3.3. Рекреація, відпочинок, туризм на території харківського регіону

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

Поколодна Марія Миколаївна, к.геогр.наук, доцент кафедри туризму і готельного господарства, Харківської національної академії міського господарства

1. Історія рекреаційного освоєння Харківщини.

«Рекреація» являє собою сукупність етимологічних значень двох іноземних слів: від латинського - відновлення й французького - розвага, відпочинок зміна дії, що виключають трудову діяльність і характеризують простір, пов'язане із цими діями. По суті рекреація це - різноманітні види людської діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил і задоволення широкого кола особистісних і соціальних потреб. Які включають відновлення і розвитокфізичних і духовних сил людини, навичок міжособистісного спілкування, формування нових рис і якостей особистості, навичок сприйняття природних і культурних цінностей, загалом підвищення трудового й культурного потенціалу суспільства. Рекреацію також визначають як форму соціального руху й антропогенного впливу на природні комплекси, ціль якого складається у відновленні людиною психофізіологічної енергії , втраченої в процесі трудової, навчальної, побутової діяльності.

Рекреація це сукупність явищ і відносин, що виникають у процесі використання вільного часу для оздоровчої, пізнавальної, спортивної й культурно-дозвільної діяльності людей на спеціалізованих територіях.

Виходячи з вище наведених визначень, з огляду на часовий аспект можна виділити 2 основні форми рекреації короткочасна й тривала. Рекреація тривала з виїздом і нічлігом поза постійним місцем проживання й тривалість більше 24 годин відповідає поняттю туризм, а короткочасну триваючу менш 24 годин і з поверненням на нічліг - відпочинок. Територіально відпочинок завжди обмежений   межами   2-3-х   годинною   пішохідною   або транспортною

доступністю, а здійснення тривалої рекреації територіально практично не

обмежується ы спывпадаэ з поняттм туризм.

Відпочинок у широкому змісті слова — це будь-яка людська діяльність, що не спрямована на задоволення насущних потреб. Діяльність людини під час відпочинку може бути класифікована в такий спосіб:

1)         діяльність, пов'язана з певним фізичним навантаженням (заняття спортом,
прогулянки);

2)         аматорські заняття - полювання, рибний лов, збір ягід і грибів,
колекціонування та ін.

3)         прилучення до миру мистецтва (відвідування театрів, концертних залів,
художніх галерей і ін., а також творчість у сфері мистецтва - художня
самодіяльність, заняття живописом, карбуванням та ін.);

інтелектуальна діяльність (самоосвіта, читання літератури, газет, журналів);

спілкування по інтересі й вільному виборі;

6)         розваги, що носять або активний (гри, танці), або пасивний характер
(відвідування видовищ);

7)         подорож заради задоволення.

Туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

В історії розвитку рекреаційної діяльності в області можна виділити 7 основних періодів.

Перший період розпочався в 1840 р., коли за наказом імператора Миколи І було створено санаторій і відкрито лікувальний курорт "на водах" для "гідропатичного лікування" в с. Кочеток. Це був один з перших курортів України, який отримав широку популярність за межами Харківської губернії.

Другий період рекреаційного освоєння території пов'язаний з розвитком залізничного транспорту навколо міста (1870-1917 рр.). В цей період виникають численні дачні поселення, серед жителів міста стає популярним відпочинок на лоні природи, виїзди на пікніки, прогулянки в лісі і на берегах річок.

Третій період (1917 - 1941рр.). Створення оздоровниць в приміській зоні Харкова. В 1921 р. розпочав своє існування курорт "Березівські Мінеральні Води". Указом Харківського Губздрава і наркомздрава України в грудні 1924 було вирішено "бувші баронські маєтки, які зруйновано в революційний час, поновити і віддати для відпочинку і оздоровлення робітникам міста і області, хворим на туберкульоз". В липні 1925 р. ці санаторії розпочали приймати перших хворих. Розпочалося будівництво будинків відпочинку і дитячих оздоровчих таборів вздовж залізничної гілки Харків - Зміїв.

Четвертий період (1943-1955 рр.). В цей час триває повоєнне відновлення зруйнованого господарства Харківської області. Рекреаційне освоєння нових територій було пов'язане з їх транспортною доступністю, тому рекреаційні заклади концентрувалися поблизу південних, південно-західних окраїн Харкова. Так, до 1950 р. рекреаційні підприємства концентрувалися вздовж північного і південно-західного кордонів міста, в основному це були ДОТ, та спеціалізовані лікувально-оздоровчі заклади санаторного типу. В наступні 15-20 років ореол рекреаційного освоєння висунувся в південно-східному напрямку від міста, уздовж відрізка Сів. Дінця від м. Чугуїв до м. Зміїв.

П^ятий період (1955-1970 рр.). Освоєння нових рекреаційних територій пов'язане з будівництвом автомобільних магістралей, які поєднали м. Харків з містами Ізюм, Чугуїв, Зміїв, Балаклія і іншими районними центрами. Якісні зміни на транспорті значно розширили транспортну доступність Зміївських лісових масивів і берегів Сів. Дінця. На фоні стабільності економічного положення підприємств активно розвивається будівництво відомчих рекреаційних закладів - будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв.

Шостий період (1970-1990 рр.). Створення водосховищ розширило рекреаційний потенціал області. В ці роки інтенсивно освоювалися рекреаційним господарством Печенізьке і Червонооскільське водосховища, що призвело до формування двох нових потужних РРС. Особливого розвитку в цих РРС набуло будівництво відомчих будинків відпочинку і баз відпочинку.

Розширився також і рекреаційний потенціал Харківської РРС за рахунок створення Трав'янського, Муромського, Рогозянського, Лозовеньківського водосховищ та гідропарків в м. Харкові. Інтенсивно розвиваються дачні поселення приміської РРС Харкова і в інших частинах області. Загалом в цей період вступає в дію біля 200 рекреаційних закладів, які обслуговують до 950 тис. осіб на рік.

