3.5. Створення малих готелів як фактору розвитку Харківського регіону

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

Рябєв Антон Анатолійович, ас. кафедри туризму і готельного господарства, Харківської національної академії міського господарства

У кінці 20 століття туризм став повністю міжнародним і інтернаціональним, перетворившись на індустрію, що приносить практично такий же прибуток, що і реалізація нафти і нафтопродуктів.

Початок 21 століття не став виключенням, так за даними Всесвітньої туристської організації (ВТО) в 2001 р. число мандрівників досягло 698 млн. чоловік, а надходження від туризму склали більше 476 млрд. дол. США[19]. Багато в чому розвитку туризму сприяли два взаємообумовлені фактори: з одного боку, щоб отримати велику вигоду, збільшити прибутковість туристського підприємства, фірми розширюють географію подорожей по всьому світу; але з іншого боку, щоб бути рентабельним, туристський бізнес повинен інвестуватися на національному і міжнародному рівнях.

Наочним прикладом взаємообумовленості цих двох факторів може служити круїзний бізнес. Круїзи здійснюються морями і океанами, тобто між країнами будучи по суті міжнародними поїздками. Географія круїзних турів постійно розширюється (Аляска, Філіппіни, Малайзія, райони Тихого океану і т. д.)[20]. Але в той же час, щоб досягти успіху в цьому виді бізнесу, компанія повинна твердо стояти на міжнародній арені туристського ринку і мати розвинену матеріальну базу в різних країнах і регіонах. Наприклад, крупні круїзні туроператори «P & O» і «Роял Каріббеан» є саме такими компаніями («Роял Каріббеан» навіть володіє одним з островів у Карібському морі, використовуючи його для круїзних зупинок) [20].

Такі ж приклади можна привести і в сфері готельних корпорацій, і в агентсько-операторському бізнесі: «Холідей Інн», «Нур-турістік» і так далі[20].

Міжнародний ринок туризму ділиться на регіони, що мають різні рівні розвитку   й   обсяг   туристського   обслуговування.   Регіонально туризм

розвивається нерівномірно і найчастіше виділяють наступні туристські регіони: Європа, Америка, Східна Азія і район Тихого океану, Африка, Близький Схід, Південна Азія. Не можна дати чітку відповідь про непропорційність поділу світу на регіони; нерівні території даних районів не дозволяють проводити порівняльну характеристику, оскільки просто неможливо зіставити за ресурсами і розвитком такі різні частини світу. Порівняти можна тільки розвиток туристського руху. Наприклад, в останні десять років приріст туристських прибутків і зростання туризму незмінно і з великим успіхом показують регіони Близького Сходу і Південної Азії[24]. При своїй порівняно невеликій території в них досить серйозні обсяги туристського обслуговування, що викликає чималий інтерес статистиків, фахівців з туризму, маркетологів і підприємців.

Історично склалося так, що туристська індустрія зародилася в Європі, що і сьогодні є одним з найбільш відвідуваних регіонів. Окрім історичних передумов цьому сприяє також і те, що соціально-економічні умови розвитку Европи набагато кращі, ніж у країнах інших регіонів. Крім того, треба пам'ятати, що масовий розвиток туризму можливий тільки тоді, коли суспільство досягає певного рівня соціально-економічного розвитку техніки й технологій, так і рівня життя населення. В даний час інші туристські регіони розвиваються теж достатньо активно і показують високі темпи збільшення туристського потоку. Але важливо враховувати той факт, що Європейський регіон, що складається з безлічі національних регіонів, так само не однорідний за якістю й кількістю туристських послуг, що надаються не дивлячись на наявність хорошого рекреаційного потенціалу. До таких держав, з погано розвиненою туристською індустрією, можна віднести й Україну [17].

На сьогоднішній день Україна має в своєму розпорядженні багаті біологічні, кліматичні, природні, історичні, національні, культурні ресурси, що, без сумніву є привабливими для задоволення різних потреб туристів. Як два основні фактори розвитку в Україні туристичної індустрії можна виділити:

Природний потенціал - рекреаційні й лікувальні можливості; ландшафт: узбережжя Чорного й Азовського морів, річкові й озерні пляжі, гірські й гірськолижні бази в Криму й Карпатах, лікувальні курорти і санаторії, джерела мінеральних вод, лісопаркові й лісостепові зони і т.д.

Національна культурно-історична спадщина, знайомство з якою має велике пізнавальне значення.

Для успішної реалізації програми розвитку туризму в Україні й підвищення його економічної ефективності насамперед необхідна розвинена матеріально-технічна база з широко-розвиненою туристичною інфраструктурою. Особливо важливо це для регіонів.

