2.2. Обґрунтування стратегії розвитку санаторно-курортного комплексу й економічних взаємин регіону і оздоровниць

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

Влащенко Наталя Миколаївна, ст. викл. кафедри туризму і готельного господарства, Харківської національної академії міського господарства

Особлива актуальність рекреації полягає в соціокультурній значущості для громадян, а відсутність консолідованих підходів до організації процесів розвитку й інвестування санаторно-курортного комплексу створює загрозу втрати привабливості цієї сфери діяльності і руйнування її системно-матеріального базису.

Розробка сучасних методів підтримки санаторно-курортних установ на сьогоднішній день є одним з найважливіших питань, без вирішення якого неможливий подальший розвиток регіонів. Поліпшення якості послуг, які надаються санаторіями і підвищення їхньої рентабельності сприятиме збільшенню податкової віддачі в бюджети всіх рівнів і розвитку взаємозалежних із СКК галузей регіону. Однак одержання позитивних результатів можливе лише при стабільному й ефективному функціонуванні СКК регіонів, що актуалізує значення науково-практичних розробок і моделей, спрямованих на вирішення стратегічних завдань розвитку цієї сфери послуг у період становлення ринкових відносин.

Розвиваючи теоретичні положення економічних реформ і використовуючи матеріал виконаних аналітичних оцінок стану СКК, автор пропонує змістовну розробку структурологічного варіанта виділення і взаємозв'язку головних напрямків у стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу (ПСКК) у складі АР Крим (рис. 2.2.1).

З погляду логіко-графічного уявлення про ідею, її принципову структуру можна охарактеризувати як двоконтурну модель із центральною лінією, по якій здійснюється взаємозв'язок локальних проектів розвитку ПСКК із загальною стратегією соціально-економічного розвитку АР Крим.

 

Перший контур взаємозв'язків (кругова форма виділення елементів) включає інституціональне і нормативно-правове забезпечення, формування інвестиційного клімату, створення конкурентного середовища, застосування економіко-інноваційних механізмів, розвиток маркетингу-менеджменту і рекламно-освітньої діяльності. У цьому контурі створюються економічні, інфраструктурні й управлінські умови для розробки і реалізації стратегії розвитку ПСКК.


Другий контур охоплює систему зв'язків і взаємодій між ПСКК та двома найбільш впливовими силами в єдиному економічному просторі регіону- великим і малим бізнесом. Цей контур взаємозв'язків, представлений у формі прямокутних конструкцій, також бере свій початок у блоці інституціонального забезпечення (що створює всім учасникам відрегульовану систему дій) і замикається на блоці результатів розвитку (що відповідає концепції «управління за кінцевими результатами»). Другий контур зв'язків і комунікацій дозволяє відстежувати пропорційність (збалансованість) відносин між параметрами АР Крим у цілому (соціально-економічне зростання) і показниками розвитку ПСКК. Усередині контурних ліній розміщений центральний блок стратегії, в якому головну роль відіграє механізм саморозвитку ПСКК. На цей блок впливають інститути державної політики, охорони здоров'я і профспілки. Саморозвиток ПСКК здійснюється відповідно до орієнтирів, прийнятих у регіоні Програм (реформування, стратегічне планування, ресурсозбереження та ін.) за окремими локальними проектами інноваційної спрямованості. Процес розвитку розгортається у третьому контурі, який поєднує в собі блоки інформаційного, організаційно-економічного й інвестиційного забезпечення. Пропонована структура розробки стратегії включає такі розділи:

Об'єкт СКК в орієнтованих показниках.

Програми соціально-економічного розвитку АР Крим.

Концепція розвитку СКК.

Програма залучення інвестицій у СКК.

Передумови й умови розвитку (ситуаційний аналіз).

SWOT-аналіз. Оцінка потенціалу СКК.

Стратегічні орієнтири.

Стратегічні програми.

Управління стратегічним розвитком:

нормативно-правове поле;

організаційно-економічний механізм;

інформаційні системи і технології;

керування ресурсами;

технологія керування за кінцевими результатами.

Розрахунок потреби (у фінансах, основних засобах, місцях за видами захворювань).

Система оціночних показників.

Контроль процесу реалізації стратегії (доцільно у варіанті моніто-рингової системи).

Розроблена концептуальна модель не дає чітких рекомендацій щодо проведення розрахунків й оцінок, але її цінність полягає в тому, що вона відображує логіку взаємозв'язків основних факторів процесу розвитку регіону і ПСКК в його структурі. Модель також зв'язує завдання формування стратегії з пріоритетними підсистемами (блоками) забезпечення розвитку. Модель досить переконливо, на кібернетичному рівні, показує, що потенціал ПСКК є не тільки необхідною, але й недостатньою умовою успішного розвитку. Його реалізація вимагає цілого комплексу заходів інституціонального, фінансового, організаційного та інформаційного характеру.