Сьомий період (з 1991 р. і до наших днів). Загалом можна сказати, що до 1999 року це був період стагнації. На фоні економічної кризи значна доля підприємств не мала коштів на утримання відомчих рекреаційних закладів, в зв' язку з чим деякі з них втратили більшу частину власної матеріально-технічної бази. Найбільші втрати понесли ДОТ.

Проте в останні роки спостерігається пожвавлення рекреаційного будівництва в області. Пикладами тому можуть бути створення висококласних комплексів відпочинку «Елат» (с. Мартова, Печенізького р-ну), «Карнавал» (с. Коропове, Зміївського р-ну), будівництво гірськолоижних трас з підйомниками в с. Васищево та с. Високий (Харківського р-ну), обладнання численних рекреаційних пляжних зон біля штучних водойм поблизу міста Харкова, поява в місті Харкові двох критих аквапарків («Волна» і «Джунглі» -найбільший критий аквапарк на території України) та інших обєктів.

Для аналізу формування і розвитку РРС Харківського регіону нами були зроблені часові зрізи, які фіксували певні зміни за період з 1930 по 1990 р.р. і дозволили виявити територіальну неоднорідність процесу формування рекреаційного господарства регіону.

Фіксувалося в основному виникнення підприємств тривалого відпочинку (баз відпочинку, будинків відпочинку, ДОТ). Роль садових товариств стала зростати лише наприкінці 80-х р.р. і нами не розглядалась. Наявна статистична інформація дозволила провести детальний аналіз розвитку РРС регіону.

Після створення в 60-х рр. Печенізького водосховища розпочалося його активне освоєння, яке триває і до теперішнього часу. Спочатку 70-х рр. з

покращенням і розширенням транспортної доступності намітилося освоєння ділянки Сів. Дінця від м. Зміїв до м. Ізюм.

Практично в той самий час спостерігалося формування рекреаційних підприємств в районі р. Оскіл і Червонооскільського водосховища. На цей час будівництво організованих закладів відпочинку поблизу міста Харків практично припинилось і уступило місце дачній рекреаційній забудові практично у всіх напрямках.

Аналіз часових зрізів дозволяє виділити наступні регіональні особливості формування РРС Харківського регіону:

Форма ареалів знову виникаючих рекреаційних систем обумовлена нерівномірністю розподілу природних рекреаційних ресурсів; головним чином, водних об' єктів, так як більшість РРС області (включаючи Краснокутську і Харківську) розташовано вздовж течії 2-х найзначніших рік області Сів. Дінець - 5 зон і Оскіл - 1, але обидві ріки протікають, головним чином, в її східній і південно-східній частинах, що веде до нерівномірності розподілу рекреаційного потенціалу і відповідно - потоку відпочиваючих.

Значного розвитку отримують лише ті РРС, які характеризуються наявністю:

-значної кількості споживачів рекреаційних послуг;

-перетином транспортних магістралей і часом доступності місця відпочинку на рівні 1,5-2,0 години;

-значних, сприятливих для проведення якнайбільшої кількості видів відпочинку, водних об' єктів. До таких слід віднести Харківську, а також Печенізьку, Зміївську і Чугуївську РРС.

Якщо проаналізувати за співвідношенням цих критеріїв інші РРС, то можна зауважити що, наприклад, Краснокутська РРС знаходиться в сприятливій транспортній доступності від найкрупнішого споживача м. Харкова, але не отримала належного розвитку в зв' язку з відсутністю водних об' єктів, придатних    для    організації    масового    відпочинку. Червонооскільська,

Балаклійська і Ізюмська РРС навпаки, маючи значний потенціал водних ресурсів, знаходяться у порівняно несприятливих в часовому розумінні умовах транспортної доступності і тому частіше використовуються місцевим населенням та приїжджими рекреантами з сусідніх областей ніж жителями Харківської агломерації.

3.         Рекреаційне освоєння області за період, що аналізується, велося в двох
напрямках: від міста Харкова (відцентровий напрямок) і від кордону області до
м. Харків (доцентровий напрямок). Наявність цих двох протилежних напрямків
рекреаційного освоєння пояснюється територіальною орієнтацією рекреаційних
установ. В межах області розміщуються рекреаційні установи, які найменш
доступні і задовольняють потреби жителів сусідніх регіонів. Саме з цим
пов' язаний доцентровий напрямок в рекреаційному освоєнні території
переферійних по відношенню до Харкова районів. Суб'єктами освоєння
Південної частини Червонооскільської і Ізюмської РРС виступали промислові
підприємства Луганщини і Донеччини. Це обумовлюється вищою якістю і
комфортністю природних рекреаційних ресурсів Харківської області, у
порівнянні з їх власними територіями.

4.         Найзначнішим ядром рекреації в області, на основі якого потім утворилися
крупні РРС є Харківське (50-60-х рр.). Воно утворилося за рахунок
концентрації відомчих ДОТ, санаторіїв-профілакторіїв, будинків відпочинку.
Друге ядро виглядає як смуга, що займає значну площу прибережних територій
р. Сів. Донець. Воно формувалось в 60-70-х рр. завдяки активному
транспортному освоєнню території. До нього можна віднести головний і
найрозвиненіший центр, що обіймає обидва береги Сів. Дінця поблизу м. Зміїв.
Третє ядро на Південному кордоні області це - південна частина
Червонооскільського водосховища, тут виникли будинки і бази відпочинку,
орієнтовані як на приїжджих із сусідніх областей рекреантів, так і на місцеве
населення. У 1965-1980 рр. створено Старосалтівське рекреаційне ядро, яке
розпочало активно формуватися вздовж обох берегів Печенізького
водосховища.