Туризм надає великий вплив на розвиток соціально-економічної інфраструктури регіонів. Наприклад, цей ефект може бути виражений у зменшенні міграції місцевого населення рекреаційних зон у крупні міста та промислові центри, оскільки за рахунок розвитку туризму з'являються нові робочі місця, зміцнюються позиції малого й середнього бізнесу, розвиваються різноманітні зв'язки, транспортні й телекомунікаційні мережі, підвищується культура й письменність місцевого населення і т. д.

Візьмемо для прикладу Харківський регіон, що знаходиться на кордоні з Росією. Для матеріально-технічної бази туріндустрії Харківського регіону характерна недостатня кількість, низька якість або повна відсутність готельних комплексів, мотелів, туристичних баз, кемпінгів, зручних високошвидкісних автодоріг, аеропорту з високою пропускною спроможністю, інформаційного забезпечення, висококваліфікованих кадрів для роботи в сфері туріндустрії.

Для залучення додаткових туристських потоків Харківському регіону необхідно створити для туристів якнайкращі умови відпочинку й подорожей, щоб туристи відчували себе, «як вдома». За створення таких умов відповідають підприємства гостинності - готельні підприємства, що є основою будь-якого туристського продукту. Розміщення завжди входить у пакет послуг, якими б не були подорож або відпочинок. Так же влаштована людина, що раз на добу вона повинна відпочивати, повинна мати нічліг у місці перебування. Ці основні

послуги й надають готельні підприємства різного типу і рівня обслуговування. Тому наявність готельних підприємств у тому або іншому регіоні, туристському центрі значно впливає на можливості прийому туристів. Крім того, рівень і стандарти готельного обслуговування в значній мірі роблять вплив на стандарти обслуговування туристів у цілому. Основними готельними підприємствами зазвичай є готелі (підприємства, що надають людям, які знаходяться зовні удома, комплекс послуг найважливішими серед яких комплексоутворюючи - є в рівній мірі послуги розміщення і харчування).

До основних тенденцій розвитку підприємств індустрії гостинності, що оформили достатньо чітко тільки в останні десятиліття можна віднести наступні:

поглиблення спеціалізації готельної і ресторанної пропозиції;

утворення міжнародних готельних і ресторанних мереж;

розвиток мережі малих підприємств;

впровадження в індустрію гостинності нових комп'ютерних технологій [23].

Останнім часом разом з традиційними готелями і ресторанами почали з'являтися спеціалізовані підприємства зі скороченим набором послуг і блюд, орієнтовані на обслуговування представників певного сегменту туристського ринку.

Поглиблення спеціалізації підприємств гостинності взаємозв'язані з такою важливою тенденцією, як утворення міжнародних ланцюгів, які грають величезну роль у розробці й просуванні високих стандартів обслуговування. Як і багато інших тенденцій, утворення готельних ланцюгів отримало свій розвиток у світі.

Окрім готельних ланцюгів на світовому турринку активно функціонують і специфічні об'єднання, основна мета яких - об'єднати кращих представників готельного бізнесу.

Постійно зростаюча кількість готельних ланцюгів, їх злиття й об'єднання створюють помилкову думку про збільшення різноманіття пропозиції і відпочинку.   Проте   на   практиці   спостерігається   зворотна тенденція:

розповсюдження ланцюгів (із-за деякої знеособленості, стандартизованого обслуговування) не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів, що і готує базу для розвитку малих незалежних готелів, що роблять ставку на унікальність і неповторність. Саме такі готелі фахівці вважали за прототипи готелів 21 століття: комфортабельні, побудовані в неповторному стилі, властивому певному регіону і пропонуючі послуги за помірну ціну, що мають все необхідне для роботи й відпочинку, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поряд) або з ним, де клієнти можуть отримати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є основним інструментом ринкової регіональної політики[15].

Як показує практика, малі готелі в своїй більшості - це незалежні готелі, що знаходяться у вільному володінні, розпорядженні й користуванні володаря, одержуючого прибуток від такої власності. Наявність договірних зобов'язань з іншими компаніями в питаннях управління і використанні чужого знаку обслуговування не спричиняє за собою зміни статусу підприємства, як незалежного по відношенню до інших суб'єктів ринкових стосунків.

