1.6. Особливості застосування логістичного підходу для управління підприємствами туристичної індустрії

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

Погасій Сергій Олександрович, к.т.н, доцент кафедри туризму і готельного господарства Харківської національної академії міського господарства

У сучасних умовах розвитку суспільства вплив туризму на економіку і політику багатьох держав і регіонів динамічно зростає. Туризм стає одним із самих прибуткових видів бізнесу в світі, а за ефективністю інвестування виходить на перше місце у світовій економіці.

За останній час роль та значення туризму в економіці України значно зросли. Це характеризується створенням значної кількості туристських підприємств, зростанням конкуренції на ринку туристських послуг, збільшенням попиту на туристські послуги серед різних верст населення. Туризм в Україні стає все більш масовим.

В останні роки туристський бізнес все більше привертає увагу підприємців, оскільки невеликі стартові інвестиції і має зростаючий попит на туристські послуги, високий рівень рентабельності і мінімальний термін окупності витрат. Туризм - одна з галузей, що динамічно розвиваються

Високі темпи розвитку туризму, великі об'сяки валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню туристської індустрії.

Туризм належить до сфери послуг, яка є однією з найперспективніших галузей, що швидко розвивається і охоплює широке поле діяльності: від торгівлі і транспорту до фінансування і посередництва самого різного рівня.

Однак слід зазначити, що з розвитком туризму розвивається і загострюється конкурентна боротьба між підприємствами туристської індустрії. Зміцнення конкурентних переваг підприємств, що займаються

туристським бізнесом, потребує нових підходів до управління. У сучасних умовах логістика є новим науково-практичним напрямком та інструментом, який дозволяє значно підвищити ефективність роботи підприємства в ринкових умовах.

Застосування логістики в сфері туризму є відносно новим напрямком, в даний час існує невелика кількість наукової і навчальної літератури [1,3,5,6,7], в якій висвітлюються різні аспекти цього процесу. На сьогоднішній день не вдалося знайти літературу, в якій було б системно розглянуто особливості застосування логістичної термінології в туризмі.

Логістика почала бурхливо розвиватися після Другої Світової війни і застосовуватися перш за все для промислових підприємств. Використання напрацювань логістики для підприємств сфери обслуговування має певні особливості.

Аналіз закордонної й вітчизняної літератури показав, що на сьогоднішній день під визначенням логістики розуміють [1]:

Новий напрямок в організації руху вантажів.

Теорія планування різних джерел у суспільно-машинних системах.

Сукупність різних видів діяльності з метою отримання необхідної кількості вантажів у потрібному місці призначення в необхідний час із мінімальними витратами.

Інтеграція перевізного й виробничого процесів.

Процес планування витрат по переміщенню й збереженню вантажів від виробництва до споживання.

Інфраструктура економіки.

Ефективне керування виготовленою продукцією від місця виробництва до місця споживання.

Новий науковий напрямок, пов'язаний з розробкою раціональних методів управління матеріальними та інформаційними потоками.

Наука про раціональну організацію виробництва й розподіл товарів.

Усю сукупність визначень логістики можна розділити на дві групи.

Визначення першої групи трактують логістику таким чином: логістика - напрямок господарської діяльності, який полягає в управлінні матеріальними потоками у сферах виробництва й споживання.

Друга група визначень розглядає логістику, як міжнародний науковий напрямок, який безпосередньо зв'язаний з пошуками нових можливостей підвищення ефективності руху матеріальних потоків. У закордонній літературі частіше за все поняття логістики розглядається, як процес управління пересуванням та збереженням сировини, компонентів та готової продукції у господарчому обігу з моменту сплати грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку виготовленої продукції споживачеві.

Ключовими поняттями логістики є матеріальний потік, логістичні операції, логістичні системи.

Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами, починаючи від первинного джерела сировини і до кінцевого споживача.

Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами та всередині одного підприємства.

Матеріальним потоком називаються вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, які розглядаються у процесі додавання до них різних логістичних операцій і віднесені до тимчасового інтервалу [2].