Аналіз наведених даних свідчить, що процес рекреаційного освоєння області має певні і часові і просторові особливості, обумовлені перш за все нерівномірністю розподілу як природних рекреаційних ресурсів (приклад створення Печенізького водосховища і поява нового ядра рекреації), так і інфраструктурних ресурсів освоєння південно-східної частини області. Поступове створення розвинутої мережі залізничних і автошляхів обумовило розвиток декількох регіональних рекреаційних систем (РРС) по берегам Сів. Дінця (рис. 3.3.1).

Таким чином на теперішній час в області вже сформовані певні РРС.

2. Регіональні рекреаційні системи Харківщини

РРС визначають як природно-соціально-економічну систему, яка складається з ряду взаємопов' язаних підсистем і характеризується функціональною (стан підсистем визначається функцією системи в цілому) і територіальною цілісністю. Іншими словами поняття РРС за складом аналогічне загальновживаному поняттю територіальна рекреаційна система (ТРС), але має додаткову вказівку на її визначену територіальну належність -певний регіон. РРС має ті ж самі властивості, що і ТРС, але виражені в різному ступені. РРС можна розглядати як ТРС більш низького рангу. Формування такого роду систем відбувається на базі визначених здебільшого природних і історико-культурних ресурсів, в залежності від їх обсягу і характеру концентрації, тому існують територіальні відмінності, які неминуче мають регіональну своєрідність і обумовлюють, таким чином, появу РРС.


Всі елементи РРС об' єднуються заради забезпечення виробництва і споживання рекреаційних послуг, які в кінцевому результаті виражаються у задоволенні рекреаційних потреб суспільства.

Класичні уявлення про склад ТРС ґрунтуються на об'єднанні технічного, обслуговуючого, управлінського блоків, природних і культурних комплексів та групи відпочиваючих, об' єднаних між собою різноманітними зв' язками і приймається нами для даного дослідження.

Якщо поглиблювати розгляд окремих підсистем РРС, то слід зауважити, що до складу технічного блоку входить більша частина інфраструктурних ресурсів; до обслуговуючого блоку (блоку обслуговуючого персоналу) -трудові ресурси, зайняті в роботі туристських підприємств (туристські фірми, агенції, бюро подорожей і екскурсій і т. ін.), підприємств, які надають послуги по розміщенню (санаторно-лікувальні, оздоровчі заклади та ДОТ), підприємства сфери розваг та видовищні установи (театри, музеї, виставочні центри, кіноконцертні зали, клуби і т. ін.), тобто ті трудові ресурси, які безпосередньо задіяні в рекреаційному обслуговуванні. Управлінський блок включає органи управління і контролю за туристською діяльністю в регіоні і представлений цілою низкою відомчих установ. Природні і культурні комплекси включають ресурси трьох блоків: природного, природно-антропогенного та історико-культурного. Групи відпочиваючих - це екскурсанти і туристи, які користуються рекреаційними послугами. Так, на території Харківської області виділяються вісім РРС: 1. Краснокутська; 2. Харківська; 3. Печенізька; 4. Чугуївська; 5. Зміївська, 6. Балаклійська; 7. Ізюмська; 8. Червонооскільська, (рис. 3.3.2).

Особливості і властивості кожної РРС Харкіської області харакетризує таблиця 1.

Надпись:
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Надпись: Природних вод річки
водосховища, озера
Біологічні
лісові
Бальнеологічні джерела мінеральних вод
Природно-антропогенні Національний природний парк Регіональний ландшафтний парк Заказники Історико-культурні Археологічні Архітектурні Біографо-соціальні
—        межі РРС

Краснокутська

Харківська

Печенізька

Чугуївська

Зміївська

Балаклійська

Ізюмська

Червонооскільська
.-          лінія маршруту

Краснокутське кільце

Печенізько-Чугуївське кільце

Ізюмсько-Святогірське кільце

Е) Кампус

Рекреаційні ресурси

Інфраструктурні

Шляхі сполучення — Залізниці

-   Головні автомобільні шляхи

Заклади раїмішешія

♦          рекреаційні заклади санаторного типу

■   рекреаційні заклади

оздоровчого типу ▲   дитячі оздоровчі

табори

•           готелі

Видовищні установи fl музеї Т театри

Рис. 3.3.2 - Регіональні рекреаційні системи Харьковської області

Медичне профілювання РРС Харківської області

Територія Харківської області характеризується різноманітним поєднанням природних умов і типів ландшафтів, які складають великі потенційні можливості для широкого розвитку лікувального і оздоровчого відпочинку. Сприятливий клімат всієї території області дозволяє широко використовувати кліматотерапію як один з основних методів лікування та профілактики хвороб, специфічних для індустріальної цивілізації. Вплив клімату на життєві процеси здійснюється через погоду, яка діє на фізіологічні системи людського організму всією сукупністю своїх властивостей, визначаючи її стан і самопочуття. Людина в кожний конкретний момент знаходиться під одночасним впливом багатьох геофізичних (сонячна радіація, земний магнетизм, тощо) і метеорологічних (температура, вологість повітря, швидкість вітру тощо) величин. Механізм їхньої дії по різному впливає на органи і системи людського організму в цілому, при різноманітному поєднанні цих елементів, в різний час доби чи року та в різноманітних ландшафтних умовах. Таким чином, клімат з успіхом широко використовують на будь-якому курорті як основний лікувальний чи оздоровчий фактор.