За останні декілька років малі готелі стали лідером спеціалізованих програм і маркетингових досліджень. Що ж це за категорія готелів і з чим пов'язана їх популярність? На сьогоднішній день не існує строго певних міжнародних або національних норм, що класифікують засоби розміщення за їх обсягом. На практиці прийнято ділення готелів на чотири великі категорії: малі готелі (до 150 номерів), середні (від 151 до 300 номерів), великі (від 301 до 600 номерів) і готелі-гіганти (понад 600 номерів)[16].

Треба відмітити, що залежно від країни, цифри в дужках, вказуючи на розмір готелів, можуть істотно розрізнятися. Європа з її тісними межами і скромними розмірами виявляє разючий контраст з гігантоманією США, де нікого не здивують готелі на декілька тисяч номерів, що тісняться на побережжі Майамі, у Флоріді або в Лас-Вегасі[16].

Європейський, у т.ч. й український малий готель має, як правило, не більше 50 номерів, тоді як її американський аналог на 150 номерів теж

вважається за зовсім невеликий заклад. У загальній масі готелів, що функціонують на сьогоднішній день, малі займають дуже скромне місце. При цьому велика частина малих готелів діє на території Кримського півострова, часто на не легальній основі. Причиною нелегальної діяльності є недосконалість, зокрема податкового законодавства [11].

Інтерес до малих форм організації готельного бізнесу виявляється не тільки в Україні. Так у Германії малі готелі (Gasthaus - з нем. гостиний будинок), що знаходяться в приватному володінні достатньо розповсюджені, -розмір таких готелів не перевищує 10 двомісних номерів і як правило на першому поверсі знаходиться ресторан, що пропонує свої послуги туристам і місцевим жителям. Визначається він змінами в поведінці основних споживачів готельних послуг якими як відомо є туристи. Малі готелі легше адаптуються до кожного клієнта, створюють атмосферу «дома далеко від дому», що не виключає того, що привнесло в побут гостей регіонального колориту. Крім того, малі готелі як правило застосовують гнучкішу систему знижок й обходяться клієнтові дешевше, ніж великі готелі аналогічного класу. Все це дозволяє цим формам готельного бізнесу зайняти міцне положення на ринку різних країн, України, у тому числі і в Харківському регіоні. Таким чином, поява малих готелів - відповідь на виниклий у туристів попит на малі форми і домашній затишок.

У Харківському регіоні попит на малі готелі відчувається вже тривалий час. Основні клієнти малих готелів - бізнесмени, студенти, ті що знаходяться у відрядженні, туристи, перебування яких у регіоні не вимагає обстановки престижних і крупних готелів. Як правило, ці клієнти потребують помірного комфорту, доброї їжі, чистоти й безпеки і все це вони знаходять у малих готелях. До цього додаються прийнятні ціни й особлива обстановка затишку, що важко створити в крупних готелях. Яскравим прикладом є посилені пошуки недорогих готелів для приїжджих, які, як правило, знімають приватні квартири строком на декілька діб. Малі готелі мають ще одну перевагу перед крупними

готелями: вони максимально наближають туристів до об'єктів показу, оскільки їх легко інтегрувати в історичне середовище міста.

Однак, маючи невелику місткість, готель має невисокі обсяги продажів. Крім того, в структурі обороту такого готелю істотно зростає частка змінних витрат, оскільки при існуючому обсязі закупівель важко домагатися оптимальних цін на миючі засоби, на послуги пральні і т. д. [13].

Великі труднощі виникають в малих готелів в кадровій сфері. Персонал, що працює тут, має бути «багатопрофільним», щоб готель залишався рентабельним. Таким чином, малому готелю важко збільшувати ефективність, застосовуючи метод скорочення витрат. З іншого боку під тиском конкуренції він не може збільшувати ціну на мешкання. Для скорочення змінних витрат малий готель має тільки один шлях - об'єднання з собі подібними з тим, щоб здійснювати оптові закупівлі за прийнятними цінами, проводити сумісні рекламні компанії, маркетингові дослідження і використовувати інші шляхи зі скорочення витратної частини бюджету.

Інший спосіб вирішення проблем малих готелів - це, як не дивно, збільшення їх місткості. Оптимальною кількістю номерів для готелю буде верхня межа, що встановлюється для даних засобів розміщення, тобто приблизно 80-90 номерів. Про це говорить приклад малого готелю - «Катерина» (м. Москва), що мав після свого відкриття в 1998 році 30 номерів. У кінці 1999 року «Катерина» відкрила другу будівлю на 90 місць з конференц-залом, фітнес-центром та іншими атрибутами міського бізнес-готелю. Інші малі готелі також виношують плани з розширення [15].