Виділення всіх операцій на шляху просування вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей через транспортні, виробничі, складські ланки дозволяє:

-           побачити загальний процес просування продукту, що змінюється, до кінцевого споживача;

-           проектувати цей процес з урахуванням потреб ринку. Матеріальні потоки визначені як вантажі, розглядаються у процесі

застосування до них різних логістичних операцій. Велика різноманітність

вантажів і логістичних операцій ускладнює вивчення і керування матеріальними потоками. Вирішуючи конкретне завдання необхідно чітко визначити, які саме потоки досліджуються. При вирішенні одних завдань об'єктом дослідження може бути вантаж, розглянутий у процесі застосування великої групи операцій, наприклад, при проектуванні розподільної мережі і визначенні кількості й розміщення складів. При вирішенні інших завдань -наприклад, при організації внутріскладського логістичного процесу, детально вивчається кожна операція.

Матеріальні потоки підрозділяють за наступними ознаками: відношенню до логістичної системи, натурально-речового складу потоку, кількості утворюючих потік вантажів, питомій вазі утворюючого потік вантажу, ступеня сумісності вантажів, консистенції вантажів.

Для керування матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти і передавати інформацію, що відповідає цьому потоку. Дії, які при цьому виконуються, також відносяться до логістичних операцій.

У цілому логістичні операції визначають як сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і інформаційного потоку.

До логістичних операцій з матеріальним потоком можна віднести навантаження, транспортування, розвантаження, комплектацію, складування, упаковку та інші операції. Логістичні операції з інформаційним потоком — це збір, обробка й передача інформації, що відповідає матеріальному потоку. Слід зазначити, що витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками складають значну частину логістичних витрат.

Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, що надходить у логістичну систему і залишає її, відрізняється від виконання цих же операцій всередині логістичної системи. Це пояснюється переходом права власності на товар і переходом страхових ризиків з однієї юридичної особи на іншу.

Логістичною системою вважається упорядкована сукупність елементів,

що утворюють зв'язки і відносини одного з одним, певну цілісність та

єдність і виконують логістичні функції.

Об'єднання підрозділів підприємств, підприємств різних галузей і регіонів у логістичні системи дозволило виділити наскрізний матеріальний потік і розробити нові підходи до управління роботою підприємств.

Розглянемо головні складові економічного ефекту від застосування логістичного підходу до керування матеріальними потоками. У сферах виробництва й обігу застосування логістики дозволяє:

знизити запаси на всьому шляху руху матеріального потоку;

скоротити час проходження товарів по логістичному ланцюзі;

знизити транспортні витрати;

скоротити витрати ручної праці й відповідні витрати на операції з вантажем.

Значна частка економічного ефекту досягається за рахунок скорочення запасів на всьому шляху руху матеріального потоку.

Пріоритетна роль оптимізації запасів пояснюється наступним чином [1]:

у загальній структурі витрат на логістику витрати на утримання запасів становлять більше 50%, включаючи витрати на управлінський апарат, а також втрати від псування або крадіжки товарів;

більша частина обігових коштів підприємств, як правило, відвернена в запаси (від 10 до 50% всіх активів підприємств);

у виробництві витрати на утримання запасів становлять до 25-30% від загального обсягу витрат.

Скорочення запасів при використанні логістики забезпечується за рахунок високого ступеня погодженості дій учасників логістичних процесів, за рахунок підвищення надійності поставок, за рахунок раціональності розподілу запасів, а також за інших причин.

Наступна складова економічного ефекту від застосування логістики утворюється за рахунок скорочення часу проходження товарів по логістичному ланцюзі. Сьогодні в загальних витратах часу, що відводиться

на складування, виробничі операції й доставку, витрати часу, власне, на виготовлення продукту праці, становлять у середньому від 2 до 5%.

Таким чином, понад 95% часу обороту припадає на логістичні операції. Скорочення цієї складової дозволяє прискорити оборотність капіталу, відповідно збільшити прибуток, одержуваний в одиницю часу, знизити собівартість продукції [1].

