору ставиться й до цілей, які ми хочемо досягти, й до засобів,
якими ми готові скористатися

в)         Акт вибору ставиться до засобів, якими ми можемо скористатися для
досягнення мети; наша ж воля завжди бажає блага (або того, що вона вважає
благом)

г)         Людина в принципі нічого не вибирає (не ціль, ні засобу), а кориться своїм
бажанням й інстинктам

7.Злі вчинки, відповідно до Сократа - це результат:

а)         Свідомого прагнення до волі й зла

б)         Впливу соціального оточення

в)         Зіпсованості людської природи

г)         Неуцтва (незнання)

8. Нова якість людини, відкрита християнами, - це:

а)         Розум

б)         Дух

в)         Тіло

г)         Душа

9.         На питання «Що таке людина?», Сократ відповідає, що це:

а)         Тіло

б)         «Політична тварина»

в)         Результат еволюції живої природи

г)         Розумна душа

Найбільш важливою наукою в середньовіччя була:

а)         Гносеологія

б)         Теологія

в)         Логіка

г)         Онтологія

Автором книги «Про град Божий» є:

а)         Фома Аквінський

б)         Августин

в)         Плотін

г)         апостол Павел

Аристотель розуміє людське щастя як:

а)         Самовдосконалення

б)         Задоволення й насолоду

в)         Почесті й славу

г)         Багатство й достаток

Августин у своїй «Сповіді» підняв проблему:

а)         Людської волі, волі «Я»

б)         Пізнання сверхреального миру

в)         Побудови ідеального суспільства

г)         Чесноти

За Аристотелем, людині дозволяє розрізняти добро й зло:

а)         Розважливість

б)         Мудрість

в)         Почуття

г)         Інстинкт

Про початок миру «нескінченний», «невизначений Апейрон» думав:

а)         Фалес із Мілета

б)         Анаксимандр із Мілета

в)         Геракліт з Ефеса

г)         Демокрит

Історія античної філософії охоплює період:

а)         З IVb. до н.е. по Шв. н.е.

б)         З VIb. до н.е. по VIb. н.е.

в)         З Vb. до н.е. по IIb. н.е.

г)         З IIIb. до н.е. по VIb. н.е.

Результат «другої навігації» Платона у відкритті:

а)         Першооснови всього космосу - апейрона

б)         Метафізичного, світу, що осягає інтелектуально

в)         Ряду законів природи

г)         Визначення людини

Неодмінною умовою для вступу в Платонівську академію було знання:

а)         Законів

б)         Логіки

в)         Геометрії

г)         Історії

За Парменідом, не є шляхом до єдиного шлях:

а)         Незнання

б)         Абсолютної істини

в)         Мінливих ліній

г)         Думок, гідних похвали

Назвіть складові елементи сократівської діалектики:

а.         Заперечення й синтез

б.         Твердження й синтез

в.         Незнання й всевідання

г.         Спростування й майевтика

Відповідно до перших грецьких філософів, істину вдається пізнати:

а)         Почуттєвим незнанням

б)         Умопостигаемым знанням

в)         Божественним одкровенням

г)         Шляхом експерименту

Укажіть правильне визначення грецького «розуміння природи» («физиса»):

а)         «Фізис» - це матерія

б)         «Фізис» - це природа в сучасному розумінні цього слова

в)         «Фізис» - це первинна реальність, що є основою всього сущого

г)         «Фізис» - це мінлива «видима» частина сущого

Яке відношення ідеї і речі в Платона ?

а)         Ідея - відбиття речі

б)         Ідея - загальне поняття речі

в)         Річ - це інобуття ідеї, її копія

г)         Ідея тотожна речі

Фундаментальною характеристикою людського існування в екзистенціалізмі є:

а)         Любов

б)         Совість

в)         Воля

г)         Первородний гріх

Основна структурна одиниця моделі науки Лакатоса - це:

а)         Науково-дослідний проект

б)         Наукова революція

в)         Наукова модель світу

г)         Парадигма

Поняття «воля до влади» ввів:

а)         Шопенгауер

б)         Кьєркегор

в)         Ніцше

г)         Маркс

Гегель визначає абсолютний дух як:

а)         Одну з іпостасей Бога

б)         Еманацію вищого початку

в)         Річ у собі

г)         Сукупну духовну діяльність людства

Несвідоме, за Ф. Фрейдом, функціонує на основі:

а)         Імпульсів, що виходять з області свідомості

б)         «Первинних потягів» з метою одержання найбільшого задоволення

в)         «Колективного несвідомого»

Підсумковий тест змістового модулю 1.2. «Система філософії»

1. Для ренесансного світогляду був характерний:

а) космоцентризм; б) теоцентризм; в) гуманізм; г) антропоцентризм.