Таким чином, сегмент ринку малих готелів не дуже стійкий, не дивлячись на те, що певна частина турпотоку віддає перевагу йому над всіма останніми. В таких умовах розвиток малих форм підприємництва, до яких сміливо можна віднести малі готелі, вимагає направленої підтримки з боку органів центрального або місцевого управління. Цій темі буде присвячена нижченаведена частина даної роботи.

Концепція створення малих готелів. Завдання перетворення Харківського регіону в крупний міжнародний туристський центр, особливо актуальні з урахуванням збільшення обсягів туризму і забезпечення сучасних стандартів якості туристського обслуговування і вимагають розширення, модернізації і реструктуризації готельної бази міста й регіону. Одним з перспективних підходів у цьому напрямі є створення в самому м. Харкові і в Харківській області мережі малих готелів які доповнюючи крупні й середні готелі, формують ділову і туристську привабливість міста, сприяють розвитку в регіоні малого бізнесу, створенню нових робочих місць у сфері послуг, зростанню надходжень до бюджету міста і муніципальні бюджети. Саме такі готелі (категорії 1-2 зірки, бюджетні й економ класу) в зарубіжній практиці працюють як масові готельні підприємства і особливо популярні на Заході [26].

Недорогі й дуже затишні готелі або недорогі й функціональні хостели змогли б приймати гостей міста й регіону, які не можуть дозволити собі проживати довгий час й гостинцях високого класу, таких як наприклад «Харків» або «Мир», «Чічіков». Послугами таких готелів із задоволенням скористалися б і іноземні туристи (особливо це стосується західної молоді, яка легка на підйом, але не має в своєму розпорядженні засобів для мешкання в дорогих готелях), які в даний момент, через нерозвиненість нашого вітчизняного ринку готельних послуг, вимушені платити непомірно високу ціну за мешкання в готелях міста.

Маркетингові дослідження показують, що попит на готелі нижчого класу, а саме на готелі класу «одна, -двох, - трьох зірок, хостели» є і він (цей попит) зростатиме[15]. Адже гостями нашого міста є не тільки багачі. Якщо ми хочемо привернути іноземних туристів, то мережа таких готелів просто необхідна місту. Особливо це важливо напередодні проведення в місті Харкові чемпіонату світу з футболу 2012 року [22, 25, 26, 27]. Наприклад, „...єкспертьі компанії Build & Live Development відзначають, що найбільш затребуваними сьогодні є послуги комфортабельних дорогих готелів, а також бюджетних варіантів з невисокими цінами на розміщення - близько 100 грн. за сутки з

людини. Але таких пропозицій сьогодні в місті не відшукати вдень з вогнем: готелі середнього рівня, які позиціонують себе як тризіркові, нерідко грішать завищеними розцінками на свої послуги. Відсутність конкуренції дозволяє їм утримувати високі ціни, ніяк не відповідні пропонованому рівню комфорту..."

[26].

Отже, формування в Харкові й Харківському регіоні мережі малих готелів визначається необхідністю вирішення рядом таких завдань, як:

1.         Забезпечення обсягів в'їзного туризму, що підвищуються готельними
послугами на рівні сучасних міжнародних стандартів.

Створення нових робочих місць у сфері послуг (так званий ефект ).

Працевлаштування фахівців, які вивільняються в результаті закриття на ремонт і реконструкцію ряду старих готелів, а також інших категорій безробітних, що не здобули спеціальну освіту.

Підтримка підприємництва у сфері малого бізнесу при створенні мережі малих готелів.

Слід зазначити, що в Європі підприємства готельного типу в будівлях старовинної споруди дуже популярні й користуються дуже великою популярністю, тому створення малих готелів змогло б вирішити також і таку проблему як збереження і підтримка історичних пам'ятників у належному і гідному вигляді.

Актуальність створення малих готелів у Харківському регіоні обумовлена не тільки з погляду формування ділової і туристської привабливості міста й регіону, але й потребою якісного розширення вибору місць мешкання і відпочинку для закордонних і місцевих, українських гостей «Першої столиці» відповідно до цілей приїзду й індивідуальних переваг.

Постановка завдання розвитку в регіоні мережі малих готелів повинна базуватися на наступних основоположних принципах:

1. Малі готелі мають бути органічною частиною містобудівної, ділової і культурної зовнішності регіону, (міста, району, вулиці), бути максимально наближеними   до   його   найважливіших   бізнес-центрів,   об'єктів показу

міжнародного значення, до зон підвищеного туристського інтересу, рекреації, розваги, мети відвідин Харківського регіону і т. п.

