1.         Поняття   про   спілкування.   Функції   спілкування.   Три   боки процесу спілкування: комунікативний, інтерактивний, перцептивний, їх взаємозв лязок.

К оглавлению
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

Засоби комунікації. Поняття мови та мовлення. Бар 'єри спілкування.

Інтерактивний бік спілкування. Такт. Конфлікт.

Механізми міжособистого сприйняття: ідентифікація, рефлексія, стереотипізація.

Роль спілкування у педагогічній діяльності.

І соціальні і міжособистісні стосунки реалізуться в ході спілкування. Спілкування - процес взаємодії спрямованої на взаємне пізнання, побудову та розвиток стосунків. Визнання самоцінності спілкування передбачає більш широкий погляд на його функції. Спілкування виступає як засіб задоволення багатьох різноманітних потреб: соціальних, культурних, пізнавальних, творчих, інтелектуального росту, морального розвитку та ін. У зв'язку з цим виділяють такі функції:

контактна  -  встановлення  контакту  як  стану  готовності до сприйняття та передачі повідомлення;

інформаційний обмін повідомлення;

стимулююча - стимуляція активності партнера по спілкуванню, спрямування його на виконання тієї чи іншої дії;

координаційна - взаємна орієнтація та узгодження дій;

розуміння   -   адекватне   сприйняття   змісту   повідомлення та розуміння партнерами один одного як особистостей;

обмін емоціями - вплив на емоційний стан партнера та зміна власних емоційних переживань;

встановлення стосунків - усвідомлення свого місця в системі міжособистісних та інших суспільних зв' язків.

У єдиному процесі спілкування для зручності аналізу даного багатопланового процесу можна виділити три боки: комунікативний -передача та сприйняття інформації; інтерактивний - взаємодія людей, що спілкуються, обмін діями та вчинками; перцептивний - сприйняття, порозуміння та оцінка один одного у спілкуванні.

Комунікативний бік передбачає розгляд спілкування з точки зору обміну інформацією. Той, хто передає інформацію, - комунікатор, той, хто отримує її, - реципієнт.

З інтерактивного боку спілкування розглядається як своєрідна система зв'язків та міжособистих взаємодій людей, що спілкуються.

Перцептивний бік - порозуміння, сприйняття та оцінка людьми, що спілкуються, один одного: чи заслуговує партнер на увагу, чи цікавий він співрозмовник.

Аналіз комунікативного боку спілкування передбачає розгляд співвідношення: вербальні/невербальні засоби організації обміну інформації. Найважливіший засіб отримання та передачі інформації - мова. Мова та мовлення розглядають у психології як самостійні поняття, що відрізняються одне від іншого. Мова - структурна система знаків, за кожним із яких має місце своє відповідне значення. Мовлення - це мова у дії, головна функція мови.

Існує декілька видів мовлення згідно з різноманітними підставами класифікації. За способом виконання: читання, говоріння, слухання та безпосередньо мовлення, звучання як результату промови. За способом фіксації: писемне та усне мовлення. За кількістю осіб, що спілкуються: монолог (промовляє одна людина), діалог (спілкуються двоє) та полілог (одна людина спілкується з групою людей).

Невербальні засоби спілкування: міміка, пози, жести, пантоміміка. Дані засоби старіші за вербальні, бо попередником звука був жест. Невербальні засоби дуже часто супроводжують вербальні, вони посилюють, уточнюють та навіть заміщують вербальну інформацію.

Слід також враховувати про виникнення під час спілкування можливих бар'єрів які виникають на шляху успішної комунікації, а саме:

відсутність спільного, схожого розуміння ситуації спілкування;

несхожа інтерпретація, розуміння, отримуваних повідомлень, в основі якої різниця у життєвому досвіді, релігійні, політичні, професійні погляди;

неможливість розмовляти в буквальному сенсі слова однією мовою, а також субкультурної мови.

Інтерактивний бік спілкування, або обмін діями, вчинками, розкривається за допомогою таких понять, як такт, соціальна роль та конфлікт.

Такт - вміння людини чітко та без помилок приписувати іншим очікування того, що вони готові від неї почути або в ній побачити. Безтактовність може мати як образливий, так і необразливий характер.

Щоб процес взаємодії відбувався максимально ефективно, у дусі порозуміння, завжди слід мати на увазі дотримання так званих соціальних ролей. Соціальна роль - нормативно ухвалений зразок поведінки людини, яка виконує ту або іншу соціальну функцію. Головна умова безконфліктності спілкування - відповідність між соціальною роллю та соціальною нормою, яку ця роль передбачає.

Інша причина конфліктів - непорозуміння партнерів, неспівпадання мети дії, цінностей та заходів досягнення мети.

Конфлікти за походженням можна розподілити на дві групи: предметно-ділові та особисто-прагматичні. Один вид конфлікту може перетікати в інший.

Перцептивний бік - сприйняття, порозуміння та оцінка людьми, що спілкуються, один одного. Даний процес відбувається завдяки роботі відповідних психологічних механізмів. До них належать: ідентифікація, рефлексія та стереотипізація.

Ідентифікація - посилання на власний досвід у процесі спілкування, можливість стати на бік партнера, щоб добре зрозуміти його.

Рефлексія - розуміння того, як людина сприймається партнером. Це своєрідний процес подвійного дзеркального відтворення: партнери спостерігають один одного і відповідно планують процес спілкування.

Стереотипізація - класифікація форм поведінки людини та інтерпретація їх причин шляхом віднесення людини, з якою спілкуєшся, до вже відомих або тих, що вважаються відомими, типів людей. Стереотип - образ людини, що використовується у повсякденному житті як своєрідний штамп. Він складається на базі неповноти інформації та висловлювань інших людей про дану людину.

Ефект ореолу - надання позитивної оцінки людині завдяки першому доброму враженню. Він виникає також в умовах неповної інформації та попередніх висловлювань про дану людину.

Як стереотип, так і ефект ореолу деформують процес сприйняття.

Критерій оцінки - вчинки людей, з якими відбувається спілкування.

У педагогічній діяльності три боки спілкування тісно пов' язані між собою: інформація - взаємодія - сприйняття. Перевага кожного залежить від змісту, мети та методів навчання