Економічний ефект від застосування логістики виникає також від зниження транспортних витрат. Оптимізуються маршрути руху транспорту, погоджуються графіки, скорочуються порожні пробіги, поліпшуються інші показники використання транспорту.

Логістичний підхід, як вже відзначалося, припускає високий ступінь погодженості учасників руху товарів в області технічної оснащеності вантажопереробних систем. Застосування однотипних засобів механізації, однакової тари, використання аналогічних технологічних прийомів вантажопереробки у всіх ланках логістичного ланцюга утворюють наступну складову економічного ефекту від застосування логістики - скорочення витрат ручної праці й відповідних витрат на операції з вантажем.

Логістичний підхід створює також умови для поліпшення багатьох інших показників функціонування матеріалопровідної системи, тому що вдосконалюється її загальна організація, підвищується взаємний зв'язок окремих ланок, поліпшується керованість.

Сукупний економічний ефект від використання логістики, як правило, перевищує суму ефектів від поліпшення перерахованих показників. Це пояснюється виникненням у логістичних організованих систем так званих інтегративних властивостей, тобто якостей, які властиві всій системі в цілому, але не властиві жодному з елементів окремо.

Інтегративні якості логістичних систем являють собою здатність цих систем реалізовувати кінцеву мету, що одержала назву "шість правил логістики":

вантаж - потрібний товар;

якість - необхідної якості;

кількість - у необхідній кількості;

час - повинен бути доставлений у потрібний час;

місце - в потрібне місце;

витрати - з мінімальними витратами.

Мета логістичної діяльності вважається досягнутою, якщо ці шість умов виконані, тобто потрібний товар необхідної якості в необхідній кількості доставлений у потрібний час у потрібне місце з мінімальними витратами [1].

Теоретичні основи логістики ввібрали знання багатьох наук. Не зважаючи на те, що практична роль логістики сьогодні сконцентрована на оптимізації потокових процесів у бізнес-системах товароруху, її положення та інструментарій можуть бути застосовані для аналізу й удосконалення різноманітних систем життєдіяльності [5].

Розглянемо особливості застосування логістичної термінології стосовно туризму. Слід зауважити, що логістика є відносно новим науковим напрямком, який знаходиться у стадії формування. У даний час напрацьовуються термінологія, принципи та методологічні основи цієї науки, які мають певні особливості застосування в різних сферах життєдіяльності людства. Враховуючи цілісність логістики, як науки, доцільно використовувати такі словосполучення, як «логістика закупівель» замість «закупівельна логістика», «логістика виробництва» замість «виробнича логістика», «логістика туризму» або «логістика в туристській сфері» замість «туристичної логістики», тощо. Однак в останній час стала з' являтися навіть навчальна література, в якій спостерігається деяка некоректність застосування слова „логістика" [1,2,4].

Аналогом матеріального потоку в туристській індустрії є потік туристського продукту, який створюється туроператорами, постачальниками послуг і доводиться до споживачів через мережу турагентів.

Однак специфіка туризму полягає в тому, що споживачі туристського продукту самі змінюють своє місцезнаходження у просторі й часі і утворюють туристський потік.

Туристський потік можна визначити як сукупність туристів, які відправляються і приймаються на мікрорівні підприємством туристської індустрії, а на макрорівні - підприємствами туристської індустрії регіону за певний період часу.

На відміну від матеріальних потоків, туристські потоки будуть вимірюються кількістю туристів на одиницю часу або кількістю транспортних засобів, необхідних для перевезення туристів за одиницю часу.

Особливістю туристських потоків є те, що їх як і матеріальні потоки можна класифікувати по відношенню до логістичної системи і за величиною.

Тоді логістичними операціями з туристськими потоками будуть дії, які передбачають пересування туристів у просторі й часі, а також дії. спрямовані на якісні зміни стану туристів.