Функціонування малих готелів повинне здійснюватися на основі сучасного менеджменту і з урахуванням особливостей роботи й технології в малому готельному бізнесі.

Формування загальної інфраструктури, проведення єдиної цінової, рекламної та іншої політики, централізація інших функцій управління, повинні забезпечити малим готелям високу конкурентоспроможність у порівнянні з іншими сегментами готельного ринку, забезпечуючи при цьому високу якість обслуговування і вирішуючи питання в кожному сегменті.

Закордонний досвід показує, що малі готелі, доповнюючи крупні й середні готелі, в економічному плані менш залежні від зміни кон'юнктури ринку готельних послуг і мають можливість швидкої цінової переорієнтації. Об'єднання малих готелів у ланцюги зі встановленням єдиних стандартів обслуговування і централізованим (через готельну компанію, що управляє) наданням готелям ряду послуг, у т.ч. по бронюванню місця, матеріально-технічному забезпеченню, безпеці і ін., значною мірою знижує витрати на управління і підвищує рентабельність малих готельних підприємств, особливо з урахуванням адміністративних і економічних механізмів підтримки малого бізнесу. [15].

На завершення хотілося б відзначити, що за останні декілька років вітчизняний туризм зробив величезний стрибок відносно наближення своїх стандартів до світових класифікацій. Збільшився потік як туристів, які виїжджають за кордон, так і туристів, які прибувають до України (в основному це як і раніше Крим) [21]. Отже, необхідне створення нових, сучасніших і комфортніших засобів розміщення, підприємств громадського харчування. Мабуть, збільшення в регіоні числа саме малих готелів - це найбільш оптимальний варіант залучення і збільшення потоку туристів у нашу країну.

ЛІТЕРАТУРА

Закон України "Про туризм" (N 324/95-ВР) від 15.09.1995 р..

Закон Украины «О защите прав потребителей».

Закон Украины «О системе налогообложения».

ГОСТ 28681.0-90 «Стандартизация в сфере туристско-экскурсионного обслуживания. Основные положения».

ГОСТ 28681.4-95 «Туристско-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц».

ДСТУ 4268:2003 «Засоби розміщування. Загальні вимоги».

ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів».

СНиП 2.0802-89 «Общественные здания и сооружения».

СанПиН 42-123-5774-91 «Санитарные правила для предприятий общественного питания».

Правила пользования гостиницами и предоставления гостиничных услуг в Украине, утвержденные Государственным комитетом Украины по жилищно-коммунальному хозяйству и Государственным комитетом Украины по туризму 10.09.1996 г. N77/44.

Байлик С. И. Гостиничное хозяйство.- К.: Дакор, 2009.- 368с.

Бутирська І.В. Інфраструктурне забезпечення регіонального розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення: Монографія. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2006.-238 с.;іл..

Здоров А.Б. Экономика туризма: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 272 с.: ил.

Международные гостиничные правила, утвержденные Международной Гостиничной Ассоциацией. - [Електронний ресурс ]. Режим доступу : -http://www.frontdesk.ru/vetka.cgi?vetkaid=4902.

; Ульянов В. А.. Малые гостиницы в индустрии гостеприимства. - М.:, РИБ «Турист», 2000.

Кабушкин Н. И., Бондаренко Г. А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. - Минск, ООО «Новое издание», 2001.

Школа І.М. Розвиток туристичного бізнесу регіону: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2007.-292 с.

Квартальнов В. А. Туризм как вид деятельности. - М.: «Финансы и статистика», 2002 .

Драчёва Е.Л., Забаев Ю.В., Исмаев Д.К. Экономика и организация туризма. Международный туризм. - М.: КНОРУС, 2005. - 576с.

Уокер, Джон Р. Управление гостеприимством. Вводный курс: Учебник для студентов вузов., Пер. с англ. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2006.-880с.

www.crimeastat.sf.ukrtel.net - Тур. сервер Крыма: регионы Крыма, базы размещения, трансфер, бронирование, туры, путевки.

www.kharkivoda.gov.ua - Харківська ОДА.

www.tourism.gov.ua - Официальный сайт Государственной службы туризма и курортов.

www.world-tourism.org - Информационный раздел ВТО.

http://www.all.kharkov.ua/news/idn/93419.html?SID=21b5ac6daa771ace18d1b6d818cddce9 -городской информационный портал «Весь харьков»

http://www.bld.com.ua/rus/article/zabrowennii_biznes-06-08-2007  - Коммерческая
недвижимость №7 июль-август 2007

http://www.city.kharkov.ua/uk/document/view/id/39855/ - офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету