3.7. Ефективний розвиток курортно-рекреаційного й туристського комплексу «Велика Ялта»

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

Ладиженська Раїса Семенівна, доцент кафедри туризму і готельного господарства, Харківської національної академії міського господарства. Почесний член Асоціації готельних об 'єднань і готелів міст України

Основною метою розвитку рекреаційно-економічного району «Велика Ялта» є формування конкурентоспроможного продукту на світовому й національному ринку курортно-туристичних послуг на основі ефективного використання рекреаційного потенціалу Великої Ялти, забезпечення соціально-економічних інтересів населення й екологічної стійкості району.

Для досягнення основної мети розвитку рекреаційно-економічного району «Велика Ялта» необхідна реалізація наступних завдань:

економічних:

посилення економічної ролі курортно-рекреаційного району «Велика Ялта» у господарському комплексі Криму й України, у тому числі за рахунок посилення ролі регіону щодо розвитку туризму й санаторно-курортного лікування як найважливішого пріоритетного державного завдання;

збільшення надходжень у бюджети усіх рівнів, у тому числі за рахунок ліквідації пільг з сплати податків;

-           формування бюджету розвитку Великої Ялти на стабільній, гарантованій основі;

зниження сезонної залежності надходження доходів у бюджети різних рівнів;

розробка, оформлення нормативно-правових і законодавчих актів з системи оподатковування підприємств і установ Автономної республіки Крим (АРК) на основі єдиних і спрощених методів оподатковування на принципах обліку використованого ресурсного потенціалу; забезпечення умов прибутковості підприємств курортно-рекреаційного комплексу, їхньої реальної самоокупності, нарощування виробничих потужностей, забезпечення можливості використання ними власних нагромаджень на меті розвитку й модернізації;

досягнення європейських і світових параметрів співвідношення якості послуг і цін на ці послуги на основі системних заходів щодо стандартизації рівня якості послуг і економічного стимулювання підприємств до його росту;

якнайшвидша адаптація нормативно-правових і законодавчих актів в області рекреації й туризму до стандартів, прийнятим у європейському співтоваристві;

розробка, оформлення нормативно-правових і законодавчих актів, спрямованих на підвищення мотивації до реінвестування прибутку курортних підприємств у відновлення основних фондів;

залучення зовнішніх інвестицій до реалізації програми регіонального розвитку, окремих підпрограм і проектів, що входять у її склад, у тому числі по розвитку інфраструктури Великої Ялти для обслуговування рекреаційних потоків - транспорт, торгівля, зв'язок, виробництво продукції для використання в курортно-рекреаційній діяльності й сфері послуг;

вибір у якості пріоритетних у сфері рекреації проектів, що забезпечують досягнення мультиплікативного ефекту за рахунок реалізації фактора унікальності наданої курортної, лікувально-оздоровчої й туристичної послуги, а також реалізація проектів в області виноградарства й виноробства, транспорту, житлово-комунального сектора й сфери послуг, що забезпечують зростання доходів підприємств і надходжень у бюджет, зниження рівня безробіття й зростання доходів населення;

розвиток підприємництва, малого й середнього бізнесу як найважливішого фактора універсалізації курортно-туристичного й сервісного обслуговування, підвищення ділової активності й зайнятості населення;

підвищення ефективності використання й розширення застосування економічних методів поліпшення використання природних і рекреаційних ресурсів;

соціальних:

забезпечення стабільної зайнятості, збереження й збільшення чисельності постійних робочих місць;

підвищення доходів населення, рівня життя й соціального захисту (пенсії, охорона здоров'я й т.д.);

збереження чисельності працездатного населення, контролювання міграційних потоків, рівномірний розподіл чоловічої й жіночої праці, переважне забезпечення трудовими ресурсами із внутрішніх джерел;

поліпшення параметрів здоров'я (підвищення середньої тривалості життя, зниження захворюваності й смертності);

стимулювання розвитку індивідуальної й колективної творчості, подальший розвиток культурних і національних традицій;

організація системи професійного навчання, підвищення кваліфікації кадрів, стимулювання до нарощування трудового, творчого й інноваційного потенціалів на базі більше ефективного використання наукового потенціалу регіону;

скорочення ростання злочинності, зменшення небезпеки для життя;

створення умов для активізації місцевих громад у рішенні соціально-економічних і суспільних завдань регіону;

екологічних:

ефективне використання, охорона й відновлення природних рекреаційних ресурсів Великої Ялти як найважливішої частини його природно-ресурсного потенціалу, у тому числі за рахунок посилення ролі економічних методів у природокористуванні;

мінімізація антропогенного впливу рекреаційного комплексу на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів і стан здоров'я населення Великої Ялти;

організація системи контролю параметрів клімату й навколишнього середовища з метою запобігання негативних змін їхньої динаміки;

розробка стандартів і нормативів якості навколишнього середовища відповідно до міжнародних вимог, застосування сучасних інформаційних технологій з метою інформування й об'єктивізації оцінки населенням СНД і Європи про найбільш кращі кліматичні умови для оздоровчого туризму на курортах Криму і його найближчих конкурентів;

політичних:

участь Великої Ялти в створенні привабливого образу (іміджу) України на міжнародній арені.

Головні напрямки розвитку рекреаційно-економічного району «Велика Ялта» Головними напрямками розвитку Великої Ялти є:

Збільшення ролі рекреаційно-економічного району «Велика Ялта» у господарській структурі Криму, оптимізація взаємин.

Оптимізація виробничої й економічної структури регіону, зміни структури курортно-рекреаційного комплексу і режиму його функціонування, посилення ролі малого й середнього бізнесу.

Системне проведення ринкових реформ, застосування сучасних механізмів управління, збільшення ділової активності й самозайнятості населення.

Розвиток інженерної, комунальної й курортної інфраструктури.

5.         Створення сучасної системи управління курортно-рекреаційним
комплексом, системи моніторингу й розвитку ресурсного потенціалу.

Принципова зміна структури й режиму функціонування рекреаційно-економічного району «Велика Ялта»:

оптимізація галузевої структури; оптимізація просторової структури;

-           розвиток нових видів діяльності, найбільшою мірою відповідному потенціалу регіону;

-           збільшення ролі економічних методів у системі управління рекреаційно-економічним районом «Велика Ялта» і в області використання ресурсів.

Збільшення ролі й питомої ваги курортно-рекреаційного комплексу в господарській структурі Великої Ялти відповідає стратегічним завданням міжрайонної спеціалізації регіону в структурі народногосподарського комплексу АРК і найбільшою мірою відповідає типу його природно-ресурсного потенціалу.

Досягнення основних цілей розвитку можливе завдяки здійсненню системних заходів і забезпеченню належних умов їхньої реалізації.

Збільшення ролі рекреаційно-економічного району «Велика Ялта» у господарській структурі Криму, оптимізація взаємин

Ефективна реалізація стратегії регіонального розвитку може здійснюватися в перспективі тільки на принципах економічної самостійності й можливості гарантовано, на стабільній основі формувати довгостроковий бюджет розвитку на регіональному рівні. Ця кардинальна умова може бути досягнута в результаті встановлення чітких нормативних правил, що регулюють на довгостроковій основі взаємини бюджетів всіх рівнів.

Принципи цих взаємин наступні:

Приріст надходжень від контингенту податківців на території Великої Ялти за рахунок системного проведення ринкових реформ, застосування сучасних механізмів управління, зростання ділової активності в регіоні й самозайнятості населення на довгострокову перспективу, яка згідно до нормативів перерозподіляється між бюджетами всіх рівнів.

Частка приросту надходжень від контингенту податківців, що направляється в бюджет міста Ялти й бюджети селищних рад і м. Алупки, формують, поряд з іншими джерелами, бюджети розвитку.

3.         Розраховані з урахуванням завдань по бюджетному фінансуванню

Комплексної програми розвитку Великої Ялти як курорту

загальнодержавного значення й затверджені державними органами в

результаті проведення економічного експерименту нормативи відрахувань у

бюджети розвитку коректуються з урахуванням результатів науково-

дослідних розробок по визначенню особливостей економічного відтворення в

рекреаційно-економічному районі Велика Ялта, але не можуть коректуватися убік зменшення.

Оптимізація виробничої й економічної структури регіону, зміни структури курортно-рекреаційного комплексу і режиму його функціонування,

посилення ролі малого й середнього бізнесу Оптимізація виробничо-економічної структури повинна враховувати основні тенденції розвитку ринкових відносин, забезпечувати розвиток ялтинського курорту на ринку курортних і туристичних послуг Чорномор'я й Середземномор'я. Розробка прогнозної моделі ефективного функціонування ялтинського курорту необхідно для розробки методів економічного стимулювання заходів, спрямованих на прискорення реструктуризації курортно-рекреаційного комплексу, що буде відбуватися шляхом:

зміни внутрішньогалузевих пропорцій;

оптимізації просторової структури рекреаційного комплексу; забезпечення більш ефективного використання природних і лікувальних ресурсів регіону.

Посилення ролі малого й середнього бізнесу також повинне цілеспрямовано програмуватися з метою формування нової курортної інфраструктури, розвитку нових курортних і туристичних послуг, у тому числі по наданню послуг нетрадиційних видів туризму, гірничо-лижного спорту й відпочинку, екологічного, конгресного й наукового туризму й ін. Системне проведення ринкових реформ, застосування сучасних механізмів управління, збільшення ділової активності й самозайнятості населення

Важливим шляхом реалізації концепції регіональної стратегії розвитку Великої Ялти є застосування сучасних механізмів управління, у тому числі:

1. Створення й реалізація в режимі економічного експерименту спеціальної системи оподатковування курортно-рекреаційних підприємств і установ.

Реалізація системи заходів з підготовки до адміністрування податкового кодексу України, у тому числі з підготовки інформаційної бази для ефективного адміністрування податку на нерухомість.

Реалізація системи заходів з підготовки методики формування й реалізації довгострокового бюджету розвитку Великої Ялти, що забезпечують реалізацію завдань, поставлених комплексною програмою соціально-економічного розвитку Великої Ялти.

Розробка й реалізація заходів, спрямованих на вдосконалювання спеціальних режимів інвестиційної діяльності.

Реалізація системи заходів з підготовки установи інвестиційних інноваційних фондів, основним завданням яких повинно стати залучення інвестицій для цілей комплексного розвитку Великої Ялти, фінансування інвестиційних і інноваційних проектів.

Підготовка й реалізація заходів, спрямованих на реалізацію державної програми адміністративної реформи України.

Підготовка й реалізація заходів, спрямованих на розвиток ділової активності в регіоні, на підтримку розвитку малого й середнього бізнесу.

Підготовка й реалізація заходів, спрямованих на реалізацію державної конкурентної політики.

9.         Підготовка й реалізація заходів, що забезпечують зниження
антропогенного впливу на стан навколишнього середовища й природних
ресурсів.

Розвиток курортної, інженерної і комунальної інфраструктури Розвиток матеріально-технічної бази Великої Ялти повинен здійснюватися за наступними напрямками: 1. Розвиток курортної інфраструктури:

- модернізація з доведенням до рівня світових стандартів матеріально-технічної бази існуючих санаторно-курортних, оздоровчих установ і об'єктів туристичної індустрії;

введення в експлуатацію недобудованих рекреаційних об'єктів на основі розробки економічного механізму стимулювання інвестиційної діяльності в цій сфері;

пріоритетний розвиток матеріально-технічної бази й інфраструктури спортивно-оздоровчих видів туризму;

розробка економічного механізму залучення недержавних інвестицій для відновлення і реконструкції пам'ятників історії, архітектури, культури.

2. Розвиток інженерної і комунальної інфраструктури.

забезпечення реконструкції й будівництва об'єктів інженерної інфраструктури на основі використання сучасних технологій;

розробка економічних методів стимулювання, залучення недержавних інвестицій для відновлення й реконструкції об'єктів комунальної інженерної інфраструктури, у тому числі на паях щодо розвитку інфраструктури із цільовим використанням залучених коштів інвесторів.

Створення сучасної системи управління курортно-рекреаційним комплексом, системи моніторингу й розвитку ресурсного потенціалу Вирішення проблемних питань розвитку курортно-рекреаційного комплексу повинно базуватися на:

-           ефективній економічній моделі функціонування курортно-рекреаційного комплексу з урахуванням усіх специфічних об'єктивних факторів, що діють на території Великої Ялти;

єдиному організаційному, економічному й правовому механізмі управління курортним господарством автономії, підлеглим виконанню цілей і завдань, щодо рекреаційної системи й господарського комплексу Великої Ялти; просторовій, кількісній і якісній характеристиці курортних підприємств, спрямованої на попередження надмірної урбанізації природного середовища, особливо на рекреаційних землях;

кадастрі рекреаційних і екологічних ресурсів, запасів, оцінки їхнього значення для оздоровлення людей, регламентації практичного використання, охорони й відтворення;

динамічній оцінці трудових і матеріальних ресурсів, необхідної для планомірного й стабільного забезпечення рекреаційної діяльності.