Визначення логістичної системи особливостей стосовно індустрії туризму не має. Аналіз правил логістики стосовно туристського бізнесу показав, що їх можна сформулювати так: туристський продукт необхідно реалізувати конкретному туристу, який повинен бути доставлений у певне місце, одержати туристські послуги визначеної кількості та якості за прийнятну ціну і повернутися назад.

Виходячи з концептуальних положень логістики, основними її функціями в туризмі є:

стратегічне планування і прогнозування діяльності туристських організацій;

оперативне управління процесами формування, просування і реалізації туристського продукту, стратегічного планування і прогнозування діяльності туристських організацій;

оперативна передача (прийом) інформації необхідного обсягу і якості в заданий час і в потрібне місце;

оперативний контроль за рухом (переміщенням) туристів і туристського продукту;

інтеграція відособлено функціонуючих інформаційних систем туристської інфраструктури (локальні мережі, регіональні мережі, трансконтинентальні мережі, та ін.) в єдину логістичну інформаційну систему;

розрахунок і організація фінансового буфера на випадок економічного форс-мажору;

забезпечення проведення заходів з обміну досвідом працівників і представників туристських організацій в місцевому, регіональному і глобальному рівнях.

До основних практичних логістичних завдань в туризмі слід віднести:

раціональне формування, просування і реалізація туристського продукту;

оптимізація перевезення туристів і екскурсантів;

організація оперативного інформаційного обміну між постачальниками і споживачами туристських послуг;

оптимізація розміщення туристів у дистинації.

організація раціонального харчування туристів;

планування, прогнозування і контроль фінансових потоків

Таким чином, упровадження і використання логістичних технологій в туристській індустрії дозволять:

скоротити тимчасові інтервали формування, просування і реалізації туристського продукту;

автоматизувати процеси обліку і контролю фінансового і інформаційного потоків і зменшити обсяг циркулюючої документації і число помилок в обліково-звітній документації;

скоротити час і поліпшити обслуговування споживачів туристського продукту;

скоротити чисельність обслуговуючого персоналу та ін.

При цьому слід особливо підкреслити, що процес упровадження логістичних принципів управління не суперечить внутрішній економічній політиці туристського підприємства, а тільки доповнює її, виводячи на більш високий рівень, що дозволяє забезпечити поліпшення фінансових справ і мікроклімату в колективі.

У процесі управління і контролю матеріальними, фінансовими потоками і потоками послуг головна роль належить інформації, що циркулює в логістичних системах. Сукупність циркулюючої в логістичній системі інформації називається логістичним інформаційним потоком.

Тенденції в розвитку комп'ютерної техніки і комп'ютерних мереж, підвищення швидкостей передачі інформації, використання спеціальних термінальних пристроїв в поєднанні з матричними, лазерними принтерами, сканерами та іншої сучасної периферії неминуче вимагає підвищення якості повідомлень, що передаються.

Якість інформації може розглядатися з двох точок зору: інформативності (корисності) і достовірності (відповідності повідомлень, що приймаються).

Кількісні показники повідомлень, що передаються і приймаються, мають виключно велике значення для оцінки інформаційних потоків у логістичних системах. Наприклад, вирішити завдання оснащення автоматизованого робочого місця (АРМ) працівника туристкої фірми неможливо без розрахунку передбачуваного обсягу (кількості) інформації, що проходить через АРМ, а також без визначення необхідної швидкості її обробки. Крім того, знання кількості інформації, що становить інформаційний потік, необхідні для визначення характеристики технічних засобів, що використовуються в пунктах прийому-передачі інформації: типів

персональних комп'ютерів, принтерів; магнітних носіїв; наявність паперу для друкування отриманих результатів і т. ін.

Різноманітні інформаційні потоки, що циркулюють всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему. Вона може бути визначена як інтерактивна структура, що включає персонал, устаткування і процедури (технології), які об'єднані інформаційним потоком.

В основу побудови логістичної інформаційної системи в туризмі повинні бути закладений наступні принципи.

Повнота і придатність інформації для користувача. Менеджер з логістики повинен мати в своєму розпорядженні необхідну і достатню інформацію для ухвалення рішення.