На базі даної моделі пропонується розглянути завдання виявлення і використання факторів впливу на розвиток ПСКК (рис. 2.2.2).

На рис. 2.2.2 досить наочно показані змістовні характеристики факторів впливу, зв'язки між ними, що не вимагає повного аналітичного опису. Але на ньому важливо відзначити, що в системі факторів (обумовлених поняттям «залежність») структурно можна виділити як домінуючі - рольові, ситуаційні, ресурсні, технологічні (управлінські) та політичні.


Як фактори сильного, хоч і непрямого впливу на розвиток ПСКК, автор розглядає і тенденції, які формуються в економічному просторі, в їх конкретному прояві на регіональному рівні.

Вводячи поняття «використання факторів впливу» в практику управління розвитком ПСКК, автор підкреслює усвідомлений підхід до процесів розвитку, який побудований на принципах керованого розвитку, і пропонує включати у відповідні стратегії аналітичні інструменти бенчмаркингу (порівняння себе з іншими) і технології стратегічного планування й менеджменту.

Включений у принципову модель стратегії розвитку ПСКК, як її головний елемент, механізм саморозвитку вимагає більш докладно визначити коло учасників процесу реформ і розвитку. Потреба в цьому істотна через те, що як механізм розвитку, так і ступінь досягнення стратегічних цілей визначаються конкретними інститутами і їхнім персоналом. Останньому, як свідчать соціологія і політекономія, властиве прагнення діяти в рамках своїх інтересів, а при неможливості їхньої повної реалізації - знаходити компроміси.

На рис. 2.2.3 подана схема саморозвитку ПСКК у контурі інтересів і можливостей зовнішніх учасників цього процесу. На рис. 2.2.3 відзначений різний ступінь впливу (товщиною стрілок) і виділені дві найважливіші характеристики, в яких розгортається процес розвитку. Це рівень добробуту населення і рівень економічного потенціалу країни (регіону). Учасники (їх на моделі 17 груп) розділені на п'ять сегментів. Схема показує рівень складності досягнення балансу інтересів для гармонійного розвитку ПСКК. Тому в реальних умовах стратегія розвитку не може бути точно розрахована і завжди містить елемент невизначеності та нестійкості, у практиці управління розвитком зростає роль функцій прогнозування, координації і внесення корективів.

При вирішенні завдань реформування СКК і стратегічного розвитку підприємств цього сектора Кримського регіону більш гостро, ніж в інших регіонах, виявляється проблема державної фінансової регуляторної участі в перспективах розвитку окремих ланок цієї системи.


Інтереси, можливості, методи впливу, технології досягнення цілей

IE

Інвестори

Фі нансово-кредитні

системи

Органи правового і нормативно-економічного регулювання

РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ

Рис. 2.2.3 - Саморозвиток СКК у контурі інтересів зовнішніх учасників

У процесі аналізу була з'ясована досить складна неоднорідність ПСКК за факторами приналежності до різних держав і різних відомств, джерел фінансування, зон розташування та ін. У цьому плані дотаційні, пільгові та інвестиційні механізми об'єктивно будуть різними. Зокрема, форми державної підтримки в більшій мірі стосуватимуть тих установ, які зберігають форму державної власності чи перебувають у віданні влади автономії. У дослідженні запропоновано на державному рівні погодити структурні співвідношення вкладень з держбюджету і бюджету автономії для різних груп установ. Для уточнення цих пропорцій застосуємо розрахунково-регуляторний механізм, коли відповідні відомства подають свої розрахунки, а при спільному їхньому обговоренні приймається на певний строк їхнє нормативне значення.

Автором запропоновано створити зведений інформаційний реєстр, який складатиметься з декількох розділів. На його підставі прийматимуться рішення про субсидування окремих господарюючих суб'єктів [2]. У табл. 2.2.1 наведено дані, що за цією формою мають складатися кожним санаторієм і надаватися до уповноваженого державного органу для консолідації відомостей і розрахунку зведеного показника завантаженості, що характеризуватиме ефективність функціонування СКК в цілому.

Таблиця 2.2.1 - Визначення коефіцієнтів завантаженості санаторію


Зведений показник завантаженості надалі використовується при прийнятті рішення про надання адресної підтримки окремим оздоровницям і розрахунку середньогалузевих показників, які визначають ступінь використання потенціалу санаторіїв. Надані по всіх санаторіях дані обробляються в банку даних для одержання середніх показників кількості обслугованих рекреантів в одному санаторії, тривалості відпочинку й коефіцієнта завантаженості по СКК Криму (табл. 2.2.2).

