1.3. Особливості організації і розвитку інсентів туризму

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 

Андренко Ірина Борисівна к.е.н, доцент кафедри туризму і готельного господарства Харківської національної академії міського господарства

Один із класичних різновидів бізнес- туризму - інсентив -тури. Це одна з важливих складових ділового туризму, про що свідчить її включення до англійського терміну-аббревіатури MICE, що точно відображає структуру цього виду туризму: Meetings / Incentives / Conferences / Exhibitions - Ділові зустрічі / Інсентив-туризм / Конференції / Виставки. [5] Інсентив-туризм також можливо віднести до професійної складової ділового туризму. [1]

Поняття "incentive" перекладається з англійської, як "спонукальний, що заохочує". Під цим видом туризму мають на увазі поїздки, якими комерційні компанії нагороджують своїх співробітників за високі показники в роботі або стимулюють їх більш продуктивну працю в майбутньому. [4]

На сьогодні в структурі ділового туризму переважають індивідуальні ділові поїздки (70,8 %), приблизно рівні частки приходяться на поїздки для участі в конференціях і семінарах (12,6 %) і відвідування виставок (10,9 %). Приблизно 3,3 % складають конгрес- тури і 2,4% інсентив-туризм. [3] Хоча частка інсентив - туризму в секторі ділового туризму невисока, його обсяг у доході багатьох країн значний, що пояснюється більш високою вартістю заохочувальних програм у порівнянні зі звичайними турами. Так, щорічний оборот від інсентив-туризму в Швейцарії перевищує $460 млн. [2] Це дуже високий показник, якщо врахувати, що в цій альпійській країні інсентив-туризмом активно займаються не більш 20 туроператорів і близько 230 агентств. Загальний річний обсяг європейського інсентив-туризму складає $4,5 млрд. [2]

Мотив замовлення інсентиву - стимулювання продуктивності праці співробітників, збільшення обсягів продаж за допомогою туристських подорожей. Звичайно, стимулом може виступати і грошова премія, але як показує практика не грошовий стимул - подарунок, медична страховка і, особливо, туристська поїздка є набагато більш сильним мотиватором до кращої роботи. Таке заохочення праці добре зарекомендувало себе й особливо практикується в страхових, банківських компаніях, у торговельних підприємствах з широкою дилерською мережею.

Як показує практика, найефективніший інсентив - це інсентив - тури. Приміром, у США щорічно витрачається близько 25 млрд. доларів на інсентив програми, з них більше 10 млрд. - на інсентив - тури.

Як правило, практикують два види інсентив-турів:

Індивідуальні тури - найчастіше ними нагороджують співробітників компанії, хоча деякі дарують путівки і своїм партнерам.

Виїзні семінари, конференції, дилерські школи і т.д. - даний формат використовується для навчання партнерів, просування нових продуктів, спілкування і об'єднання партнерів навколо компанії-організатора туру.

Географія інсентив-туризму за останні десятиріччя практично не змінюється: близько 80 % поїздок приходиться на Європу, 10 % - на США, 6 % - на країни південно-східної Азії, 4 % - на інші напрямки. (див. рис. 1.3.1)

США

Європа 80%

інші напрямки 4%

Рейтинг інсентив - напрямків у європейських туристів очолюють

Франція (Париж, Страсбург, Ніцца), Іспанія, Швейцарія, Австрія, Кіпр, США

(Нью-Йорк, Флорида, Західне узбережжя), а також острови Карибського

басейну. Що стосується основних країн-постачальників туристів, що

заохочуються, то за даними європейської асоціації з інсентив-туризму SITE, тут лідирують США (близько 60 %), Великобританія (20 %), Німеччина (11 %). (див. рис. 1.3.2) В останні роки зросло число інсентив-туристів з Японії. Вітчизняні інсентив-групи в Європі поки що одиничні [6].


Розглянемо особливості побудови програм інсентив-турів. Основні специфічні вимоги для інсентив-турів можна об'єднати в наступні групи.

Унікальність.

Фантазія й екзотика.

Винятковість.

Оригінальність.

Особливість організації інсентив-турів також полягає в тому, що їхніми замовниками виступають не окремі туристи, а великі корпоративні клієнти.

На відміну від масових турів інсентив-тури розробляються винятково індивідуально під конкретного замовника і, як правило, припускають комфортне розміщення й обслуговування на маршруті. В усім світі існують особливі туроператори, що спеціалізуються на цьому виді туризму.

Однак перед організаторами виникає ряд проблем при роботі з ринком інсентив-туризму. Наприклад, через те, що ці тури мають груповий характер, організатори повинні враховувати питання ревнощів між туристами однієї і тієї ж групи. Тому необхідно вибирати готельні номери однакових розмірів, навіть з однаковими меблями, щоб учасники не відчували нехтування своїх прав.

При виборі місцевості організатори інсентив-турів повинні звернути особливу увагу на наступні критерії:

розміщення з високими стандартами обслуговування і пропозицією розважальних послуг;

якісне обслуговування в ресторанах;

наявність конференц-залів для проведення зустрічей;

ексклюзивний імідж, тому що мало хто з організаторів захоче відправити групу в місця масового відпочинку;

транспортна доступність, що має на увазі можливість прибуття в місце призначення різними транспортними засобами;

визначні пам'ятки повинні бути різними в міру можливості, тому що бачення і відчуття чогось нового і різного є важливими елементами інсентив-турів.