В зв'язку з різкими змінами геофізичних і метеорологічних факторів, у хворих з різноманітними хронічними патологіями, інколи навіть у практично здорових людей, можуть виникати метеотропні реакції, які проявляються у значному погіршенні стану чи різкому загостренні захворювання на певний час. При зміні погодно-синоптичих ситуацій метеотропні реакції організму зникають. Це свідчить про високу чутливість людського організму до зміни геофізичних і метеорологічних умов. На основі цієї властивості організму людини базується кліматолікування, яке обґрунтовується безпосереднім впливом кліматичних умов на здоров'я, коли за допомогою кліматичних чинників відновлюються зрушені фізіологічні функції організму. Досвід кліматолікування на багатьох курортах світу свідчить, що через дію

кліматичних чинників підвищується стійкість людського організму до зовнішнього середовища в цілому. На рівні функціонування всіх систем: системи термоадаптації - при аеротерапії, симпатико-адреналової нейрогуморальної регуляції - при геліотерапії, системи спряженого функціонування і тренування органів кровотворення, дихання, руху і терморегуляції - при таласотерапії з морськими купаннями. Ефект кліматотерапії, як стимулюючого лікування, буде залежати від кліматичних факторів, характерних для певної місцевості.


Як висновок, враховуючи тривалість комфортних періодів, наявність мінеральних лікувальних джерел, різні погодні умови і неоднакову частоту несприятливих метеорологічних явищ у відповідності до рекомендацій Ялтинського НДІ фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. Сєченова, на території Харківської області намічено медичне профілювання виділених РРС (Табл. 3.3.1). В комплексі кліматолікування на Харківщині з успіхом можна застосовувати аеротерапію - вплив відкритого свіжого повітря на організм людини, геліотерапію - сонячне опромінювання в усі сезони року, використовуючи майже всі їх види: як довготривале перебування (включаючи сон) на відкритих верандах, балконах в спеціальних кліматопавільонах в денний і нічний час, так і прийом повітряних і сонячних ванн.



 

 

 

28,5

 

 

 

 

 

Обєкти ПЗФ

5     - всі

4 в т. ч.

6    в   т. ч.

12 в т.ч.

8 в т.ч.

11 в т.ч.

3, всі

3, всі

 

місцевого

НІНІ

РЛП

3 парки-памятки

РЛП

Памятка

місцевого

місцевого

 

значення

«Гомільшанські

«Ізюмська

садово-паркового

«Печенізьке

природи

значення

значення

 

 

ліси»

лука»

мистецтва:

Старомерчинський,

Шарівський,

Наталіївський

та

Краснокутський дендропарк Планується створення НПП «Краснокутський»

поле»

джерело

скововроди

та

дендропарк

Аграрного

університету

 

 

Кількість

42

9

10

19

11

29

14

16

мінеральних

 

 

 

 

 

 

 

 

джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

Архітектурні

3/2

1/3

1/5

6/2

11/4

3/12

6/4

16/6

памятники:

 

 

 

 

 

 

 

 

споруди

 

 

 

 

 

 

 

 

загального

 

 

 

 

 

 

 

 

використання/

 

 

 

 

 

 

 

 

сакральні

 

 

 

 

 

 

 

 

споруди

 

 

 

 

 

 

 

 

Крупні

м. Балаклея,

м. Зміїв,

м. Ізюм,

м. Богодухів,

м. Вовчанськ,

м. Люботин,

Смт

м. Чугуїв,

туристські

с. Мілова,

с. Соколове,

с. Камянка,

с. Кручик,

с.

м.Мерефа,

Борова,

с. Кочеток

центри

с. Савинці,

с. Гайдари,

с.

с. Шарівка,

Верх. Салтів,

с.Хорошеве,

м.

 

 

с.

с. Таранівка,

Червоний

смт. Краснокутськ,

с. Печеніги

с.Бабаї,

Купянськк

 

 

Петрівське

с.Коропове

оскіл

с. Володимирівка, с. Пархомівка, с. Литвинівка

 

с.

Покотилівка, с. Куряж

 

 

 

3. Сучасний стан розвитку туризму З пожвавленням економічного становища налагоджується і функціонування рекреаційного господарства в регіоні. Дедалі популярним стає серед жителів міста короткочасний відпочинок на уік-енд, причому не тільки в літній період. Значна частина рекреаційних закладів перейшла з відомчої належності до приватної власності, рекреаційні заклади набули статусу самостійних юридичних підприємств. Розповсюджена також практика здачи в оренду рекреаційних закладів. Значно виріс рівень послуг і матеріально-технічна база рекреаційних закладів області, що обумовлене розвитком конкуренції, підвищенням попиту на високоякісне обслуговування. Серед сприятливих моментів слід також відзначити появу в складі об'єктів ПЗФ Харківської області таких, які згідно з законодавством України, виконують рекреаційні функції. До них відносяться такі значні створені об'єкти як РЛП "Печенізьке Поле", НПП "Гомільшанські ліси" та перспективний НПП "Слобожанський". Ці об'єкти, повинні стати центрами екологічного туризму в області. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року про внесення змін до Переліку населенних пунктів, віднесених до курортів на території Харківської області до таких віднесено в Дергачівському районі - с. Березівське, в Харківському районі - с. Пісочин і с. Рай-Оленівка. Розвиток також отримав і сільський зелений туризм. В області зареєстровано 6 агоросадиб які постійно готові прийняти туристів які прагнуть відпочити в атмосфері сільського затишного життя. Серед найбільш визначних - Центр сільського зеленого туризму Дворічанського району, який пропонує цікаві різноманітні програми для дітей молодіжі і дорослих за наступними напрямами: одноденні обзорні тури, тури вихідного дня, 12-ти денний оздоровчий тур, сплави на надувних човнах по р. Оскіл, відпочинок на селі навчання народним промислам, науково-дослідні експедиції. Багато сподівань щодо активізації туристської діяльності в регіоні покладється на проведення в Україні, і в Харкові, зокрема, европейського чемпіонату з футболу Євро-2012.