На підставі даних табл. 2.2.2 розраховуємо регресійні характеристики, що впливають на показник завантаженості.

Для проведення аналізу побудуємо допоміжну таблицю (табл. 2.2.3), де: Хі1 - середньомісячна кількість рекреантів, які відпочили в одному санаторії; Хі2 - середня тривалість відпочинку; Yi - середньомісячний показник завантаження по галузі.


Модель множинної лінійної регресії має такий вигляд:

Yi = b0 + Ь1Хі1 + Ь2Хі2, (2.2.1)

де Ь1 і Ь2 - шукані регресори.

Вектор параметрів b визначимо за формулою

B = (Х"Х) -1 * Х% (2.2.2) де (Х'Х) -1 - матриця зворотна матриці коефіцієнтів системи; Х"Т - матриця-стовпець вільних членів.

У результаті розрахунків отримуємо значення параметрів Ь0, Ь1 та Ь2: Ь0 = -0,88; Ь1 = 0,001; Ь2 = 0,077.

Обчислене рівняння множинної регресії має такий вигляд:

y = - 0,88 + 0,001х7 + 0,077х2.

За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок, що при збільшенні тривалості відпочинку на 1 день показник завантаженості змінюється на 7,7%, а при збільшенні кількості відпочиваючих на 1 особу - на 0,1%.

Коефіцієнт вірогідності апроксимації R2 = 0,93 свідчить про те, що 93,0% змін коефіцієнта завантаженості обумовлюються впливом факторів-аргументів, включених у регресійну модель. Розрахункове значення критерію Фішера Брозр. = 63,13 перевищує його критичне значення Бкрит. 0,05 = 4,26. Це свідчить про те, що залежність між результуючими і факторними ознаками не є випадковою з імовірністю 95,0%.

Розрахункові значення t-критерію Стьюдента, які дорівнюють відповідно Ірозр х1 = 3,68, t розр х2 = 4,1, перевищують їхні критичні значення Ікрит 0,95 = 2,26. Це свідчить про те, що кожна змінна включена у модель, важлива для визначення показника завантаженості санаторію.

Показник коефіцієнта завантаженості за місяць рекомендується приймати як базову величину при субсидуванні санаторіїв. За результатами виконання базового показника завантаженості санаторії доцільно розділити на дві категорії:

показник завантаженості більше або дорівнює базовому;

показник завантаженості менше від базового.

Пропонується між організаціями, віднесеними до першої категорії, розподіляти 65% від загального обсягу коштів, передбачених у бюджеті, а 35% розподіляти між санаторіями другої категорії. Пропорції можуть бути іншими, що уточнюється експертним шляхом і узгодженням. Результати розрахунку обсягів цільового фінансування наведені в табл. 2.1.4.

Доцільно річний обсяг фінансування відомчих санаторіїв розділити на щомісячні виплати, при цьому в місяці, які припадають на період міжсезоння, встановити більше фінансування, ніж у літні місяці, щоб стимулювати завантаженість підприємств СКК у міжсезоння.

Таким чином, пропонована диференціація фінансової підтримки послужить додатковим стимулом для підвищення ефективності роботи підприємств СКК. У пропонованому варіанті використаний один варіант оцінки діяльності СКК (за коефіцієнтом завантаженості підприємств СКК). Вирішення завдання стимулювання і підтримки ПСКК за аналогічною схемою може бути ускладнене через застосування інших коефіцієнтів для одержання більш надійних оцінок і механізмів розподілу централізованих засобів. Як такі показники можна використовувати тривалість відпочинку, якість наданого сервісу і пакета медичних послуг, оцінку результатів оздоровлення та ін. Цільова державна підтримка СКК стимулюватиме конкуренцію серед санаторіїв і сприятиме підвищенню якості послуг, які надаються.

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки важливим моментом для ефективного функціонування всіх суб'єктів ділових відносин, насамперед для органів влади й управління як на державному, регіональному рівні, так і на рівні конкретних підприємств, стає володіння інформацією в значних обсягах щодо ресурсних фондів, розташованих на території адміністративного утворення. Таким чином, актуальним завданням є формування єдиного інформаційного простору в рамках курортного регіону.

Першочерговим завданням, яке визначає забезпечення ефективної роботи СКК, є впровадження універсальної централізованої технології, яка наділена здатністю оперативно забезпечувати керуючі системи і розподіленою мережею споживачів і постачальників. Ця технологія вимагає створення єдиного інформаційного простору об'єктів та формування корпоративної бази даних (БД).