2.За Кантом, процес пізнання характеризується:

а) пасивністю суб'єкта; б) активністю суб'єкта; в) пізнаванням тільки світу явищ (феноменів); г) пізнаванням тільки світу сутностей (ноуменів).

3.Піфагор та його послідовники шукали першопричинні основи буття у: а) речовинному субстракті світобудови; б) деяких ідеальних сутностях; в) у числах та їх комбінаціях; г) у незмінному конструктивно-розумовому принципі (пануючому «управлінському началі»).

4.За Демокритом, основою буття є:

а) атоми; б) алейрон; в) порожнеча; г) форма.

Філософія екзистенціалізму в першу чергу зосереджується на проблемах:

а) абсурдності буття людини; б) свободи; в) людини на межі буття і небуття; г) творчої діяльності людини.

Елементам й людського пізнання, згідно з ірраціоналізмом, є: а) людський розсудок; б) воля; в) інтуїція; г) фантазія.

До основних принципів діалектики належать:

а) об'єктивності; б) розвитку; в) зв'язку, г) матеріальності.

До історичних типів відтворення населення належать:

а) архаїчний; б) середньовічний; в) традиційний; г) сучасний (раціональний).

До сфер суспільного життя відносяться:

а) матеріальна; б) духовна; в) біологічна; г) соціально-політична.

До форм наукового пізнання належать:

а) проблема; б) сумнів; в) гіпотеза; г) теорія.

До раціональних філософських систем належать:

а)   позитивізм;   б)   діалектичний   і   історичний   матеріалізм; в)

екзистенціалізм;

г) герменевтика.

До ірраціональних філософських систем належать:

а) діалектичний та історичний матеріалізм, б) екзистенціалізм; в) неотомізм; г) персоналізм.

До основних законів діалектики належать:

а) закон детермінації; б) закон заперечення заперечення; в) закон єдності і боротьби протилежностей; г) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

Рівні структури свідомості поділяються на;

а) надсвідомість; б) підсвідомість; в) усвідомлення; г) самосвідомість.

Усвідомлення містить такі компоненти: а) віру; б) цінності; в) знання; г) норми.

16.За відношенням до об'єкта можна виділити такі типи образів: а) образ-знання; б) образ-проект, в) образ-химера; г) образ-цінність.

17. Згідно з фаталізмом перебіг історії залежить від:

а) людини як біологічної істоти; б) факторів, що знаходяться поза людиною;

в)         від випадкового збігу обставин; г) від людини як соціальної особистості.

Згідно з волюнтаризмом перебіг історії залежить:

а) від кожної особистості; б) від великої особистості; в) від незалежних обставин; г) від природних циклів.

До універсальних зв'язків буття належать:

а) одиничне, загальне, особливе; б) явище і сутність; в) форма і зміст, г) діалектичні закономірності як форма зв'язку.

До зв'язків детермінації належать:

а) причинні зв'язки; б) необхідність і випадковість; в) можливість і дійсність;

г)         явище і сутність.

До структурних зв'язків належать:

а) частина і ціле; б) форма і зміст; в) одиничне і загальне; г) система, елемент, структура.

Юнг називає такі види колективного несвідомого:

а) дитина; б) батьки; в) дорослі; г) люди похилого віху.

23.За Аристотелем, існують такі форми правління державою: а) монархія; б) аристократія; в) бюрократія; г) республіка.

24.За Печчеї, «новий гуманізм» складається з:

а) почуття національної ідеї; б) почуття глобальності; в) почуття справедливості; г) боротьби за свободу, відмови від будь-якого насильства.

25. Ідеалом буддійського способу життя є:

а) жебрацтво; б) помірне споживання, в) духовне самовдосконалення; г) матеріальна забезпеченість.

26.Ідеалом протестантського образу життя є:

а) відношення до праці як поклику; б) праця ремісника; в) накопичення грошей для поширення виробництва; г) накопичення грошей лише для збагачення.

27.Чи можна, за ісламською концепцією економічної діяльності, одержувати прибуток за рахунок:

а) торговельної діяльності; б) сільськогосподарської діяльності; в) лихварства; г) військових дій (данина).

28. Усі існуючі методи наукового пізнання можна поділити на:

а) філософські; б) загальнонаукові; в) специфічні, г) технологічні.

Першоджерела

Аристотель. Метафизика//Соч.: В 4 т.—М., 1976. — Т. 1.

Аристотель. Политика // Соч.: В 4 т. — М., 1983. — Т. 4.