На сучасному етапі, згідно з статистичними даними Державної служби туризму і курортів України, кількість підприємств які надавали туристичні послуги в області становила 164, що становить 5,4 % від загальної кількості туристичних підприємств в державі (3052), при тому що найменша кількість підприємств - 24 в Кіровоградський області і найбільша - 841 в м. Києві, середне значення по Україні становить - 113. Кількість обслугованих туристів в Харківській області в 2006 році становила 110565 осіб ( 3,0 %), (для порівняння в 2000 р. вона становила 74,3 тис. осіб). За цим показником регіон займає 8 місце, його випереджають: м. Київ, АР Крим, Івано-Франківська обл., м. Севастополь, Одеська, Донецька, Дніпропетровська обл.; середне значення показника по країні становить - 138341 особи, (3,7 %), максимальне - 1498794 осіб (40,1%) - м. Київ, мінімальне 8664 особи (0,2%) - Київська обл. Співвідношення вїзних вїзних і внутрішніх туристів показано на рис. 3.3.3.

Кількість обслугованих осіб по категоріям туристів в 2006 році складає: туристи, охоплені внутрішнім туризмом - 54 %; вїзні (іноземні) туристи - 8 %; туристи - громадяни України, які виїжджають за кордон - 38 %. (Для порівняня кількість обслугованих осіб по категоріям туристів в 2000 році виглядала наступним чином: туристи, охоплені внутрішнім туризмом - 81,8%, вїзні іноземні туристи - 10,1%, туристи - громадяни України, які виїжджають за

кордон - 8,1%). З наведених даних бачимо, що в області спостерігаються недостатьо сприятливі тенденції щодо розподілу туристичного потоку: так, за 7 років кількість внутрішніх туристів зменшилась на 21 %, за рахунок збільшення кількості виїзних туристів на 30 %, проте, кількість іноземців які відвідують область практично не змінилася і залишається вже багато років поспіль на позначці 8 %. Якщо проаналізувати показники туристичного потоку 2006 року в розрізі регіонів України, то побачимо, що по кількості вїзних туристів Харківщина займає 8 місце (їй передують: м.Київ, АР Крим, м. Севастопіль, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Закарпатська обл.). По кількості виїзних туристів рейтинг області знаходиться на позначці 3. За цим показником Харківщину випереджають м. Київ і Донецька обл. (відповідно 1 і 2 місця). По кількості внутрішніх туристів область стоїть на 8 місці, за цим показником її в рейтинговій послідовності випереджають наступні регіони: м. Київ, Івано-Франківська обл., АР Крим, Дніпропетровська, Донецька обл., м.Севастопіль, Запорізька обл.

Розподіл туристів за метою подорожі свідчить про те, що Харківська область залишається як для іноземних, так і для внутрішніх туристів, в основному, об' єктом ділового туризму. Для іноземних громадян відсоток ділових подорожей до Харківщини становить 76%, а для громадян України -64,3% проти 24 і 33,5%, які припадають на спортивно-оздоровчий туризм і відпочинок відповідно. З метою лікування Харківську область відвідують 2,2% внутрішніх туристів, прибувших на територію області. Дані статистики не враховують окремо кількості харків' ян, які відпочивають в межах Харківської області, але згідно з даними соціологічного опитування 43% жителів області кожного тижня виїжджають за межи міст постійного проживання в літній період і 7% - в зимовий. Слід зазначити, що ці відсотки в сільській місцевості значно нижче ніж для міських жителів.

Основні фінансово-економічні показники галузі наступні: обсяг наданих туристичних послуг в регіоні становить 76 103 тис. грн. (11 297 тис. грн. в 2000 році). Частка області в загальнодержавному показнику становить 2 %.

Середне по Україні значення 140205 тис. грн (3,7%) , максимальне -2153841 тис. грн (56,9 %) для м.Київ, мінімальне 7704 тис. грн. (0,2 %) -Житомирська обл., рейтинг області за цим показником - 7. Платежі до бюджету в 2006 році становили 4172 тис. грн., що становить 3,2 % від загальнодержавного показника і відповідає 5 місту. Середне значення показника по Україні становить 4864 тис. грн. (3,7 %), мінімальне 216 тис. грн. (0,2 %) - Київська обл., максимальне 55648 тис. грн.(42,4 %) - м. Київ.

Облікова кількість працівників в галузі в Харківській області в 2006 році налічує 993 особи, що становить 4,6 % від загальної кількості працівників і відповідає 4 місцю в державі. Для порівняння максимальне значення показника 6121 (28,2 %) м. Київ, мінімальне - 97 осіб (0,4 %) -Житомирська обл.; середне значення показника знаходиться на рівні - 803 особи (3,7 %).

4. Екскурсійна діяльність

Екскурсія - методично продуманий показ визначних місць, пам'ятників історії й культури, в основі якого лежить аналіз об'єктів, що перебувають перед очами екскурсантів, а також уміла розповідь про події, пов'язані з ними.

Екскурсійна дільність розглядається в двух основних аспектах. В першому екскурсія розглядалася як частина організованого туризму, а надання екскурсійних послуг передбачається туристам уже прибулим у місце свого призначення, тобто розраховано на приїжджих туристів, час перебування яких за межами свого постійного місця проживання перевищує 24 години. У другому випадку екскурсія розглядається як форма організації культурного дозвілля, і в даному випадку екскурсійні послуги надаються в основному місцевому населенню, а тимчасові рамки їхнього проведення обмежуються проміжком від однієї академічної години до 24 годин і припускають обов'язкове повернення в місце свого постійного проживання.

Екскурсантами вважаються особи, яким надаються послуги з організації подороржей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця - екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з памятниками

культури, природи, музеями, з визначними місцями та життедіяльністю видатних осіб.