Точність початкової інформації. Вона має принципове значення для ухвалення оптимальних рішень

Своєчасність. Логістична інформація повинна поступати в систему менеджменту вчасно, як цього вимагають багато логістичних технологій відповідно до принципу «точно в строк». Своєчасність інформації важлива практично для всіх комплексних логістичних функцій, а особливо в операційному менеджменті при перевезенні туристів, розміщенні, аварійних ситуаціях і т. ін. У цих випадках обмін інформацією повинен здійснюватися в режимі «on line», тобто в режимі поточного часу. Вимога своєчасності обробки поточної інформації повинна реалізовуватися сучасними логістичними технологіями із застосуванням комп'ютерної техніки, супутникових систем, мережі Інтернет тощо.

Орієнтованість. Інформація в логістичній інформаційній системі повинна бути орієнтована на виявлення додаткових можливостей поліпшення якості надання послуг, сервісу, зниження фінансових витрат. Способи отримання, передача, відображення і обробка інформації повинні сприяти виявленню резервів економічних ресурсів.

Гнучкість. Інформація, що циркулює в логістичній інформаційній системі, повинна бути пристосована для конкретних користувачів, мати для них найзручніший вигляд. Це стосується як працівників туристської організації, посередників, так і кінцевих споживачів туристського продукту.

Паперовий і електронний документообіг, типові форми, звіти, довідки і інші документи повинні бути максимально пристосований до вимог всіх учасників логістичного процесу і адаптовані до можливого діалогового режиму для багатьох користувачів.

Достовірність. Інформація, прийнята від відправника, повинна точно відповідати переданій інформації, особливо якщо це пов'язано з фінансовими взаєморозрахунками або офіційним документообігом.

Продуктивність. Вихідна інформація (звіти, формати даних та ін.) повинна максимально відповідати продуктивності технічних засобів, що використовуються (обсяг пам'яті, швидкодія, пропускна спроможність і т. ін.). Види і форми документів, розташування реквізитів на паперових носіях, розмір даних і інші повідомлення повинні відповідати технічним можливостям засобів, що використовуються. Крім того, необхідна процедурна сумісність комп'ютерних і телекомунікаційних засобів (протоколів, програм, технічних засобів, систем і мереж передачі даних).

Реалізація даних принципів сприяє оптимізації рішення, що ухвалюється в області туристського процесу і дозволяє туристським фірмам зміцнювати свої конкурентні позиції на споживчому ринку.

Правильне застосування логістичних принципів в управлінні туристськими підприємствами перш за все потребує підвищення кваліфікації менеджерів туристських підприємств, формування навичок прийняття ними системних, комплексних рішень, розвитку в них логістичного світогляду.

Впровадження логістичного підходу в управління діяльністю

туристських підприємств значно підвищить їх конкурентоспроможність.

Разом з тим з'явиться потреба в розвитку досліджень, спрямованих на

з'ясовування особливостей застосування логістики у сфері туризму, що сприятиме розширенню термінологічного і методологічного апарату логістики як науки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Банько В.Г. Туристська логістика: навчальний посібник. - К.: Дакор, КНТ, 2008. - 208 с.

Гаджинский А. М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений. 6-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд.-торговая корпорация «Дашков и К», 2003. - 408 с.

Гвозденко А. А. Логистика в туризме: Уч. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 272с.

Логистика: Учеб. пособие / Под ред. Б. А. Аникина. — М.: ИНФРА-М, 2000.

Зеленская Т. Логистика в социальной сфере // Логистика, № 1, 2004. - с. 23 - 24.

Одинцова Т. Н.         Управление логистической системой турфирм.
[Электронный ресурс. Режим доступа: http//scence.ncstu.ru/conf/past/2008].

Доступ - 02.09.2009 г.

Малашенко Н.П. Проблемы внедрения сервисной логистики в практическую деятельность гостиничных предприятий. [Электронный ресурс.

Режим доступа:

http//www.nsaem.ru/Science/Publications/Science_notes/.../368.pdf]. Доступ -02.09.2009 г.