Аналіз типових моделей побудови структури єдиного інформаційного простору СКК дозволив зробити висновок, що його складовими компонентами є інтегровані інформаційні системи різного призначення, побудовані на єдиній методологічній і технологічній основі, які забезпечують у режимі реального часу реалізацію трьох функцій: моніторинг діяльності СКК, кваліфікований

консалтинг,   прийняття   оперативних   управлінських   рішень   усіх рівнів

(рис. 2.2.4).

Група технічного розвитку

Регіональний аналітичний центр

Сектор інформаційних технологій


Надпись:

Локальні інформаційні системи

Метою створення такої системи є пропаганда відпочинку в регіоні, просування на рекреаційний ринок оригінальних санаторно-курортних продуктів,    удосконалення    системи    масового лікувально-оздоровчого

відпочинку населення, підвищення якості послуг, розвиток санаторно-курортних установ завдяки активному пошуку інвесторів [1].

Функціональний склад інформаційної системи інфраструктури регіону визначається особливостями конкретної території. Проте з погляду забезпечення ефективного управління окремою адміністративно-територіальною одиницею, наприклад, Кримським регіоном, доцільно виділити сфери, які взаємодіють як між собою, так і з зовнішнім середовищем на основі постійного обміну якими-небудь ресурсами, зокрема інформаційними: населення, містотвірна основа, економічна організація, соціальна організація, природно-екологічне середовище (рис. 2.1.5). Координація ефективної взаємодії цих сфер може бути здійснена в рамках створення інформаційного центру, який складатиметься з відділів, які будуть обслуговувати дані сфери, а також різні напрямки взаємодії перерахованих вище сфер з підсистемою управління СКК регіону.

У рамках інформаційного забезпечення розвитку СКК регіону важливим є виконання наступних завдань:

виявлення потреби об'єктів системи СКК в інформації з різних напрямків діяльності;

визначення ресурсного забезпечення розвитку СКК і пошук джерел фінансування;

формування мережної моделі інформаційного забезпечення і завдань її розвитку;

-           формалізація, формування й обслуговування інформаційних потоків. Вказаний набір завдань значною мірою визначає необхідність створення

відповідних організаційних елементів у підсистемі інформаційного забезпечення розвитку СКК регіону. Важливим моментом у розрізі створення ефективної інформаційної системи управління СКК регіону є комплексний підхід фірм - розробників програмного забезпечення до проектування і функціонального наповнення баз даних відповідних інформаційних систем.


Тобто необхідний концептуальний підхід до проектування програмного забезпечення діяльності оздоровниць, який охоплював би усі сфери й було об'єднано в єдиний комплекс, що дозволить в повному обсязі використовувати переваги впроваджених інформаційних технологій. Вирішити дану проблему дозволило   б   створення   в   регіоні   базової   концепції   інформатизації й

інвестиційного фонду, в якому за рахунок внесків регіональних підприємств СКК було б забезпечене замовлення комплексного стандартизованого програмного продукту, котрий характеризується єдиним інтерфейсом, погодженими форматами даних і т. ін.

У рамках дослідження інформаційного забезпечення санаторно-курортної діяльності, на думку автора, важливо відзначити актуальність і значущість активізації зусиль окремих санаторно-курортних установ у напрямку використання Інтернет-технологій, створення власних сайтів на web-серверах, які б містили не тільки рекламну інформацію, а й давали б можливість бронювати путівки, відстежувати їх реалізацію і т. ін. Актуальність роботи суб'єктів санаторно-курортної сфери в даному напрямку обумовлена насамперед тим, що сьогодні Інтернет-технології широко застосовуються в туристському бізнесі і сприяють якісним змінам в індустрії подорожей, що, безсумнівно, доцільно реалізувати й у найважливішій підгалузі туризму -санаторно-курортній, можливо, у взаємозв'язку з туристськими програмами.

ЛІТЕРАТУРА

1.         Влащенко Н.М. Інформаційне забезпечення реалізіції санаторно-курортних послуг
регіону / Н.М. Влащенко // ХХХІУ научно-техническая конференция преподавателей,
аспирантов и сотрудников Харьковской национальной академии городского хозяйства
(Харьков: 12 - 14 мая 2008 г.): общественно-экономические науки. - Х: ХНАГХ. - С. 162 -
163.

2.         Влащенко Н.Н. Совершенствование экономических взаимоотношений органов
управления курортного региона и здравниц на их территории / Н.Н. Влащенко // Материалы
VI Международной научно-практической интернет-конференции [«Устойчивое развитие
городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития»]
(Харьков, май 2008 г.). - Х.: ХНАГХ, 2008. - С. 39 - 42.