Харківщина має досить різноманітний і атрактивний екскурсійний потенціал, що дозволяє розробляти як оголядові так і практично всі тематичні напрямки екскурсій. Аналізуючи пропозиції екскусрійних підприємств області виділяється значна кількість оглядових і тематичних напрямів екскурсій. Оглядові екскусрійї проводяться здебільшого по м. Харкову і мають наступні назви: «Харків в минулому теперішньому і майбутньому», «Харків сторінки історії і сучасність», «Харкову - 350», «Харків від фортеці до столиці» та інші. Тематичні міські екскурсії проводяться по наступними напрямам: історико-краєзнавчі: «Харків давній», «Харківська давнина»; історико-археологічні «Донецьке городище»; військово-історичні: «Харків в роки Великої вітчизняної війни», «Меморіали Харкова»; архітектурно-містобудівні: «Харків архітектурний», «Архітектурна спадщина О.М. Бекетова в Харкові»; літературні: «Харків літературний»; еколого-природознавчі: «Харків ботанічний», «За здоровий спосіб життя», «Сади і парки Харкова», «Харків -любителям природи», «Декоративне каміння в оздобленні Харкова»; релігієзнавчі: «Харків православний», «Храми Харкова», «Три світові релігії в Харкові»; мистецтвознавчі: «Харків театральний», «Харків художній». Крім того, проводяться тематичні екскурсії: «Харків транспортний», «Харків протипожежний», значна кількість екскурсій поєднується з відвіданням численних музеїв.

Позаміські екскурсії проходять по наступним тематичним напрямам: історичні: «Історико-археологічний музей «Верхній Салтів»», «Коробів Хутір», «Історична спадщина м. Зміїв», «Бойовими дорогами Харківщини (с.Соколово-с.Таранівка)»; літературно-біографічні «По місцям життя і діяльності Г.С. Сковороди»; еколого-природознавчі: «Страусина ферма», «Краснокутський дендропарк», «РЛП Печенізьке поле»; архітектурні: «Садибно-паркові ансамблі Харківщини»; релігієзнавчі: «Борисоглебський жіночий монастир»; мистецькознавчі: «Чугуїв - батьківщина І.Ю.Рєпіна», «Історіко-художній музей

в с. Пархомівка», «А. С. Макаренко «Педагогічна поема»; виробничі: «Мерфянський стекольний завод», «Будянський фарфоро-фаянсовий завод», «Кочетоцький музей води». Значна кількість екскурсійних маршрутів прокладена за межи області і охоплює території Донецької області - м. Святогірськ та м. Соледар;. Полтавської обл. - с. Опошня, с. Гоголево, с. Диканька, м. Полтава; Запорізької обл. - відвідання острову Хортиця та багато інших.

Зараз налічується близько 20 підприємств які займаються наданням ексурсійних послуг. Аналізуючи їх діяність слід зазначити що вони групуються по трьом типам: 1- підприємства обмеженого вибору, на яких надаються до 10 екскурсійних маршрутів (24 % підприємств); 2 - підприємства достатнього вибору на яких пропонується пакет від 11 до 20 екскурсій (41 % підприємств); 3 - підприємства широкого вибору, які пропонують понад 21 екскурсійну тему (35 %). Найпотужнішими підприємствами є: «Харківське бюро подорожей та екскурсій», «Харківська обласна станція юних туристів», «Круїз», «Еталон», «Тур-сервис», «Мир-сервис» та ініші. Найбільш популярні (часто пропоновані споживачам) екскурсії наявні в пакеті пропозицій практичного кожного підприємства є: «Оглядова екскурсія по Харкову»; «Святогірська Свято-Успенська Лавра»; «Храми Харкова»; «Чугуїв - батьківщина І.Ю. Рєпіна»; «Харків у роки Великої Вітчизняної Війни».

В Харківський області в 2006 році було обслуговано 46768 екскурсантів, що дорівнює частці 2,6 % від загальнї чисельності екскрсантів в державі (1768790 осіб) і відповідає 8 місцю в загальному рейтингу регіонів. За цим показником область випереджають АР Крим, м. Київ, м. Севастопіль, Львівська, Запорізька, Одеська, Закарпатська обл. Для порівняння в 2000 р. в екскурсіях взяло участь 20,6 тис. осіб. В основному контингент екскурсантів це діти віком до 14 років, підлітки та молодь. Незначний обсяг екскурсій визваний низькою рентабельністю місцевих подорожей і, таким чином, незацікавленістю комерційних туристських підприємств в їх організації. Крім цього, значно знижує атрактивність місцевих історико-культурних ресурсів їх сучасний стан,

стан автошляхів та відсутність необхідних об'єктів інфраструктури на маршрутах.

Слід також зазначити, що значний екскурсійний потенціал в області становлять музеї, театри, зоопарк, цирк. Так, кількість професійних театрів в області - 6. В 2006 р. в області налічувалось 25 діючих музеїв і 4 філії, крім того працюють 80 самодіяльних музеїв, що не є юридичними установами. 5. Діяльність санаторно-курортних (оздоровчих) закладів Санаторії і пансіонати з лікуванням - це лікуввально-профілактичні закалади, що обладнані ліжками інадають хворим на певний час реабілітаційне лікування, головним чином, нна основі цілющих властивостей природних фактоторів.

Будинки, пансіонати , бази та інші заклади відпочинку- це закалади, що призначені для відпочинку населення, в яких відпочивають протягом певного терміну, розміщуються і харчуються, або тільки розміщуються. Такі закалади діють або протягом цілого року (цілорічні) або протягом сезону (сезонні).