Організація управління курортно-рекреаційним комплексом виходить із наступних модельних параметрів його розвитку:

Ідентифікація цільових ринків збуту туристичної продукції. Короткострокова мета:

-           посилення й розвиток регіонального ринку. Довгострокова мета:

завоювання нових ринків збуту туристичної продукції (Західна Європа, Близький Схід та ін.).

Пріоритетними видами курортно-рекреаційної діяльності в перспективі будуть лікувальний і оздоровчий види відпочинку.

Щодо тематичного туристичного продукту, то рекомендовано культурно-ознайомлювальні й етнологічні маршрути й туристичні походи (спелеологія, скелелазіння й т.д.) по Криму, що включають перебування на морі (сполучення море/маршрути по внутрішній частині півострова).

Основними споживачами курортного й туристичного продукту будуть:

клієнтура сімейного лікувально-оздоровчого відпочинку й туризму;

клієнтура передпенсійного й пенсійного віку активного типу (для лікувально-оздоровчого відпочинку);

клієнтура ділового туризму (конгреси, семінари, наради) і туризму.

4.         Комплексний підхід до підвищення якості прийому відпочиваючих і
туристів та сервісного обслуговування:

програмування діяльності по підвищенню якості курортного й туристичного обслуговування повинне здійснюватися по наступних етапах:

1 етап: виявлення проблем дисфункціонування курорту за допомогою проведення опитування й анкетування клієнтури й фахівців-професіоналів туризму;

етап: організація робочої групи, що поєднує обраних осіб і професіоналів туризму й супутніх видів діяльності з метою розробки плану дій по поліпшенню якості курорту;

етап: початок активних заходів і спостереження за їхнім проходженням, що включає контроль результатів і оцінку їхнього впливу: цей етап необхідно проводити з опорою на досвід і знання фахівців-експертів під контролем уповноваженого комітету.

Цей етап дозволить також створити інформаційну базу даних, яку можна буде використовувати надалі для проведення робіт зі стандартизації якості курортно-туристичних послуг.

Становище Ялти як «характерного курорту» повинно бути обов'язково збережено, оскільки Ялта несе на собі імідж справжньої автентичності і якості життя, що шукає в наш час міський західноєвропейський мешканець.

Орієнтація курорту на туризм вищого рівня повинно підтримуватися й підсилюватися за допомогою:

міжнародної класифікації курорту як «характерного курорту» з метою збереження її пам'ятників і стилю й установлення належних правил реставрації й будівництва;

створення символу, що ототожнюється зі статусом, маркою курорту, по якому курорт можна буде легко ототожнити на всіх векторах комунікації (реклама, оповіщення, засоби масової інформації);

інформація для населення й відпочиваючих (установки сигнальних панно й покажчиків);

-           створення систем тісної взаємодії між приймаючими структурами (готелями, пансіонатами й т.д.) і туристичними агентствами, а також постачальниками туристичних послуг;

-           присудження знака якості «Блакитний прапор» пляжам, які відповідають необхідним критеріям якості.

Для реалізації поставлених цілей необхідно:

поліпшити й підкреслити існуючі гідні умови туристичного життя Великої Ялти;

привести до норм і міжнародних стандартів класифікацію готелів, здійснити сертифікацію інших приймаючих структур;

довести до міжнародного рівня організацію ресторанної справи і його сервісного обслуговування;

розширити кількість і якість надаваних туристичних послуг шляхом розробки тематик і здійснення відповідних проектів з обраної тематики (відкриття підводного миру, зелена зона й заповідники, ремесла й національні культури, пам'ятники й історія, фауна й флора).

З метою просування ялтинського курортного й туристичного продукту на ринки споживачів необхідно:

випустити рекламно-інформаційну документацію англійською мовою;

брати участь у роботі регіональних і європейських салонів і ярмарок;

-           організувати ознайомлювальні тури («eductour»), що дозволяють найкраще ознайомитися із пропонованою продукцією й оцінити якість прийому.

Подібна установка дозволить у перспективі здійснювати системний маркетинг ринку туристичних послуг, при цьому стратегія реклами ялтинського курорту повинна виходити з ідентифікації унікальності кліматичного курорту Велика Ялта й можливості подання тут усіх видів курортних і туристичних послуг у літні місяці в найбільш комфортні для організму людини кліматичних умовах у порівнянні з іншими курортами європейського й світового значення, тобто наголосити на найбільш сильні сторони туристичної пропозиції Великої Ялти. Повинна бути запропонована торговельна марка, що відображає імідж ялтинського курорту.

Умови розвитку рекреаційно-економічного району «Велика Ялта»

Для реалізації пріоритетних напрямків розвитку рекреаційно-

економічного району «Велика Ялта» необхідне виконання ряду умов.

Державна підтримка й створення умов для ефективного управління рекреаційною сферою:

-           створення й удосконалення нормативно-правової й науково-методичної бази для управління рекреаційно-економічним районом «Велика Ялта», які б ураховували регіональні особливості;

створення сприятливих умов для інвестицій, податкового й митного регулювання розвитку регіону;

створення нормативно-правової бази й фінансових умов для підготовки у вузах Ялти висококваліфікованих фахівців у різних областях; держбюджетне фінансування екологічних програм, програм створення й реконструкції в рекреаційних районах об'єктів інженерної інфраструктури й паливно-енергетичного комплексу, проведення берегоукріплювальних робіт;

пріоритетне держбюджетне фінансування для збереження й розвитку в Криму мережі дитячих санаторно-курортних і оздоровчих установ;

визначення переліку рекреаційних об'єктів державного значення, які не підлягають приватизації.

Комплексний підхід до розвитку й вивчення рекреаційного процесу як нерозривної єдності ресурсів (природних, соціокультурних, виробничо-інфраструктурних), створення інтегрального турпродукту і його споживача, системи управління рекреаційним процесом.

Врахування інтересів населення Великої Ялти при плануванні розвитку рекреаційного комплексу:

подальший розвиток і благоустрій приміських рекреаційних зон великих населених пунктів;

забезпечення сприятливих умов і високої транспортної доступності для пересування населення в процесі його виробничої й рекреаційної діяльності;

залучення місцевого населення до різних видів активного туризму;

проведення культурно-масової роботи, спрямованої на створення позитивного іміджу Великої Ялти як рекреаційного району міжнародного

значення. Створення системи центрів підготовки й перепідготовки кадрів для всіх рівнів і видів туристичної й санаторно-курортної діяльності;

підтримка ялтинських спортивних клубів, пов'язаних зі спортивно-оздоровчим туризмом;

організація щорічних цільових семінарів з нових технологій медичної реабілітації, санаторно-курортного лікування й оздоровлення, а також перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів на основі відповідних профільних установ Мінздраву України;

підтримка позашкільних установ еколого-туристичного профілю;

-           організація підготовки кадрів рекреаційного комплексу у вузах Ялти. Науково-методичне забезпечення функціонування рекреаційно-економічного району «Велика Ялта» передбачає:

розробку системи методик з оцінки (у т.ч. економічного) обсягу й стану рекреаційних, природних лікувальних ресурсів, а також по визначенню рекреаційного потенціалу;

проведення поетапної інвентаризації й оцінки стану природних, виробничо-економічних і соціокультурних об'єктів, що використовуються в рекреаційному процесі;

створення інформаційних банків даних про рекреаційні й санаторно-курортні установи Великої Ялти;

розробку комплексу методик обліку рекреаційних потоків, обліку відпочиваючих, які прибувають до Ялти;

наукове обґрунтування підходів до соціологічного й маркетингового вивчення рекреантів і рекреаційних потоків.

Характеристика курортно-рекреаційного й туристичного комплексу Криму Таким чином, розвиток курортно-рекреаційного й туристського комплексу (КРТК) Криму - це сукупність зв'язаних між собою галузей і підприємств господарського комплексу, об'єднаних загальною метою, а також використання на протязі року курортів півострова з метою оздоровчого лікування, медичної реабілітації й оздоровлення населення

України, ближнього й дальнього зарубіжжя та створення конкуренто­спроможного туристичного продукту на основі ефективного використання природних, лікувальних, соціально-культурних і виробничо-економічних ресурсів регіону.

КРТК «Велика Ялта» - складний об'єкт, що може розглядатися в рамках різних наукових підходів:

функціонального (курортна справа - оздоровлення, санаторно-курор­тне лікування, медична реабілітація, профілактика, різні види туристичної діяльності);

структурного (рекреант, система управління рекреаційним процесом, ресурсний базис, турпродукт);

галузевого (по видах виробничо-економічної діяльності).

КРТК тісно пов'язаний з розвитком не тільки рекреаційних підприємств, але й зі сферою послуг, галузями господарського комплексу регіону - транспортом, зв'язком, торгівлею, сільськогосподарським вироб­ництвом і т.д. Розвиток КРТК сприяє утворенню регіональних економічних вигід, інтенсифікуючи розвиток суміжних галузей господарства (ефект регіонального мультиплікатора).