Бэкон Ф. Новый Органон //Соч.: В 2 т. — М., 1972. — Т. 2.

Бердяев Н. А. О назначении человека. — М., 1983.

Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. — М., 1990.

Бердяев Н. А. Смысл истории. — М., 1990.

Бэлл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технологическая волна на Западе. — М., 1986.

Вернадский В. И. Несколько слов о ноосфере // Русский космизм. — М.,

1993.

Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. — М., 1988. ВинниченкоВ. Відродження нації. — К., 1990.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод: основы филос. герменевтики. — М.,

1988.

Гегель Г. В. Ф. Наука логики // Энциклопедия филос. наук: В 3 т. — М., 1974.— Т. 1.

Гельвецій К. Про людину, її розумові здібності та її виховання. — К.,

1994.

Герцем А. Й. Письма об изучении природы // Избр. филос. произв.: В2т. —Л., 1948. —Т. 1.

Го66сТ. Левиафан//Соч.:В2т. — М., 1963. —Т. 1.

ГрушевскийМ. С. Очерки истории украинского народа. — К., 1990.

Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв.: В 2 т. - М., 1989.—

Т. 1.

Драгоманов М. П. Вибране.— К., 1991.

Дюркгейм Е. О. О разделении общественного труда. Метод социологии.

—        М., 1990.

Енгельс Ф Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 21.

Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії // Там само.

Енгельс Ф. Діалектика природи // Там же.

Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. — М., 1966. — Т.3. Камю А. Бунтующий человек. — М., 1990. ЛейбніцГ. В. Монадологія //Соч.: В 4 т. — М., 1982. — Т. 1. ЛоккДж. Опыт о человеческом разуме / Избр. филос. произв.: В 2 т.

—        М., 1969.— Т. 1.

Ленін В. І. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повне зібр. тв. — Т. 38. Ленін В. І. До питання про діалектику // Там же. — Т.29. Ленін В. І. Карл Маркс // Там же. — Т. 26. Макиавелли Н. Государь. — М. 1990.

МарксК. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К.| Енгельс Ф. Твори. — Т. 13.

Маркс К. Тези про Фейєрбаха // Там же. — Т. 3.

МарксК. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Там само. — Т.

МонтескьеШ. О духе законов // Избр. произв. — М., 1955. Нщше Ф. Так казав Заратустра. — К., 1993. Ортега-гІ-ГассетX. Что такое философия, —М., 1991. Печчеи А Человеческие качества —М., 1980. Платан. Государство // Соч.: В 4 т. — М., 1994. — Т. 3. Плеханов Г. В. К вопросу о роли личности в истории // Избр. филос. произведения: В 5 т. — М., 1956. — Т. 1.

Поппер К. Логика и рост научного знания. — М., 1989.

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги: У 2 т. — К., 1994 — Т. 1,2.

Рассеп Б. Человеческое познание. — М., 1957.

РуссоЖ.-Ж. Об общественном договоре // Антология мировой филос.: В 4 т. — М., 1970. —Т. 2.

СартрЖ.-П. Экзистенциализм — это гуманизм // Сумерки богов. — М.,

1989.

Сковорода Г. С. Сад божественних песней // Повне зібр. тв.: У 2т. — К., 1973. — Т. 1.

Сковорода Г. С. Кольцо. Разговор дружеский о душевном мире Там же.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.

Спиноза Б. Этика // Избр. произв.: В 2 т. — М., 1984. — Т. 2.

Тейяр де Шарден П. Феномен Человека. — М., 1987.

Тойнбі А. Дж. Дослідження історії. — К., 1995.

Фейербах Л. Сущность христианства // Избр. филос. произв.: В 2 т. — М., 1995.—Т. 2.

Франк С. Л. Духовные основы общества. — М., 1992.

Франко І. Мислі об еволюції в історії людськості // Зібр. тв.: У 50 т. — К., 1986.— Т. 45.

Фрейд 3. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. — М., 1989

Фрейд 3. Введение в психоанализ: Лекции. — М., 1991.

Фромм Э. Душа человека. — М., 1992.

Фромм Э. Психоанализ и этика. — М., 1993.

Хайдеггер М. Время и бытие. — М., 1993.

Шевченко Т. Г. Щоденник. — К., 1991.

Шопепгаузр А. Афоризмы житейской мудрости. — М., 1992.

ШпенглерО. Закат Европы. Очерки мифологии мировой историй. И. Гештальт й действительность/ Пер. с нем. — М., 1993.

ШвейцерА. Благоговение перед жизнью. — М., 1992.

Юркевич П. Д. З науки про людський дух // Вибране. — К.: 1993.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.1. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