У найпростішому випадку інсентив-тур - це звичайний тур з проживанням у 4-5-зіркових готелях з насиченою екскурсійною програмою або відпочинком на морі, проведений на високому рівні. Існує ще інший різновид інсентива, де програма поїздки побудована відповідно до якої-небудь головної ідеї. Закордонні інсентив-оператори пропонують, як правило, вибір з більш ніж 30 різних программ, наприклад, винний і гастрономічний тури, музичний круїз, політ на повітряній кулі, пікнік на альпійській вершині, рафтинг та ін.

Інсентив-тури відрізняють особлива піднята атмосфера свята, постійне почуття колективізму й обслуговування за VIP-класом. Часто тур будується таким чином, щоб була присутня змагальна програма.

Таким чином, інсентив-програми, які розробляють оператори, як правило, не складаються тільки з однієї заохочувальної поїздки, а передбачають більш складні схеми.

Особливою популярністю користуються:

- екскурсійні програми з відпочинком,

семінари + відпочинок,

семінари + відвідування підприємств (із програмою відпочинку),

лікування за кордоном,

навчальні тури з професійною орієнтацією,

відпочинок у дитячих і молодіжних таборах дітей співробітників фірм. На початковому етапі складання програми визначаються мета

інсентива: збільшення обсягу продажів, просування на ринок нового продукту, підтримка продажів у низький сезон і т.д.

Найбільш розповсюдженими цілями інсентив-туризму є:


збільшення виробництва/збуту продукції (78 %),

просування нового продукту, послуги (55 %),

поліпшення морального клімату в колективі (50 %),

підтримка купівельної спроможності споживача (29 %),

ослаблення конкуренції (27 %),

підготовка до високого сезону (22 %),

активізація агентської мережі (22 %),

підтримка продаж у низький сезон (17 %). (Джерело: Іпсешіуе'в Travel FACTS Survеу). [6]

Програми можуть бути різної тривалості: від місяця до півроку і року, і завжди припускають регулярне підведення проміжних підсумків, заохочення переможців етапів невеликими подарунками. Середня тривалість європейських інсентив-турів складає 3-7 днів.

Як правило, програма припускає повний пансіон, транспортне обслуговування і включає привітальний коктейль, широку екскурсійну програму і прощальну гала-вечерю.

Нерідко в програму туру включаються заходи, спрямовані на професійний інтерес членів групи - семінари, зустрічі з колегами, відвідування підприємств, спеціалізованих виставок і ін.

Комплектуватися інсентив-групи можуть як з виконавської ланки комерційних компаній (менеджери з продаж, агенти з продаж, рекламні, страхові менеджери), так і зі співробітників середнього і адміністративного рівнів (начальники підрозділів, керівники), а також з рядових споживачів -наприклад, постійних клієнтів.

Склад інсентив-груп: менеджери з продаж (29 %), агенти, дистриб'ю­тори (14 %), адміністративний персонал (31 %), споживачі (26 %) (див. рис. 1.3.4) [6].

Кількість туристів у інсентив-групі може варіюватися від декількох до ста і більш людин. Однак переважають групи чисельністю до 10 туристів.

За даними асоціації SITE близько 61 % бюджету інсентив-туру приходиться на транспортне обслуговування і проживання, 18 % - на харчування, 7 % - на витрати з організації поїздки і 14 % - на екскурсії, розваги і додаткові витрати, яких у цьому виді туризму звичайно не вдається уникнути (див. рис.1.3.5) [6].


Бюджет інсентив-турів (джерело: Allan Beaver): до $500 (48 %), від $500 до $1000 (34 %), від $1000 до $1500 (12 %), понад $1500 (6 %), див. рис.1.4.6) [2]

У такий спосіб інсентив-туризм вигідний як для замовників (відображення успіху компанії; спосіб установити нові ділові контакти, створити довгострокові відносини; можливість віддячити своїм кращим співробітникам; можливість ще раз нагадати про професіоналізм і надійність; економічна вигода - оплачуючи 10 % або частково, підприємства використовують пільгові схеми оплати инсентив-турів, списуючи витрати на собівартість), для учасників (могутній додатковий стимул для активної роботи і творчого підходу до своїх обов'язків), так і для організаторів (виходячи з бюджету інсентив-тура).

Це дозволяє дійти висновку щодо перспективності інсентив-туризму для вітчизняних туристських підприємств і необхідності його розвитку в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

Андренко И.Б. Классификация делового туризма // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 50. серия: Экономические науки. -К.: Техніка, 2003. - С.222-226.

Григорьев Н., Савельев В. Туризм, который пока не прижился в России. // Турбизнес. - 1999. - №7.

Инсентив-туризм - выгодный вид отдыха // Экономика и Время. -1999.- № 40 (277)

Папирян Г. Международные экономические отношения. Маркетинг в туризме - М.: ФиС,01.-160с.

Шугаев М. Деловой туризм: сфера деловых интересов // Турбизнес. -

2004 - №7