Значний обсяг природно-ресурсного потенціалу, розмаїтість природних умов, історичні традиції господарського освоєння й соціокультурні пріоритети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію Криму як одого зі стратегічних напрямків його регіонального розвитку.

Займаючи близько 4,5% площі України, Кримський півострів концентрує 29,6% обсягу всіх рекреаційних ресурсів, 10% ємкості готельного фонду, 40% ємкості здравниць, більше 30% потоку іноземних туристів. У міжрайонному територіальному розділі праці Крим виділяється насамперед виробництвом туристсько-екскурсійних і лікувально-оздоровчих послуг (70% і 11% від усіх цілей відвідування для організованих рекреантів).

Основними споживачами (близько 95%) турпослуг у Криму є мешканці

колишнього СРСР, що обумовлено не тільки територіальною близькістю

регіонів, але й загальними рисами соціокультурного розвитку в 20 сторіччі. Ця обставина в значній мірі буде визначати стратегію розвитку КРТК на найближче десятиріччя.

Разом з тим, незважаючи на зростання числа відпочиваючих за останні роки, сучасний стан рекреаційно-туристського комплексу Криму може бути оцінений як недостатньо стабільний.

Матеріально-технічна база рекреаційних установ, асортименти і якість послуг відстають від світового рівня, що знижує конкурентоспроможність Великої Ялти на міжнародному ринку відпочинку, оздоровлення, санаторно-курортного лікування й туристичних послуг.

Лікувально-оздоровча база регіону, що формувалася десятиліттями при потужній підтримці держави, особливо цінні й унікальні природні лікувальні ресурси, а також нові науково-методичні розробки в області реабілітаційної, оздоровчої й профілактичної діяльності, використовуються недостатньо ефективно.

Функціональна й територіальна структура КРТК Криму, яка склалася в 60-70-х роках, залишається незмінною. Найбільш засвоєною частиною півострова є район Великої Ялти, на який припадає близько половини всього обсягу туристських послуг.

У той же час, у багатьох районах Західних і Східних берегів Криму

одержали розвиток тільки осередкові стихійні форми пляжного відпочинку.

Гірські й передгірні райони характеризуються переважно розвитком

самодіяльного спортивного туризму, а райони рівнинного Криму

використовуються лише як території транзиту туристських потоків.

Просторова й функціональна структура КРТК, обґрунтована у 80-х роках у

рамках робіт зі створення Кримської об'єднаної рекреаційної системи, не

реалізована й отримані результати практично забуті. А нові, науково

обґрунтовані схеми функціонального зонування, що враховують зростання

ролі екологічних факторів у функціонуванні рекреаційних територій, не

розроблені. Екологічні умови (які необхідно розглядати як один з засобів

утворення сприятливого рекреаційного середовища), незважаючи на загальне зниження виробничої активності господарського комплексу Великої Ялти як і всього Криму, за останні роки не покращилися.

Наявна ситуація збільшується багатосистемними факторами -складною соціально-економічною ситуацією в Україні зі зниженням управління й низькою ефективністю суспільного виробництва, подальшим погіршенням екологічного стану природного середовища й здоров'я населення. Наслідком такого положення є вкрай недостатній рівень фінансування державних і республіканських програм розвитку рекреаційно-економічного району «Велика Ялта», охорони й раціонального використання природних ресурсів, а також розвитку інженерної інфраструктури рекреаційних районів.

ЛІТЕРАТУРА

«Комплексная долгосрочная программа социально-экономического развития и структурной перестройки Автономной республики Крым», одобренная Кабинетом министров Украины 14.08.1997 г., протокольное решение № 24, и утвержденная постановлением Верховной Рады Автономной республики Крым от 05.03.1998 г. № 1472-1.

Указ Президента Украины «О мерах по развитию курортной зоны Большой Ялты» от09.04.1997 г. № 313/97.

Комплексная программа социально-экономического развития Большой Ялты как курорта общегосударственного значения, утвержденная постановлением Кабинета Министров Украины от 05.01.1998 г. № 9.

Постановление Кабинета Министров Украины «О первоочередных мероприятиях выполнения в 2001-2005 годах Комплексной программы социально-экономического развития Большой Ялты как курорта общегосударственного значения» от 18.09.2001 г. № 1206.