Дитячі оздоровчі заклади - заклади створені з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок й оздоровлення, зміцнення здоровя дітей шкільного віку. Найбільш масовими є дитячі оздоровчі закалди з денним пербуваннямЮ які створюються на літній період на базі загальноосвтніх навчальних закладів. Крім тго працюють і інші оздоровчі заклади для дітей: санаторного типу позаміські, оздорови табори, табори праці і відпочинку, профільні табори.

Розвиток санаторно-курортного лікування і відпочинку в області характеризують дані кількості закладів відпочинку, які наведені у табл. 3.3.4.

Складена за даними Харківського Обласного статистичного управління. Аналіз таблиці свідчить про скорочення кількості усіх закладів відпочинку і відповідно кількості ліжок в них. Найзначніше скорочення за період аналізу досягли ДОТ, як міські, так і позаміські. Так, кількість позаміських ДОТ скоротилася в 2,4 рази, а кількість місць в них скоротилася майже в 2,2 рази. Загальна кількість дітей, які відпочивали влітку, зменшилася в 4,3 рази. Практично вдвічі скоротилася кількість баз відпочинку і кількість місць у них місць. Скорочується щорічно кількість санаторіїв-профілакторіїв і санаторіїв та пансіонатів з лікуванням. Стабілізувалося в останні роки лише кількість будинків і пансіонатів відпочинку, а кількість місць в них навіть зросла.

В 2006 році згідно з даними Держкомстату України в області оздоровлено 71862 особи, частка області становить 2,22 %, з них оздоровлені протягом тривалого часу 56 520 осіб, з них іноземці - 879. Кількість закладів тривалого та короткочасного перебування становить 99, частка області 3,04%. У тому числі 15 санторіїв, 6 з яких ндля хворих на туберкульоз, 10 санторіїв-профілакторіїв, 1 будинок відпочинку, 3 пансіонати відпочинку, 53 бази відпочинку та інші залади відпчинку. Кількість закалдів що не працювали - 29. Загальна місткість всіх закладів - 13 575 місць. Кількість оздоровлених в середньому на один заклад дорівнює - 571 особу. Середньооблікова кількість працівників - 3187 осіб.

В цілому можна відмітити, що в розвитку туризму і рекреації в області присутні як негативні тенденції так і ряд позитивних змін. Негативні тенденції (зменшення внутрішнього туристського потоку, стагнація вїзного іноземного потоку, скорочення кількості рекреаційних закладів в області) викликані, насамперед, загальними економічними умовами в державі, а також рядом місцевих причин:

зниженням чисельності населення в області;

зниженням доходів сімей і відповідно затрат на відпочинок в загальному споживчому кошику.

-           наявність  в  Харківській  області  значної  кількості туристських підприємств, які постійно пропонують туристські послуги поза межами області;

низька популярність і обізнаність населення з місцевими рекреаційними ресурсами, застаріла й непринадна матеріально-технічна база ряду рекреацйних обєктів. Стан більшості об'єктів не відповідає сучасним вимогам, в зв'язку з чим, не може бути сертифікованими за міжнародними стандартами. Таким чином, матеріально-технічна база засобів розміщення потребує реконструкції із значним підвищенням комфортності. Необхідно створення номерів різної класності, експлуатація яких розрахована на окремі групи споживачів;

-           відсутність реклами (у порівнянні з рекламою виїзної рекреації);

низький рівень обслуговування, його невідповідність отриманим послугам. Крім цього, вартість послуг цього сектора обслуговування постійно зростає.

Проте, слід відзначити і позитивні зрушення і фактори які сприяють функціонуванню рекреаційно-туристської галузі:

-           розробка і виконання Регіональної комплексної програми розвитку туризму в Харківській області до 2010 року;

-           розбудова готельного господарства: так за останні роки в місті Харкові зявився ряд ввисокомфортабельних готелів: «Чичиков», «COSMOPOLIT DE LUXE», «SUN LIGHT HOTEL», «Ахтамар» і ін., постійно оновлється номерний фонд готельної мрежі міста та обласних центрів.

Виникнення нових музеїв, театрів,

Розвиток виставкової діяльності, фестивалів.

ЛІТЕРАТУРА

Астахова О.В. , Крупа Т. М. Ми - харків'яни, нам є чим пишатися! - Харків:"Торсінг", 2003. -176 с.

Бородулин В.Г., Лурье А.И., Саппа Н.Н. Харьковщина туристская. - Х.: Прапор, 1988. - 243 с.

Дикань А .П. Герои Харьковщины. - Х.: "Харьков", 1997. - 351 с.

Зайцев Б. П., Скирта В.В., Воропаєва В. В., Марченко О. С., Скирта І. М. Історія рідного краю (Харківщинознавство). І частина: Навчальний посібник. - Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. - 88 с.

Зайцев Б. П., Скирта В. В., Воропаєва В. В., Марченко О. С., Скирта І. М. Історія рідного краю (Харківщинознавство). ІІ частина: Навчальний посібник. - Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2002. - 180 с.

Зеленин С. М., Бондарович И. М. Туристскими тропами по Харьковщине. - Х.: Прапор, 1967. - 135 с.

История городов и сел Украинской ССР. Харьковская область / Н.А. Сероштан, А.И.Бурик, Н.А.Воеводин и др. К.: УСЭ, 1976. - 721 с.

Кеворкян К. Е. 100 знаменитых харьковчан. - Х.: Фактор, 2004. - 386 с.

Климов А.В. Создание рекреационной индустрии Харьковской области // Регион. - 1997. -№4. - С. 80-85.

Клімов О.В., Волкова І. Концепція обласної програми розвитку рекреаційної діяльності в Харківській області // Регіон. - 1997. - № 5-6. - С. 74-75.

Курорти та місця відпочинку на Харківщині: Збірник статей. - Х.: Книжвидав, 1959. - 91 с.

Кушнарьов Є. П. 100 кроків Харківською землею. - Харків: Фоліо, 2004. - 351 с.

Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков от крепости до столицы: Заметки о старом городе . - Х.: Фолио, 2001. - 335 с.

Лукомский Г.К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. - Х.: Райдер, 2001. - 240 с.

Орленко И. А. Туристу о Харькове: Путеводитель. - Х.: 1986. - 167 с.

Памятники истории и культуры Харьковской области: Библиографический указатель / Харьк.гос. науч. б-ка им. В.Г. Короленко; Составители В.Г. Аветчина и др. - Харьков: Б.И., 1985. - 160 с.

Поколодна М. М. Визначення ресурсно-рекреаційного актуалу Харківського регіону. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон - 2003: стратегія оптимального розвитку" (25-22 квітня 2003 року, м. Харків). - Х.: РВВ Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 76-77.

Поколодна М.М. Рекреаційні кліматичні ресурси Харківської області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № 604. Геологія -Географія - Екологія, 2003. - С. 46 - 53.

Поколодна М.М. Рекреаційні ресурси Харківської області, їх гоеграфічна характеристика та раціональне використання: Дис. канд. геогр. наук.: 11.00.11- Симферополь, 2003. - 214 с.

Поколодна М.М. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду Харківської області // Зб. наук. праць Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна присвячено актуальним проблемам неоекології. Людина і довкілля. Проблеми неоекології. - 2002. - № 3. - С. 75-80.

Поколодна М. М. Регіональні особливості використання рекреаційних лісів // Вісн. Харк. ін-ту соціального прогресу. Сер. Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес. - 2002. - Вип.1

(2). - С. 63-70.

Поколодна М. Н. Оценка климатических условий Харьковской области для целей рекреации // География и окружающая среда: Материалы Международной конференции молодых географов. - Белгород : Изд-во Бел.ГУ. - 2002. - С. 9-11.

Поколодна М.М. Долуда В.О. Методика та результати проведення соціо-геоекологічного дослідження рекреаційних територій Харківської області // Вісн. Харк. нац. ун-ту. Сер. "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова". Ч.ІІ. - Х.: "Основа", 2002. - № 551. - С. 203-208.

Поколодная М.Н., Телюра Н.А. Рекреационный потенциал и экологическое состояние харьковских рек // Вестн. Харьк. нац. ун-та. Сер. Геология - география - экология. - Х.: "Основа", 1999. - № 455. - С. 156-158.

Прокопенко І.Ф. Рідний край: [Навчальний посібник з народознавства]. - Х.: Основа, 1993. -582 с.

Регіональна комплексна програма соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 року. - Харків, 1999. - 115 с.

Саппа Н. Н. Харьковщина заповедная: Путеводитель. - Х.: Прапор, 1987. - 118 с.

Строков Л. М. Где отдохнуть в выходной день. - Х.: Харьковское книжное издательство, 1961.

47 с.

Туризм в Україні - 2001. Статистичний бюлетень. - Київ, 2000. - 45 с.

Україна у цифрах у 2001 році: Короткий статистичний довідник. Держкомстат. України / За ред. О. Г. Осауленко. - К.: Техника, 2002. - 262 с.

Фізична географія Харківської області: Навчальний посібник / О.О.Жемеров, Н.І. Мачача, І.Ю.Лєкарєва, В.Г. Космачив/ За ред. О.О.Жемерова. - Х.: ХДУ, 1993. - 96 с.

Харківська область в 2000 році (статистичний щорічник). - Х.: Держкомстат України, 2001. -

483 с.

Харьковская область. Природа и хозяйство. Материалы Харьковского отдела Географического общества Украины. Выпуск VIII. - Х.: Изд-во ХГУ, 1971. - 248 c.

Харьковская область / А.П. Голиков, А.Л. Сидоренко и др. / Под. ред. А.П. Голикова, А.Л. Сидоренко. - Х.: РИП "Оригинал", 1993.- 128 с.

Харьковская область: природа, население, хазяйство .- 2-е изд., перераб. и доп. / А.П. Голиков, А.Л. Сидоренко и др. / Под. ред. А.П. Голикова, А.Л. Сидоренко. - Х.: "Бизнес Информ", 1997.

288 c.

Харьковская область. Карта України 1: 200 000. ВКФ ТС ВС Україні, 1999.

Харьковская область. Туристская карта. 1: 400 000. ПКО "Картография" ГУГК, 1984..

Карта охотничих угодий Харьковской области. 1:550 000. АО "СПАЭРО Плюс" 2000.

Экологическая карта Харьковской области.1:300 000. НПП «Картографія» Укр НЦОВ. 1995.

Реки Украины. Выпуск 1. Сев. Донец. 1:200 000 и 1:500 000. ГУГК СССР. 1991.

Реки Украины. Выпуск 2. Сев. Донец и Оскол 1:200 000 и

1:500 000. ГУГК СССР. 1991.

Екологічний атлас Харківської області. - Х.: Моноап-Майдан, 2001. - 80 с.

Атлас Харківської області. Укргеодезкартографія, 1993. - Україна. Природне середовище і людина. Серія карт. 1: 6 000 000.Київ, 1993.

www.kharkivoda.gov.ua - Сайт обласної державної адміністрації.

www.heritage.com.ua Українська спадщина (Історико-культурна спадщина України: пам'ятники історії, мистецтво, архітектура. Портал Науково-дослідного інституту пам'ятко-охоронних досліджень)

www.ukrmuseum.org.ua Музейний простір України

www.tourism.gov.ua - Офіційний сайт державної служби туризму і курортів України.

http: // www/ greentour.com.ua Туризм сільський зелений в Україні. Особливості організації.

CD «Харьков. Золотые страницы 2005» Электронная версия справочника «Харьков. Золотые страницы 2005»

http://www.all-kharkov.com.ua